Ухвала суду № 80033929, 19.02.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 19.02.2019

Справа № 330/254/19

Провадження № 1-кс/320/211/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді Міщенко Т.М.,

за участі секретаря – Макаренко В.В.,

слідчого – Булашева Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність працівників Державного бюро розслідувань щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області зі скаргою на бездіяльність ДБР, в якій оскаржує дії співробітників ДБР щодо невнесення ними відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР. Свою скаргу обґрунтовує тим, що він подав заяву про вчинення кримінального правопорушення до ДБР, однак співробітники ДБР не внесли відомості, викладені в поданій заяві, до ЄРДР. Натомість, співробітники ДБР надіслали йому відповідь, в якій надали попередньо оцінку викладеним в заяві фактам, на свій власний суб’єктивний розсуд вирішили наявність чи відсутність складу злочину, що є порушенням вимог ст. 214 КПК України.

Заявник в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином, у поданій скарзі просив розглянути скаргу за його відсутності.

Начальник Другого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, пояснив, що дійсно до ДБР надходила заява від ОСОБА_1, яка була зареєстрована як звернення громадян та передана слідчому Черниченку, який доповів, що дана заява не має бути внесена до ЄРДР, оскільки на те немає відповідних підстав. В ухвалі слідчого судді від 17 серпня 2018 року, яку він додав до заяви, містяться інші обставини, ніж ті, з якими він звернувся до ДБР. Зокрема, у зверненні до ДБР ОСОБА_1 поставив питання про те, куди діваються соціальні кошти та інші такого роду питання, що є не підслідними ТУ ДБР у м. Мелітополі, про що ОСОБА_1 листом від 29.12.2018 було направлено відповідь з роз’ясненням.

Заслухавши пояснення представника ТУ ДБР у м. Мелітополі, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

До Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, надійшла заява від ОСОБА_1 щодо неправомірних дій слідчих Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо невиконання вимог судового рішення. До заяви ОСОБА_1 додав копію ухвали слідчого судді від 17.08.2018, якою зобов’язано службову особу Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області, уповноважену на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, внести відомості до ЄРДР на підставі заяв ОСОБА_1 від 23.06.2018 та від 25.06.2018 про вчинені кримінальні правопорушення.

Однак ОСОБА_1 було відмовлено у внесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв’язку з чим він звернувся зі скаргою до суду.

Відповідно до глави 26 КПК України вирішення скарг на дії, рішення чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування відноситься до компетенції слідчих суддів.

Статтею 303 КПК України визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати в наступному: невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно п.п. 1.2, 1.3 розділу ІІ Інструкції про порядок ведення єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв’язку.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Зазначені положення кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність свідчать про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. До того ж підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального характеру. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, відповідній реєстрації підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які мають достатні відомості про кримінальне правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою (повідомлення) про злочин є наявність у таких документах об’єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Цими даними є фактичні докази, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).

Слідчим суддею встановлено, що заява ОСОБА_1 не відповідає вищевикладеним вимогам діючого законодавства, в ній не наведено об’єктивних даних, які свідчать про скоєння кримінальних правопорушень.

Заявником на підтвердження своєї скарги надана ухвала слідчого судді від 17.08.2018 про задоволення скарги щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР по його заявам від 23.06.2018 та 25.06.2018, однак з вказаної ухвали не вбачається відносно якого саме вчиненого правопорушення ставилось питання заявником.

В своїй заяві до ТУ ДБР заявник вказує на неправомірні дії слідчих Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно не розслідування ними справи, тобто суто процесуальні питання відносно дій слідчих, які не відносяться до підслідності ТУ ДБР у м. Мелітополі.

По ухвалі слідчого судді від 17.08.2018 заяви ОСОБА_1 до ТУ ДБР у м. Мелітополі не надходило.

На підставі викладеного слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України,

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність працівників Державного бюро розслідувань щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань– відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: