Рішення № 80028995, 05.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 лютого 2019 року № 826/11862/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Октава Фінанс”

до

Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Октава Фінанс” (далі – позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0029661404 (форма “С”) від 21.06.2017 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 01.11.2017 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 30.05.2017 року №162/21/22/РРО/39628794 є безпідставними та необґрунтованими, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, позивач звертає увагу, що він не належить до уповноважених банків або їх агентів, а здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі генеральної ліцензії Національного банку України №165 від 20.11.2015 року (строком дії до 19.11.2018 року), а тому застосовувати положення п. 2 ст. 4 Закону України Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та притягувати його до фінансової відповідальності є неприпустимим.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. Додатково пояснив, що, що в ході проведення фактичної перевірки встановлено проведення розрахункової операції з продажу іноземної валюти без застосування зареєстрованого відповідним чином РРО, у зв’язку із чим до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у відповідності до “Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Тобто, оскаржуване рішення винесено відповідачем обґрунтовано на підставі чинного законодавства та у межах наданих повноважень.

В судовому засіданні 14.06.2017 року на підставі частини 4 статті 122 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.

При прийнятті судового рішення по суті судом враховано вимоги пункту 10 частини 1 Перехідних положень КАС України (тут і надалі у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017 року), яким установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ТОВ “Фінансова компанія “Октава Фінанс” здійснює діяльність з обміну валют і переказ коштів на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 20 листопада 2015 року №165, виданої Національним банком України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Головним управлінням ДФС у Херсонській області, на підставі наказу №343 від 03.05.2017 року з метою дотримання суб’єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів на території Херсонської області, проведено фактичну перевірку господарської одиниці суб’єкта господарювання Херсонського відділення №10 Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Октава Фінанс” (код ЄДРПОУ 39628794), яка знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 13.

За результатом проведеної фактичної перевірки складено акт від 30.05.2017 року (номер бланка 000646) (далі - акт перевірки), в якому відображено встановлені порушення, а саме: проведення операції з купівлі-продажу іноземної валюти без застосування реєстратора розрахункових операцій зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та не видача розрахункового документа встановленого взірця на повну суму операції.

На підставі вищезазначеного висновку, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0029661404 (форма “С”) від 21.06.2017 року, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Октава Фінанс” застосовано штраф у розмірі 26 100,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, рішенням Державної фіскальної служби України від 17.08.2017 року № 18197/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги скасовано податкове повідомлення-рішення №0029661404 (форма “С”) від 21.06.2017 року в частині 24 400,00 грн. застосованих штрафних (фінансових санкцій), в іншій частині – залишено без змін, а скаргу задоволено частково.

Позивач не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР, згідно преамбули якого, його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача положень п.2 ст.4 Закону №265/95-ВР стало те, що перевіркою проведення розрахункової операції з купівлі-продажу іноземної валюти виявлено, що позивачем здійснено купівлю 1000 USD за курсом 26,10 грн. без застосування РРО та без роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Відповідно до ст.3 Закону №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, поміж іншого:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

З аналізу вищенаведених правових норм випливає, що обов'язки з виконання вищевказаних операцій виникають у уповноважених банків або їх агентів.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону №265/95-ВР, форма, зміст та порядок ведення розрахункових документів при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюється Національним банком України за погодженням з органом доходів та зборів.

Наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547 затверджено Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, (надалі - Порядок №547), який набув чинності з 26 липня 2016 року.

Згідно з п. 1 розділу І Порядку №547, цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх представників (уповноважених осіб), які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти. Тобто, даний порядок поширюється на ТОВ "Фінансова компанія "Октава Фінанс".

Відповідно до п.п. 1, 2 глави 2 розділу ІІ Порядку №547, уповноважені банки, уповноважені фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку та їх агенти (далі - суб'єкти господарювання), що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти, касах фінансових установ, касах відокремлених підрозділів фінансових установ, касах відділень поштового зв'язку національного оператора поштового зв'язку (далі - пункти обміну валюти), для здійснення операцій з купівлі-продажу валюти зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

Реєстрації в контролюючих органах підлягають РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру РРО, зі сферою застосування "операції з купівлі-продажу іноземної валюти" за умови, що строк служби, встановлений в технічній документації на РРО, не вичерпано, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, встановлених Державним реєстром РРО.

При цьому, згідно з абз. 2 п.1 розділу І Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 року №502, (надалі - Інструкція №502), визначено, що банки, фінансові установи здійснюють операції з готівковою іноземною валютою на підставі генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Згідно з абз. 2 п.7 розділу ІІ Інструкції №502, фінансова установа, її відокремлені підрозділи та пункти обміну валюти мають право розпочинати роботу після реєстрації РРО в органі доходів і зборів.

Пунктом 3 Постанови Правління Національного Банку України від 29 грудня 2015 року №983 "Про внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України", якою внесено зміни до Інструкції №502встановлено, що вищенаведені положення абз. 2 п. 7 розділу ІІ Інструкції №502 набирають чинності через шість місяців із дня затвердження Державною фіскальною службою України Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, до якого внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти.

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов'язок фінансових установ, їх відокремлених підрозділів та пунктів обміну валюти використовувати у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій вникає з моменту спливу шестимісячного строку з дня затвердження Державною фіскальною службою України Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, до якого внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти.

Наказом Державної фіскальної служби України №535 від 16.06.2016 року затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до якого внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти.

Однак, до моменту спливу шестимісячного строку, встановленого п.3 Постанови Правління Національного Банку України від 29.12.2015 року №983 "Про внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України", вказаний наказ скасовано наказом Державної фіскальної служби України №813.

У подальшому, Державною фіскальною службою України прийнято ряд наказів "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій", при цьому попередні накази скасовані із прийняттям наступного (накази від 14 грудня 2016 року №1019, від 17.02.2017 року №102, від 20.04.2017 року №275, від 07.06.2017 року №406, від 18.12.2017 року №854).

Станом на дату проведення фактичної перевірки ТОВ "Фінансова компанія "Октава Фінанс", результати якої оформлені актом перевірки, чинним був наказ Державної фіскальної служби України "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій" від 20.04.2017 року №275.

Крім того, суд звертає увагу, що Державної фіскальної служби України "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій" від 20.04.2017 року №275 втратив чинність, згідно з наказом Державної фіскальної служби України від 07.06.2017 року №406.

Положення абз.2 п.7 розділу ІІ Інструкції №502 щодо обов'язку використання реєстратора розрахункових операцій, з урахуванням норм п. 3 Постанови Правління Національного Банку України від 29.12.2015 року №983 "Про внесення змін до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України", мали набути чинності лише з 20.10.2017 року.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що станом на дату проведення фактичної перевірки ТОВ "Фінансова компанія "Октава Фінанс" у Позивача не настав обов'язок використовувати у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій, а висновки Контролюючого органу про порушення положень п. 1 ст.3 Закону №265/95-ВР є необґрунтованими, а спірне рішення про застосування фінансових санкцій є протиправним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві №0029661404 від 21.06.2017 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Октава Фінанс” задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві №0029661404 (форма “С”) від 21.06.2017 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Октава Фінанс” (01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, буд. 36-В, код ЄДРПОУ 39628794) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві сплачений ним судовий збір у розмірі 1600 00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Октава Фінанс” (01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, буд. 36-В, код ЄДРПОУ 39628794)

Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві ( 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980 )

Суддя Н.М. Клименчук