Рішення № 80029204, 21.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2019 року № 640/714/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи

а позовом ОСОБА_1

до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві

про визнання протиправною та скасування постанови

Суд прийняв до уваги таке:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Максименко М.Ф. від 19.09.2018 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору по виконавчому провадженню № 55463443.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у державного виконавця не було правових підстав приймати оскаржувану постанову, оскільки виконавчий документ, на підставі якого було відкрите виконавче провадження, було повернуто виконавчий документ без виконання на підставі заяви АТ «Альфа банк».

Ухвалою суду від 18.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження. Зобов'язати відповідача протягом 2 днів з дня отримання даної ухвали, враховуючи скорочені строки розгляду справи, подати до суду належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №55463443.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні в Солом'янському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебувало виконавче провадження № 55463443 з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. 27.01.2017 за реєстровим № 1943 зі стягнення з ОСОБА_1 на користь AT «АЛЬФА БАНК» заборгованості за кредитним договором у розмірі 84 028,57 доларів США.

10.09.2018 представник стягувана, AT «АЛЬФА БАНК», звернувся до Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві із заявою від 06.09.2018 про повернення виконавчого документа без виконання (вх.№30214/15-9-26 від 10.09.2018).

На підставі зазначеної заяви головним державним виконавцем Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Максименко М.Ф. 19.09.2018 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Того ж дня, 19.09.2018 головним державним виконавцем Максименко М.Ф. на підставі положень статей 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 8 402,85 доларів США.

Як зазначає позивач, будь-яких постанов державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Максименко М.Ф. в межах виконавчого провадження № 5563443, а саме:

- постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2018;

- постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 19.09.2018;

- постанови про стягнення виконавчого збору від 19.09.2018 на адресу ОСОБА_1 не надходило.

Лише 03.01.2019 на поштову адресу ОСОБА_1 надійшла постанова державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Мигловець Л.М. від 07.11.2018 про відкриття виконавчого провадження № 57558834 з примусового виконання постанови № 55463443, виданої 19.09.2018 Солом'янським РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору в розмірі 8 402,85 доларів США.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо прийняття даної постанови позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні справи, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Преамбулою Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до положень ст. 1, 3, 5, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів, постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, тощо.

Примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Таким чином, примусове виконання рішення суду розпочалося прийняттям державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження), виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3, 4 ст. 37, ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, зокрема, стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Суд звертає увагу, що в ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження) чітко визначено, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої суми за виконавчим документом, тобто, розмір виконавчого збору вираховується з фактично стягнутої суми та умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 15 лютого 2018 року у справі № 910/1587/13, яку з урахуванням приписів ч.5 ст. 242 КАС України суд враховує при вирішення даного спору.

Позивач в цій справі зазначає про те, що взагалі не знав про наявність виконавчого провадження ВП №55463443 та йому не направлялася постанова про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідачем не надано до суду доказів направлення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження №55463443 від 03.01.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення у відповідності до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», з матеріалів справи вбачається що позивач по цій справі взагалі не знав про наявність будь-якого виконавчого провадження щодо нього.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що у державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві були відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 8 402,85 доларів США у виконавчому провадженні №55463443.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Максименко М.Ф. від 19.09.2018 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору по виконавчому провадженню № 55463443.

Присудити на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, АДРЕСА_2) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (код ЄДРПОУ 35008087, 03151, м.Київ, Повітрофлотський проспект, 76А).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій