Ухвала суду № 80040436, 20.02.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/3743/19

н/п 1-кс/640/2661/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2019 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СВ Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Браціло С.О. по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220490000717 від 17.02.2019 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, про арешт майна, -

встановив :

До Київського районного суду м. Харкова 18.02.2019 надійшло клопотання старшого слідчого СВ Київського відділу поліції ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Браціло С.О., погоджене із прокурором Харківської місцевої прокуратури №2 Коптєвим Я.Ю., в якому сторона обвинувачення просить розглянути клопотання і винести ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна, в ході проведення огляду місця події від 16.02.2019 за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, з метою виявлення, фіксації та вилучення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення та вилучення майна, а саме: змив РБК на марлевий тампон, з поверхні обшивки двері з внутрішньої сторони; контрольний марлевий тампон, в паперовий конверт, кольорова ганчірка, пропитана РБК зі швабри, в картонну коробку; ніж №1 зі столу на кухні, з нашаруванням РБК, в паперовий конверт; ніж №2 зі столу на кухні у розкладному стані, в паперовий конверт; змив РБК з поверхні підлоги у кімнаті біля ліжка на марлевий тампон, контрольний марлевий тампон, в паперовий конверт; лікарські засоби у 5 блістерах та бірка з написом у прозорому пакеті, зі столу в кімнаті, зі столу в кімнаті вилучено в паперовий конверт; шнур (шнур) у полімерній оплітці виявлений під подушкою на дивані у кімнаті, в сей пакет; місцем зберігання арештованого майна визначити камеру схову Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 16.02.2019 до Київського ВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.02.2019 о 19.30 год. в КНП «ГКБСНМП» ім. Мещанінова була доставлена ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з місця постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 з численними колото-різаними проникаючими пораненнями черевної порожнини та правого плеча.

Під час досудового розслідування по кримінальному провадженню №12019220490000717 від 17.02.2019 на підставі ч.3 ст. 233 КПК України, у зв'язку з невідкладною необхідністю, загрозою знищення та втрати вказаних речових доказів, в зв'язку з безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, виникла необхідність у проведенні огляду житла, згідно з правилами обшуку житла, передбаченими КПК України, в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено майно, зазначене в клопотанні.

На підставі вище викладеного, органом досудового розслідування встановлені достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає наступним критеріям доказу: зберегло на собі сліди злочину, а також містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження.

Сторона обвинувачення зазначає, що з метою повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, а також враховуючи, що всі вилучені предмети зберегли сліди кримінального правопорушення та інші дані, що мають значення для кримінального провадження, виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно, яке було вилучено в ході огляду місця події від 16.02.2019, за адресою: АДРЕСА_1.

В судове засідання слідчий не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 19.02.2019 надійшла заява від слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області Губського Є.Ю., в якій він просить розглядати клопотання про арешт майна без його участі. Клопотання просить задовольнити в повному обсязі (а.с. 13).

В судове засідання власник майна ОСОБА_5 не з'явилася, повідомлялася належним чином про дату час та місце розгляду клопотання.

Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12019220490000717 від 17.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

16.02.2019 з 18.45 год. до 21.00 год. в порядку та відповідно до ч. 2 ст. 237, ч. 3 ст. 233 КПК України, до постановлення ухвали слідчого судді, проведено огляд за адресою: АДРЕСА_1, згідно протоколу огляду місця події від 16.02.2019, в ході якого вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 7-11).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.02.2019 на підставі ч. 3 ст. 233, ч. 2 ст. 237 КПК України, надано дозвіл на огляд у приміщенні квартири, за адресою: АДРЕСА_1, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення (а.с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

Ухвалив:

Клопотання слідчого про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події від 16.02.2019 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: змив РБК на марлевий тампон, з поверхні обшивки двері з внутрішньої сторони; контрольний марлевий тампон, в паперовому конверті, кольорову ганчірку, пропитану РБК зі швабри, в картонній коробці; ніж №1 зі столу на кухні, з нашаруванням РБК, в паперовому конверті; ніж №2 зі столу на кухні у розкладному стані, в паперовому конверті; змив РБК з поверхні підлоги у кімнаті біля ліжка на марлевому тампоні, контрольний марлевий тампон, в паперовому конверті; лікарські засоби у 5 блістерах та бірку з написом у прозорому пакеті, зі столу в кімнаті, зі столу в кімнаті вилучено в паперовий конверт; шнур (шнур) у полімерній оплітці виявлений під подушкою на дивані у кімнаті, в сей пакет - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місцем зберігання арештованого майна камеру схову Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя Муратова С.О.