Рішення № 80040179, 06.12.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №522/3973/18

Провадження №2-а/521/221/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року місто ОСОБА_1

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючий суддя – Плавич І.В.,

секретар судового засідання – Коваль Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил, –

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться на розгляді адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги та пояснюючи підстави звернення до суду позивач посилалась на ті обставини, що 21 лютого 2018 року заступником начальника Одеської митниці ДФС України – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 було ухвалено постанову про порушення митних правил №1835/50000/17, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення порушення становить 46952,64 гривень.

Позивач ОСОБА_2 вважає, що належним чином і в повному обсязі виконала відповідні вимоги закону, порушення митних правил не допустила, з висновками митного органу не згодна.

У зв’язку з цим, позивач звернулась з даним позовом до суду, в якому просила скасувати постанову про порушення митних правил №1835/50000/17 від 21 лютого 2018 року.

Відповідач – Одеська митниця ДФС – скористалась правом подачі відзиву на позовну заяву. Заперечуючи проти заявленого позову, представник відповідача посилався зокрема, що вина ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил доведена зібраними у відповідній справі доказами та розгляд справи про порушення митних правил був здійснений із дотриманням вимог закону.

Зважаючи на викладене, представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Позивач ОСОБА_2 у відкрите судове засідання не з’явилась, від представника особи надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів згідно зі ст. 194 ч.3 КАС України.

Представник Одеської митниці ДФС у відкрите судове засідання не з’явився, від особи надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів згідно зі ст. 194 ч.3 КАС України.

Вивчивши наявні матеріали справи, установивши фактичні обставини спору, дослідивши зібрані докази у їх сукупності, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами у справі належну правову оцінку, суд доходить наступного висновку.

Під час судового розгляду справи суд установив, що 02 листопада 2017 року до Одеського морського торгівельного порту на судні закордонного плавання в контейнері CLDU7420120 прибув товар: «автомобіль, що був у використанні марки «BMW», модель «і3».

03 листопада 2017 року декларантом ПП «Шаклін Груп» ОСОБА_2 на підставі довіреності було проведено фізичний огляд зазначеного товару та замовлено експертне дослідження транспортного засобу, за результатами якого складено висновок від 08 листопада 2017 року №УТЭ-1960/14.

10 листопада 2017 року ОСОБА_2 була підготовлена та подана до відділу митного оформлення митного поста «Одеса-спеціалізований» Одеської митниці ДФС митна декларація типу «IM 40 ДЕ», яка була прийнята до митного оформлення та зареєстрована за номером №UA5000650/2017/009365.

У якості підстави для переміщення товару через митний кордон України та його подальшого митного оформлення до Одеської митниці ДФС були надані: коносамент №ZIMUORF0732678 від 03 вересня 2017 року, інвойс №8089 від 26 червня 2017 року, SALVAGE CERTIFICATE №V6106167H3 від 16 червня 2017 року, акт фізичного огляду від 03 листопада 2017 року, висновок від 08 листопада 2017 року №УТЭ-1960/14 тощо.

Відповідно до відомостей митної декларації №UA5000650/2017/009365 та товаросупровідних документів, покупцем та одержувачем товару є громадянин ОСОБА_3 При цьому в митній декларації було заявлено товар: «Легковий автомобіль, що був у використанні – 1 шт. В пошкодженому стані; марка автомобіля – BMW; модель автомобіля – іЗ; номер кузова (VIN) – WBY1Z2C5XFV286737; номер шасі – немає даних; номер двигуна – немає даних; загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія – 5; призначення автомобіля – пасажирський; тип двигуна – електричний; потужність двигуна – 125 кВт; колісна формула – 4x2; колір – чорний; календарний рік виготовлення – 2015; модельний рік виготовлення – 2015; виробник – BAYERISCHE MOTOREN WERKE AG; країна виробника – Germany, DE. Автомобіль в пошкодженому стані, є пошкодження передньої і задньої частини кузова. Пошкоджено: облицювання заднього бампера, лівий ліхтар у бампері, кришка багажника, передній бампер, переднє ліве крило (боковина), передня ліва фара. Відсутній: передня ліва протитуманна фара». Заявлена вартість товару – 212256,13 гривень.

Заявлена митна вартість для проведення митного оформлення сформована на підставі висновку експертного дослідження від 08 листопада 2017 року №УТЭ-1960/14, проведеного експертом Одеської регіональної торгово-промислової палати ОСОБА_4

Не погоджуючись із достовірністю заявлених відомостей про товар, митним органом було ініційоване проведення незалежної експертної оцінки зазначеного транспортного засобу.

Згідно з висновком експертного дослідження від 23 листопада 2017 року №584/17, проведеного судовим експертом ОСОБА_5, вартість заявленого автомобілю – 279785,08 гривень.

24 листопада 2017 року посадовою особою Одеської митниці ДФС було складено протокол про порушення митних правил №1835/50000/17.

21 лютого 2018 року заступником начальника митниці – начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 ухвалено постанову в справі про порушення митних правил №1835/50000/17, згідно з якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення порушення становить 46952,64 гривень

За висновком митного органу, декларантом були заявлені неправдиві відомості в митній декларації, що спричинило недобір митних платежів у розмірі 15650,00 гривень,

У силу ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Так, як встановлює ст. 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Відповідно до ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У розумінні ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Так, у силу ст. 53 ч.ч.1,2 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є зокрема, декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів тощо.

Згідно зі ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, є за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості.

Матеріали справи свідчать, що заявлений в митній декларації товар є транспортним засобом, що має низку пошкоджень. При здійсненні митного оформлення товару в режимі «імпорт» декларантом було застосовано основний метод визначення митної вартості, зазначено необхідні відомості щодо товару та подано документи, що підтверджують заявлену митну вартість, обраний метод її визначення та код товару згідно його ознак за УКТ ЗЕД.

Як передбачає ст. 54 ч.1,3 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Як випливає зі змісту ст. 485 МК України, склад відповідного порушення характеризується наявністю в діях декларанта особливої мети – ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, що обумовлює обов’язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару.

Однак у цьому випадку, виходячи зі специфіки товару та його характеристик, при подачі митної декларації декларант керувалась висновком експертного дослідження, з положеннями якого в подальшому не погодився митний орган.

Представник Одеської митниці ДФС, доводячи обґрунтованість притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, посилався, що особою було умисно зменшено заявлену митну вартість автомобілю зокрема з огляду на зазначення про пошкодження кришки багажнику.

Позиція митного органу ґрунтується на тому, що за положеннями експертного дослідження від 23 листопада 2017 року №584/17, проведеного судовим експертом ОСОБА_5, кришка багажника не пошкоджена. Втім, суд звертає увагу, що мотивувальна частина вказаного висновку містить зазначення: «Скол лкп двери задка в нижней левой части».

Зважаючи на усталену практику Європейського суду з прав людини, категорія «майно» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод охоплює розраховані державними органи до сплати митні платежі, які розглядаються Європейським судом з прав людини як частина сфери оподаткування (рішення в справах «Інтерсплав проти України» («Intersplav v. Ukraine», заява №803/02), «TOB «Полімерконтейнер» проти України» («Polimerkonteyner, TOV v. Ukraine», заява №23620/05 тощо).

Так, згідно з параграфами 16, 17 рішення Європейського суду з прав людини в справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України» («Polimerkonteyner, TOV v. Ukraine», заява №23620/05), першою і найбільш важливою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання з боку органів державної влади у мирне володіння майном має бути законним. Умова законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля. Крім того, будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» («Sporrong and Lonnroth v. Sweden», заяви №№7151/75; 7152/75, п. 69-73).

Як чітко зобов’язує ст. 77 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зважаючи на висновки Європейського суду з прав людини, наведені у параграфі 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» («Fedorchenko and Lozenko v. Ukraine», заява №387/03), параграфі 43 рішення у справі «Кобець проти України» («Kobets v. Ukraine», заява №16437/04) та параграфі 60 рішення у справі «Бєлоусов проти України» («Belousov v. Ukraine», заява №4494/07), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відтак, посилання відповідача щодо обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачаються суду доведеними, мають суперечливий характер та викликають обґрунтований сумнів, що сукупно має тлумачитись на користь позивача.

Відповідно до ст. 531 ч.1 п.1 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Ураховуючи викладене, суд вбачає обґрунтованим задовольнити вимоги позивача та скасувати оскаржувану постанову. Разом з тим, оскільки в процесі розгляду справи суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень митних правил, суд вбачає обґрунтованим закрити провадження у відповідній справі.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 9, 19, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 371, п.п. 9, 15.5 розділу VII КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС про скасування постанови в справі про порушення митних правил – задовольнити.

Постанову Одеської митниці ДФС України у справі про порушення митних правил №1835/50000/17, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, яка передбачена ст. 485 МК України – закрити, у зв’язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності подається безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду або через Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня його проголошення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.

Повні відомості про сторін згідно зі ст. 246 ч.5 п.4 КАС України:

Позивач: ОСОБА_2 – 68000, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Одеська митниця ДФС – 65078, місто Одеса, вулиця Івана і ОСОБА_6, 21-а; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39441717.

Суддя: І.В. Плавич