Ухвала суду № 80031234, 14.02.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8651/17

6-а/310/6/19

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2019 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Білоусової О.М.,

за участі: секретаря судового засідання Шевченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 27.02.2018 року у справі №310/8651/17,заінтересовані особи – Бердянське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ОСОБА_2,

В с т а н о в и в:

Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.02.2018 року у справі №310/8651/17, за яким зобов’язано Бердянське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 37963785) поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) з 01 квітня 2017 року.

В обґрунтування заяви вказує на те, що боржник судове рішення не виконує через відсутність коштів на виплату такої заборгованості. Оскільки УПФУ є бюджетною установою і утримується за рахунок коштів державного бюджету, тому примусове списання коштів з рахунків управління може бути здійснено органами Казначейства відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011р. №845. У зв’язку з тим, що резолютивна частина рішення суду не містить конкретної суми стягнення з боржника, а має зобов’язальний характер на вчинення певних дій, тому стягувач не має можливості пред’явити вказаний виконавчий документ для подальшого виконання до органів Казначейства.

Старший державний виконавець Гогунська П.М. у судове засідання не з’явилася, просить розглянути заяву за її відсутності.

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, повідомлена належним чином (а.с. 113), заяв не надала.

Від Бердянського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшло заперечення, в якому управління просить відмовити в задоволення заяви, посилаючись на те, що виплата донарахованої суми буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Також вказує на те, що державний виконавець у своїй заяві просить змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті позовних вимог і вирішити додаткову позовну вимогу про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27.02.2018р., були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2, зокрема, було зобов'язано Бердянське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ЄДРПОУ 37963785) поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) з 01 квітня 2017 року (а.с.45-47).

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1)визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2)визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3)визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4)визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5)встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6)прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідачап – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання винити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

15) зобов’язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Якщо судом визнано нормативно-правовий акт протиправним і нечинним повністю або в окремій частині і при цьому виявлено недостатню правову врегульованість відповідних публічно-правових відносин, яка може потягнути за собою порушення прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, суд має право зобов’язати суб’єкта владних повноважень прийняти новий нормативно-правовий акт на заміну нормативно-правового акта, визнаного незаконним повністю або у відповідній частині.

У випадках, визначених у частинах третій - п’ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб’єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

Статтею 124 Конституції України та статтею 14 КАС України встановлено, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Судом також встановлено, що рішення суду від 27.02.2018 року у справі № 310/8651/17 було частково виконано боржником, а саме ним було здійснено нарахування пенсії за вказаний в рішенні суду період, про що надано протокол від 06.06.2018 року.

З огляду на наведене, встановлені судом обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 378 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання.

Змінивши спосіб виконання постанови суду із зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії на стягнення конкретної суми пенсії, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви, оскільки зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України, при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання управління пенсійного фонду поновити нарахування та виплату на стягнення такої виплати є незаконною.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 11.11.2014 № 21-394а14, від 17.02.2015 № 21-622а14, від 24.03.2015 № 21-85а15, від 14.04.2015 № 21-78а15, а також Верховним Судом у постанові від 13.02.2018 у справі № 279/7584/15.

Керуючись ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 27.02.2018 року у справі №310/8651/17, заінтересовані особи – Бердянське об’єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, ОСОБА_2.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду ОСОБА_3