Постанова № 80032079, 07.02.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/115/19 2-а/335/41/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Проценко А.М., за участю секретаря судового засідання Войтович Г.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Запоріжжі Департамента патрульної поліції України капрала поліції ОСОБА_2, Департамента патрульної поліції України про визнання дій незаконними та скасування постанови серії ЕАВ № 806388 від 21.12.2018 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі адвоката ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до інспектора 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_2, Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд визнати дії відповідача - інспектора при складанні постанови у справі про адміністративне правопорушення незаконними та скасувати постанову серії ЕАВ №806388 від 21.12.2018 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Також позивач просить суд стягнути на його користь понесені судові витрати, які пов'язані з оплатою правничої допомоги, у сумі 680,00 гривень.

В обґрунтування поданого позову, представник позивача посилається на відсутність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та чисельні процесуальні порушення, які допущені інспектором Носко А.С. при складанні постанови серії ЕАВ №806388 від 21.12.2018 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 126 КупАП.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.01.2019 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ відповідно до ст. 268, 272, 286 КАС України, відповідачам надано строк для подання відзиву на позов.

Департаментом патрульної поліції 01.02.2019 надано відзив на позов, у якому зазначив про незгоду із заявленим позовом, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Також зазначив, що обставини, на які вказує позивач, не виключають подію інкримінованого йому адміністративного правопорушення та склад такого правопорушення у його діях. У відзиві відповідач посилався на практику Європейського суду з прав людини та просив суд зобов'язати позивача надати докази тих обставин, на які він посилається у позовній заяві.

У судове засідання 07.02.2019 позивач та його представник не з'явились, до суду надійшла їх спільна заява про розгляд справи за їх відсутності без проведення фіксації засідання технічними засобами, просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідачі інспектор Носко А.С. та Департамент патрульної поліції України, в судове засідання повторно не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлялись у встановленому законом порядку, про що свідчать поштові повідомлення, про причини неявки суду не повідомили.

Департамент патрульної поліції України відзив на позовну заяву до суду не надав.

З урахуванням викладеного та приписів ч. 6 ст. 162, ч. 3 ст. 268 КАС України, суд вирішив розглядати справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши аргументи сторін та відповідні положення правил дорожнього руху України, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вказані критерії одночасно є вимогами для суб'єктів владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльність.

Судом встановлено, що інспектором 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_2 21.12.2018 відносно ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕАВ №806388 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме: 21.12.2018 о 02:55:45 м. Запоріжжя, вул. Українська, 37, водій на законну вимогу поліцейського не пред'явив поліс обов'язкового цивільного страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.4.а ПДР — керування транспортним засобом особою, не пред'явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних документів на транспортних засобів, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортних засобів, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, за порушення вимог п. 2.4 “а” Правил дорожнього руху України було накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн 00 коп.

До доводів відповідача щодо ненадання позивачем доказів про протиправність прийнятої постанови суд ставиться критично, оскільки в даному випадку у відповідності до норм КАС України обов’язок доказування покладено на суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23.12.2005, з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283, 284 КУпАП, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 806388 від 21.12.2018 не вбачається доказів, які б підтверджували, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 “а” Правил дорожнього руху України, що передбачає склад адміністративного правопорушення.

За вказаних обставин факт порушення позивачем вимог ПДР України об'єктивними і беззаперечними доказами не доведений, що свідчить про фактичну відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення та незаконність і безпідставність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена КУпАП.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, суд виходить з того, що адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України от 22.10.2010 року № 23-рп/2010).

Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, крім постанови у справі про адміністративне правопорушення, додаткових доказів, свідчень або інших відомостей до постанови, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 відповідачем суду не надано, постанова таких доказів не містить, суд вважає недоведеним з боку відповідача факту наявності в діях позивача будь-якого адміністративного правопорушення.

За таких обставин, оскільки під час розгляду справи судом не було встановлено в діях позивача порушень ПДР України, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про те, що рішення інспектора 2 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_2 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП прийнято з порушенням вимог ст. 19 Конституції України, ст. 7, 245, 252, 280 КУпАП, у зв'язку з чим не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України і є незаконним.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ураховуючи, що позивача на підставі ст. 288 КУпАП звільнено від сплати судового збору, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 укладено договір про надання позивачу юридичних послуг (правової допомоги) №02/12/18 від 25.12.2018. Згідно з актом виконаних робіт №1 до угоди (договору) про надання правової допомоги адвоката №02/12/18 від 25.12.2018 адвокатом ОСОБА_3 надано позивачу послуги на суму 680 грн 00 коп. Указані послуги позивач оплатив відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 1, 7 чт. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 241-246, 255, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1), до інспектора Управління патрульної поліції роти № 2 батальйону № 2 у м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3/2, ЄДРПОУ: 40108646) про скасування постанови серії ЕАВ № 806388 від 21.12.2018 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити повністю.

Скасувати постанову серії ЕАВ №806388 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,, винесену 21 грудня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 126 КУпАП - закрити.

Судові витрати на правничу допомогу покласти на Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 680,00 грн (шістсот вісімдесят гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього адміністративного апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 07.02.2019 року.

Суддя: А.М. Проценко