
Справа № 520/19019/18
Провадження № 1-кп/520/491/19
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.02.2019 року Київський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого - судді Галій С.П.
з участю секретаря Маркової О.І.
прокурора Зайкова Д.Б.
потерпілого ОСОБА_1
представника потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі кримінальне провадження №12014160470004138 від 07.02.2014 року відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Вільне Тарутинського району Одеської області, громадянина України, болгарина, із середньою освітою, працюючого водієм за наймом, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, обвинуваченого у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_3 на підставі договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 08.09.2013 року, укладеного між ним та ФОП ОСОБА_1 (ОКПО НОМЕР_1), був призначений на посаду продавця та виконував функції продавця будівельних товарів на орендованій ОСОБА_1 торгівельному місці НОМЕР_2, який розташований на території будівельного ринку (ТОВ «Комплекс послуг» (ЄДРПОУ 25416753) за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 89А.
Відповідно до зазначеного договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, ОСОБА_3 прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за не забезпечення збереження ввірених йому підприємством (приватним підприємцем) матеріальних цінностей, а також прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за не здачу виручки за проданий товар з врахуванням чого зобов'язаний:
-дбайливо відноситись до переданих йому для зберігання чи інших цілей матеріальних цінностей підприємства (приватним підприємцем) та вживати заходи до запобігання збитків;
-своєчасно повідомляти керівництво про всі обставини, які загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей;
-вести облік, складати та надавати у встановленому порядку товарно-матеріальні цінності та інші звіти про рух та залишки ввірених йому товарно-матеріальних цінностей;
-брати участь в інвентаризації ввірених йому товарно-матеріальних цінностей ;
-здавати у встановленому порядку виручку керівництву.
В період часу з 08.09.2013 року по 12.04.2014 року ОСОБА_3, який обіймав посаду продавця будівельних товарів у торгівельному павільйоні №303132, розташованого на території будівельного ринку «Таїровський» за адресою: м.Одеса, вул. Академіка Вільямса, 89А, з метою привласнення грошових коштів, виручених за реалізацію будівельних матеріалів, які перебували у його віданні та належали ФОП ОСОБА_1, будучи матеріально-відповідальною особою за передані йому для подальшої реалізації товарно - матеріальні цінності (будівельні матеріали), діючи умисно, відповідно до первинних накладних за період з 08.09.2013 року по 12.04.2014 року, реалізовував належні ФОП ОСОБА_1 товарно-матеріальні цінності, однак отримані за їх реалізацію грошові кошти, у повному обсязі не здавав ФОП ОСОБА_1, привласнивши за зазначений період часу грошові кошти на суму 85 780 гривень 79 коп., тим самим спричинив ФОП ОСОБА_1 майнову шкоду на зазначену суму.
Своїми діями ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками - привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення.
Пояснив суду, що він згоден з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердив факт скоєння злочину та пояснив суду, що дійсно 08.09.2013 року він почав працювати ФОП ОСОБА_1 продавцем будівельних матеріалів у торгівельному павільйоні №303132 на будівельному ринку «Таїровський» за адресою: м.Одеса, вул.Ак.Вільямса, 89А. 08.09.2013 року між ним та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, тобто він прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених йому матеріальних цінностей, а також прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за не здачу виручки за проданий товар.
В період часу з 08.09.2013 року по 12.04.2014 року він, працюючи продавцем, продавав будівельні матеріали, які були йому ввірені ФОП ОСОБА_1, однак отримані за їх реалізацію гроші у повному обсязі не здавав ФОП ОСОБА_1 Таким чином він привласнив гроші ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 85 780 гривень 79 коп.
У скоєнні злочину щиро кається, просить суд суворо його не карати.
Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні злочину, його вина доведена та підтверджується доказами, дослідженими судом:
-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2014 року;
-Трудовими договорами між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 від 08.11.2013 року, від 18.12.2013 року, від 05.02.2014 року;
-Договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 від 08.09.2013 року;
-Прайс-листом щодо наявності товарно- матеріальних цінностей від 08.09.2013 року;
-Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1;
-Свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_3;
-Актом інвентаризації фактичної наявності товарних цінностей у матеріально-відповідальної особи ОСОБА_3 станом на 12.04.2014 року;
-Актом контрольної перевірки проведеної інвентаризації ТОВ «Комплекс послуг» контейнеру № 303132 за період з 08.04.2014 року по 12.04.2014 року;
-Видатковими накладними за період часу з 09.09.2013 року по 12.04.2014 року;
-Висновком № 72 від 04.08.2014 року судово-економічної експертизи;
-висновком № 17-2715/2716 від 28.02.2018 року судово-економічної експертизи;
-висновком № 18-2323 від 10.09.2018 року судово-почеркознавчої експертизи;
-висновком № 18-2324 від 11.09.2018 року судово-почеркознавчої експертизи;
-висновком № 18-2325 від 12.09.2018 року судово-почеркознавчої експертизи;
-висновком експерта №18-2322 від 08.09.2018 року судово-почеркознавчої експертизи;
-висновком № 18-2320 від 07.09.2018 року судово-почеркознавчої експертизи;
-висновком №18-2319 від 03.09.2018 року судово-почеркознавчої експертизи;
-висновками №18-2328; №18-2327; №18-2326 від 14.09.2018 року судово-почеркознавчих експертиз;
Заслухавши думку учасників судового провадження, враховуючи, що обвинувачений повністю визнає свою вину у скоєнні злочину, обвинувачений погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а також з'ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють фактичні обставини, встановлені досудовим розслідуванням, тому на підставі ст.349 ч.3 КПК України суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким по справі не оспорюються.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченому ст.191ч.1 КК України повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.191 КК України за кваліфікуючими ознаками - привласнення чужого майна, яке перебувало в його віданні. Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що обставини, які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України не встановлені.
Обставинами, що пом'якшують покарання згідно ст.66 КК України суд вважає, щире каяття обвинуваченого у скоєнні злочину.
Відповідно до ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами покарання" під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має суворо додержуватися вимог норм закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через це реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
Згідно ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд призначаючи покарання зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, вчинення обвинуваченим злочину, який згідно зі ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Згідно викладених обставин, враховуючи, що не втрачена можливість виправлення обвинуваченого без позбавлення його волі, суд вважає можливим призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349 ч.3, 373, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 України і призначити йому покарання у виді штрафу розміром п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 грн. в дохід держави.
Обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експерта на користь держави 2211 гривні 30 копійок за проведення судово-економічної експертизи № 72 від 04.08.2014; 24 024 гривні за проведення судово-економічної експертизи № 17-2715/2716 від 28.02.2018; 2860 гривні за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 18-2323 від 10.09.2018; 2860 гривні за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 18-2324 від 11.09.2018; 2860 гривні за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 18-2325 від 12.09.2018; 2860 гривні за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 18-2322 від 08.09.2018; 2860 гривні за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 18-2320 від 07.09.2018; 8580 гривні за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 18-2319 від 03.09.2018; 2860 гривні за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 18-2328 від 14.09.2018; 2860 гривні за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 18-2327 від 14.09.2018; 2860 гривні за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 18-2326 від 14.09.2018, а всього 60 555 гривень 30 коп.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його оголошення, шляхом подачі скарги через Київський районний суд м. Одеси.
Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.
Суддя Галій С. П.
Судове рішення № 80039784, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 22.02.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/19019/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: