Постанова № 8003991, 19.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-47136/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Алєксєєвої Н.Ю.,

при секретарі –Кусайло Я.Г.,

за участю:

представника позивача - Моргун О.В.,

представників відповідача - Мартиненко Л.Д., Крицького Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Електромотор"до Державної податкової інспекції в м.Полтавіпро скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2009 року позивач Відкрите акціонерне товариство "Електромотор"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Полтавіпро скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 7 серпня 2007 року між ВАТ «Електромотор»(м. Полтава, Україна) та ЗАТ «Енергоремонтсервіс»(м. Бєлгород, Росія) було укладено міжнародний договір №50 про постачання ВАТ «Електромотор»товарів власного виробництва. На виконання вимог договору позивачем було відвантажено товар згідно специфікації №18 від 22 листопада 2007 року, CMR №0040800 від 27 листопада 2007 року. При декларуванні товару декларантами ВАТ «Електромотор»була допущена технічна помилка в пункті 19 специфікації №18 - «колесо-робоче вентилятора»по ціні 5,00 руб. РФ, а фактично було задекларовано по ціні 384 руб. РФ. При оформлені митної декларації №806000001/7/010730 від 27 листопада 2007 року відділом митної вартості Полтавської митниці помилка не виявлена. Зазначену помилку було виявлено під час проходження митного оформлення і прийняття товару декларантами ЗАТ «Енергоремонтсервіс». Таким чином, позивачем було задекларовано товар на суму 2180052,00 руб. РФ, а ЗАТ «Енергоремонтсервіс»розмитнено товар згідно митної декларації №/0030/30110710010081 від 30 листопада 2007 року на суму 2060288,00 руб. РФ. Отже, за ВАТ «Електромотор»помилково утворилося недоотримання валюти у рублях Російської Федерації в ПРУ КБ «Приватбанк»в сумі 119764 руб. РФ, а згідно бухгалтерського обліку рахується неіснуюча дебіторська заборгованість ЗАТ «Енергоремонтсервіс»перед ВАТ «Електромотор», що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 16 червня 2008 року між підприємствами. Проведеною 3 серпня 2009 року Державною податковою інспекцією в м. Полтаві виїзною перевіркою було встановлено, що в перевіряємому періоді з 1 липня 2007 року по 30 червня 2009 року позивач відвантажив на адресу ЗАТ «Енергоремонтсервіс»електродвигуни змінного струму та частини до них по 25-ти ВМД на загальну суму 50665966,00 руб. РФ. Але, на думку позивача, податковою не було враховано те, що специфікація №18 від 22 листопада 2007 року була підписана помилково. Реальна сума всіх поставок складає 50546202,00 руб. РФ. На підставі акту перевірки №1852/23-1/05757966 від 7 вересня 2009 року ДПІ у м. Полтаві, було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11 вересня 2009 року №0000432202/0 в сумі 24627,07 грн. Позивач вважає, що відповідачем не було враховано усіх обставин, щодо ненадходження на валютний рахунок ВАТ «Електромотор»коштів в сумі 119764,00 руб. РФ, а отже зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає скасуванню.

Представники відповідача в судовому засідання позовні вимоги ВАТ «Електромотор»не визнали, просили відмовити в задоволенні позову. У надісланих письмових запереченнях зазначили, що в ході проведення виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 ливня 2007 року по 30 червня 2009 року податковою інспекцією було встановлено порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»при виконання умов експортного договору від 7 серпня 2007 року №50, укладеному з ЗАТ «Енергоремонтсервіс», Росія. Встановлено, що в перевіреному періоді позивачем, на виконання умов договору, було відвантажено на адресу нерезидента електродвигуни змінного струму та частини до електродвигунів на загальну суму 50665966,00 рос. руб. (10335819,71 грн.). Оплата від нерезидента надійшла на валютний рахунок позивача в загальній сум 50546202,00 рос. руб. (10482912,84 грн.) При виконанні умов даного договору виникла дебіторська заборгованість в сумі 119764,00 рос. руб. (24436,18 грн.). Граничний строк надходження валютної виручки –21 червня 2008 року. В порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»позивачем недоотримано кошти в сумі 119764,00 рос. руб. (24436,18 грн.). Відповідно до статті 4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1,2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Виходячи з обставин справи, підприємству позивача було нараховано пеню за порушення строків розрахунків при виконання умов договору в сумі 24627,07 грн. (в межах заборгованості) на суму недоотриманої валютної виручки в розмірі 119764,00 рос. руб. (24463,18 грн.).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та дослідивши інші докази у їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

7 вересня 2009 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві було проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ «Електромотор», код за ЄДРПОУ 05757966, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 31.06.2009 р. Перевірка проводилася головними державними податковими ревізорами Дорошенко Л.М., Мартиненко Л.Д., Картавицькою І.Л. на підставі направлень №531 від 21.07.2009 року, №607 від 18.08.2009 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №1852/23-1/05757966 від 7 вересня 2009 року, який було підписано головою правління ВАТ «Електромотор» Мінець О.Ф. та головним бухгалтером підприємства Ніколайчук А.В.

Проведеною перевіркою виявлено порушення позивачем статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»щодо несвоєчасного надходження валютної виручки в сумі 119764,00 рос. руб. (24463,18 грн.) по експортному договору №50 від 7 серпня 2007 року, укладеному з ЗАТ «Енергоремонтсервіс», Росія.

Перевіркою було встановлено, що 7 серпня 2007 року позивачем було укладено експортний договір №50 з ЗАТ «Енергоремонтсервіс», рп. Октябрський, Бєлгородська область, на поставку продукції (електродвигуни змінного типу, частини до електродвигунів).

В період з 1 липня 2007 року по 30 червня 2009 року ВАТ «Електромотор», в рамках угоди від 24 квітня 1998 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 18 травня 1993 року №323 «Про затвердження Положення про порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав-учасниць СНД», відвантажило в адресу нерезидента електродвигуни змінного струму трьохфазні загальнопромислового значення (код товару 8501529100), частини до електродвигуна АИР71А2 (код товару 8503009900) по 25-ти вантажно-митних деклараціях (тип декларації –ЕК10, характер угоди –72) на загальну суму 50665966,00 рос. руб. (10335819,71 грн.). Оплата від нерезидента надійшла частково з р/р 407028105072110101157 в Бєлгородському ОСБ №8592, м. Бєлгород, БИК 041403633 на в/р 26005171694022 в ПРУ КБ «Приватбанк», м. Полтава в загальній сумі 50546202,00 рос. руб. (10482912,84 грн.).

При виконанні умов договору виникла дебіторська заборгованість в сумі 119764,00 рос. руб (24463,18), граничний строк надходження валютної виручки – 21 червня 2008 року, яка продовжує рахуватися в бухгалтерському обліку на рахунку №362 «Розрахунки з іноземними покупцями». Таким чином, розрахунки із зазначеним нерезидентом по даній операції не завершені.

У зв’язку із зазначеним порушенням позивачу була нарахована пеня у розмірі 24627,07 грн., в межах заборгованості.

Не погоджуючись із висновками ДПІ у м. Полтаві, викладеними в акті перевірки №1852/23-1/05757966 від 7 вересня 2009 року позивачем були подані заперечення №15/927 від 08.09.2009 р., в яких останній зазначив, що при декларуванні товару декларантами ВАТ «Електромотор»була допущена технічна помилка в пункті 19 специфікації №18 від 22.11.2007 року, де зазначено «колесо-робоче вентилятора»по ціні 5 руб. РФ, а фактично було задекларовано по ціні 384 руб. РФ. Зазначену помилку було виявлено ЗАТ «Енергоремонтсервіс»під час проходження митного оформлення і прийняття товару. Отже, ВАТ «Електромотор»було задекларовано товар на суму 2180052,00 грн., а ЗАТ «Енергоремонтсервіс»розмитнено товар на суму 2060288 руб. РФ. Таким чином, за ВАТ «Електромотор»помилково утворилося недоотримання валюти в сумі 119764 руб. РФ, а згідно бухгалтерського обліку рахується неіснуюча дебіторська заборгованість ЗАТ «Енергоремонтсервіс»в сумі 119764 руб. РФ. Зазначив, що протягом існуючих фінансово-господарських відносин позивач здійснював поставку вказаної товарної одиниці за ціною 5 руб. РФ, як до дати виникнення помилки, так і після цього. Просив ДПІ у м. Полтаві зняти з податкового обліку неіснуючу дебіторську заборгованість ЗАТ «Енергоремонтсервіс»перед ВАТ «Електромотор».

Листом від 10.09 2009 року № 21988 відповідач повідомив ВАТ «Електромотор», що відповідно до наданих документів для перевірки, підприємству правомірно було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при виконанні умов експортного договору від 07.08.07 р. №50 за надходження валютної виручки на територію України не в повному обсязі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів (в редакції, що діяв на момент укладення та виконання умов договору –180 днів) з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності –з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Наявність дебіторської заборгованості в сумі 119764 рос. руб., яка підлягала зарахуванню на рахунок позивача в установлені Законом строки, підтверджується підприємством шляхом відображення в бухгалтерському обліку на рахунку №362 «Розрахунки з іноземними покупцями»та в поданих до ДПІ у м. Полтаві деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами, що наявні в матеріалах справи.

Порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортним договором №50 від 07.08.2007 року та наявність заборгованості в сумі 119764 рос. руб. підтверджується також довідкою Полтавського головного регіонального управління «Приватбанка»№4450 від 04.07.2008 року.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції «Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 року №136 банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Такого повідомлення уповноваженого банку про зняття операції з контролю до ДПІ у м. Полтаві не надходило.

Крім того, самим позивачем в судовому засіданні не заперечувався факт наявності дебіторської заборгованості.

Суд критично оцінює посилання ВАТ «Електромотор»на помилковість виникнення заборгованості у зв’язку із допущенням декларантами технічної помилки при декларування товару виходячи з того, що згідно статті 90 Митного кодексу України зміна чи відкликання митної декларації можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення.

Зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються.

Відповідно до статті 78 Кодексу митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснювалося листування з Полтавською митницею та Департаментом декларування та митних режимів Державної митної служби України з метою внесення змін до митної декларації №806000001/7/010730 від 27 листопада 2007 року щодо виключення суми 119764,00 руб., однак зазначеними органами було відмовлено у зв’язку із тим, що на той момент контрагентом товар вже було розмитнено, тобто було завершено митне оформлення товарів, здійснено фактичне вивезення товарів за межи митної території України.

Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Стаття 4 Закону передбачає, що за порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1,2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

У зв’язку із порушенням зазначених термінів, на підставі акту №1852/23-1/05757966 від 7 вересня 2009 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві було винесено рішення від 11 вересня 2009 року №0000432202/0 про застосування до ВАТ «Електромотор»штрафних (фінансових) санкцій в сумі 24627,07 грн. (119764,00 рос. руб. (сума неодержаної виручки) х 0,20563 (курс НБУ на 22.06.2008 року) = 24627,07 грн. (пеня нарахована в межах заборгованості).

Станом на дату розгляду справи в суді зазначена заборгованість позивачем не погашена.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про правомірність прийняття Державною податковою інспекцією у м. Полтаві рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 11 вересня 2009 року №0000432202/0 в сумі 24627,07 грн., у зв’язку із чим позов Відкритого акціонерного товариства "Електромотор" не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Електромотор" до Державної податкової інспекції в м. Полтаві про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 24 лютого 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.Ю. Алєксєєва