Рішення № 80042378, 14.02.2019, Харківський районний суд Харківської області

14.02.2019

Справа № 639/3963/18

Провадження № 2/635/343/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року

смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

секретар судового засідання - Антонян М.В.,

учасники справи:

позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України,

представник позивача: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування витрат в порядку регресу, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2018 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 13311,55грн. та судових витрат у вигляді судового збору в сумі 1762,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 21.01.2015 о 08 год. 50 хв. на 498км+500м. а/д «Київ-Харків-Довжанський» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трьох транспортних засобів: «ГАЗ-2414» д/н. АХ9365КХ, яким керував відповідач ОСОБА_2 та «ВАЗ-21113» д/н. АХ4482СМ, яким керував ОСОБА_3 – потерпілий у ДТП, внаслідок якої завдано механічні пошкодження транспортним засобам. Постановою Харківського районного суду Харківської області від 21.04.2015 відповідача визнано винним у ДТП 21.01.2015 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у виді штрафу.Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Країна» за договором обов’язкового страхування № АІ 9849144 при використанні транспортного засобу «ВАЗ-21113» д/н. АХ4482СМ. До позивача із заявою про відшкодування шкоди своєчасно звернувся потерпілий. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складала 13311,55грн. Позивачем було виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 12429,55грн. та сплачено послуги аварійного комісара в розмірі 882,00грн. Позивач намагався врегулювати спір у досудовому порядку шляхом направлення 10.11.2017 відповідачу вимоги сплатити суму відшкодування заподіяної шкоди, однак, відповідач ухиляється від виконання свого обв’язку. Отже, відповідач повинен відшкодувати позивачу грошові кошти в порядку регресу.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 08 серпня 2018 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, призначено проведення судового засідання на 24 жовтня 2018 року о 10 год. 00 хв.

Представник позивача ОСОБА_1 подала до суду заяву про слухання справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити та проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву, клопотань та заяв до суду не надходило, тож справа розглядається за його відсутності.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, наданою нею у письмовій заяві про розгляд справи без її участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

За приписами ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 03.05.2014 між ПрАТ «Страхова компанія «Країна», що є діючим членом МТСБУ та ОСОБА_3 було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС 9849144, предметом якого було страхування автомобіля «ВАЗ-21113», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. За цим договором позивач взяв не себе зобов’язання у разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, здійснити виплату страхового відшкодування.

21 січня 2015 року о 08 год. 50 хв. на 498км+500м. а/д «Київ-Харків-Довжанський» сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трьох транспортних засобів: «ГАЗ-2414» д/н. АХ9365КХ, яким керував відповідач ОСОБА_2, «ВАЗ-21113» д/н. АХ4482СМ, яким керував ОСОБА_3 та МАЗ д/н. АЕ6966ЕН, внаслідок якої завдано механічні пошкодження транспортним засобам.

Постановою Харківського районного суду Харківської області від 21 квітня 2015 року у справі № 635/1553/15-п, ОСОБА_2 визнаний винним у ДТП, яка відбулася 21.01.2015 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у виді штрафу.

12 лютого 2015 року ОСОБА_3 повідомив СК «Країна» про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася 21.01.2015 та надав копію схеми ДТП.

24 лютого 2015 року експертом складений протокол огляду транспортного засобу «ВАЗ-21113» д/н. АХ4482СМ, в якому викладено опис пошкоджень та тип ремонтної операції транспортного засобу.

10 березня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку, як власник транспортного засобу, який зазнав механічних ушкоджень внаслідок ДТП 21 січня 2015 року та проханням відшкодувати матеріальну шкоду.

Згідно звіту № 11109 від 27 березня 2015 року дослідження спеціаліста-автотоварознавця вартість відновлювального ремонту КТЗ «ВАЗ-21113» д/н. АХ4482СМ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 14915,46 грн.

Наказом Моторного (транспортного) страхового бюро України № 3093 від 11 червня 2015 року на підставі довідки № 1 від 28 травня 2015 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, уповноважено фінансове управління сплатити на рахунок ОСОБА_3 12429,55грн. за шкоду, заподіяну в результаті ДТП.

Платіжним дорученням від 12 червня 2015 року страхове відшкодування у розмірі 12429,55грн. було перераховано на рахунок потерпілого ОСОБА_3

Листом від 10 листопада 2017 року № 505 МТСБУ/АГ відповідача повідомлено про необхідність відшкодувати позивачу витрати, понесені на оплату послуг аварійного комісара у розмірі 882,00грн. та по відшкодуванню, заподіяної матеріальної шкоди внаслідок ДТП ОСОБА_3 у розмірі 12429,55грн.

Відповідачем не відшкодовані витрати, понесені позивачем, які пов’язані з виплатою страхового відшкодування на користь потерпілого у ДТП.

Згідно ст.ст. 11-16 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. При здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Виконання цивільних обов’язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Відповідно до п.п. «а», п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

У зв’язку з виплатою страхового відшкодування Моторне (транспортне) страхове бюро України набуло право зворотної вимоги до винної в дорожньо-транспортній пригоді особи.

На підставі ст. ст. 76, 77, 78-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення по справі. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд, системно аналізуючи норми діючого цивільного законодавства у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між сторонами вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування витрат в порядку регресу, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі – 13311,55грн. (тринадцять тисяч триста одинадцять гривень п’ятдесят п’ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору при зверненні до суду розмірі – 1762,00грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, р/р 2600101284871 в АТ «Укрексімбанк», місцезнаходження за адресою: м. Київ-2, бульвар Русанівський, б. 8;

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МК № 043401, виданий Київським РВ УМВС України в Харківській області 24.02.1996, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, мешкаєза адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Набережна, б. 19.

Повний текст рішення складений 22 лютого 2019 року.

Суддя Н.М. Токарєва