Рішення № 80028985, 21.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2018 року №826/6826/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1) з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, в якому просив зобов'язати його здійснити позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інваліду 2 групи, захворювання пов'язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС з втратою 75% професійної працездатності, перерахунок пенсії з 01.01.2012 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження відповідно до довідки автобусного парку №5 КП «Київпастранс» від 16.11.2015 №245.

Також позивач просив суд зобов'язати відповідача негайно виконати рішення суду і подати звіт про виконання судового рішення.

У встановленому порядку судом замінено відповідача Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві (далі також - відповідач).

Разом з тим дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору Автобусний парк №5 КП «Київпастранс», а також про розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін у судове засідання.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивач в установленому порядку звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2012 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», надавши для цього усі необхідні документи, однак листом вищевказаного органу Пенсійного фонду України йому безпідставно відмовлено у перерахунку пенсії.

Відповідач у наданому до суду відзиві просив відмовити у задоволенні позову, стверджуючи про правомірну відмову в перерахунку позивачу пенсії з огляду на те, що подана позивачем довідка про заробітну плату не підтверджена первинним документами, як того вимагає чинне законодавство. При цьому відповідач звертає увагу на те, що така вимога узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 15.12.2015 у справі №2-а/576/29/14.

Крім того, відповідач наполягав на застосуванні судом строку звернення до суду з даним позовом в частині вимог, що стосуються перерахунку пенсії з 01.01.2012 по день звернення до суду.

В матеріалах справи відсутні докази стосовно дати отримання позивачем листа Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 05.01.2018 №20/14 про відмову в перерахунку пенсії, однак, ураховуючи що від дати складення цього листа до дня звернення позивача до суду з позовом, а саме 27.04.2018, не сплинув установлений законом шестимісячний строк, суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням категорії 1 серії НОМЕР_2 та вкладкою до нього НОМЕР_3

Також позивач є інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою, що підтверджується довідкою МСЕК від 27.07.1993 №072915.

Позивач як пенсіонер перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві по Дарницькому району м.Києва.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою, в якій просив провести перерахунок призначеної йому пенсії з 01.01.2012 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №2010 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження відповідно до довідки автобусного парку №5 КП «Київпастранс» від 16.11.2015 №245.

Листом від 05.01.2018 №20/14 позивачу відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності 2 групи ЧАЕС в розмірі відшкодування збитків із заробітної плати за 27.04.1986 згідно з довідкою про заробітну плату від 16.11.2015 №245 з огляду на відсутність первинних документів.

Не погоджуючись із такою відповіддю, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку визначено механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з підпунктом 4 пункту 3 Порядку у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Згідно з частиною четвертою 4 статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок).

За змістом пункту 1.5 Порядку заява, зокрема, перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Відповідно до пункту 2.7 Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться в первинних документах, зокрема, виписках з особових рахунків, платіжних відомостей, розрахункових листах та інших документах про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією чи перерахунком пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17.

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №376/2559/17 висловив свою позицію стосовно того, що суди повинні дослідити, чи підтверджені зазначені в довідці дані первинними розрахунковими документами (відомостями).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Пунктом 4.3 Порядку визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії є відповідна заява особи установленої форми та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку. Наслідком розгляду заяви особи про призначення пенсії за віком, є прийняття органом, що призначає пенсію, рішення щодо призначення пенсії.

Сторонами у справі не заперечується факт подання позивачем до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві заяви про перерахунок пенсії. Однак, жодна зі сторін не надала суду копію вказаної заяви і доданих до неї документів, що позбавило суд можливості оцінити відповідність цієї заяви і доданих до неї документів вимогам законодавства.

При цьому Верховний Суд в постанові від 13.02.2018 у справі № 520/8695/17 звернув увагу на необхідності встановлення обставин щодо відповідності законодавству згаданої заяви та долучених до неї документів і надання їм оцінки.

Доцільно зауважити, що в листі від 05.01.2018 №20/14 Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві вказує, що згідно з наданими документами, а саме згідно з копією контрольної відомості виплата коштів проводилася 26.04.1986, що не відповідає факту перебування в зоні відчуження 27.04.1986. Крім того, в табелі робочого часу за 1986 рік відомості про нарахування заробітної плати відсутні, відсутній шляховий лист, що підтверджує перебування в зоні відчуження 22 години; також в наказі по підприємству від 30.04.1986 №173 зазначено дату 26.04.1986 та населений пункт «пос.Чорнобиль», а в довідці - «м.Прип'ять»; відомість від 12.05.1986 №2059 на суму 195,65 не підтверджена.

З наведеного судом встановлено, що Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві при розгляді заяви позивача про перерахунок пенсії не досліджувало шляховий лист до зони відчуження, оскільки зазначає про його відсутність (тоді як позивачем до позовної заяви долучено копію згаданого документу), а також не досліджувало відомість від 12.05.1986 №2059 на підтвердження виплати позивачу коштів в розмірі 195,65 крб., зазначені в довідці від 16.11.2015 №20/14 (згадану відомість суду також не надано).

Відтак, за відсутності копії заяви та доданих до неї документів суд не може оцінити доводи Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії.

Разом з тим суд звертає увагу, що згідно з пунктом 4.3 Порядку наслідком розгляду заяви особи про призначення пенсії має бути рішення органу Пенсійного фонду України щодо призначення пенсії. Тобто дії останнього щодо призначення пенсії оформляються рішенням начальника управління (заступника начальника управління відповідно до розподілу обов'язків), яке завіряється печаткою управління.

У ході судового розгляду справи судом не здобуто доказів прийняття Лівобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві рішення, оформленого належним чином, прийнятого за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії, про яку він зазначає в позові, зокрема, рішення про відмову в задоволенні його заяви.

Лист Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 05.01.2018 №20/14, яким позивача повідомлено про відмову в призначенні пенсії по інвалідності згідно з довідкою про заробітну плату від 16.11.2015 №245, не є рішенням про відмову в призначенні позивачу пенсії, оформленим належним чином.

Такий висновок суду узгоджується із висновком Верховного Суду, що міститься в постанові від 13.02.2018 у справі № 520/8695/17.

За відсутності рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про відмову позивачу в перерахунку пенсії, суд не вбачає підстав для задоволення його вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2012 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням заробітної плати, отриманої за роботу в зоні відчуження відповідно до довідки автобусного парку №5 КП «Київпастранс» від 16.11.2015 №245.

Водночас суд зауважує, що відсутність вищевказаного рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві свідчить про його протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача відповідно до вимог Закону та Порядку.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог і з метою ефективного захисту прав позивача, що зумовило його звернення до суду з цим адміністративним позовом, зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1., яка стосується перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, з прийняттям рішення, оформленого належним чином.

Суд не вбачає за можливо задовольнити вимогу позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії, оскільки задоволення такої вимоги є передчасним і призведе до втручання суду в дискреційні повноваження відповідача, що не допускається.

Беручи до уваги викладене позовні вимоги підлягають до часткового задоволення судом.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд, поміж іншого, вирішує чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Статтею 371 цього Кодексу визначено перелік судових рішень, які виконуються негайно, а також перелік судових рішень, які суд може вернути до негайного виконання за заявою учасників справи або з власної ініціативи.

Однак, наразі у суду відсутні підстави допустити рішення суду до негайного виконання, оскільки до жодного з виду судових рішень, визначених статтею 371 Кодексу адміністративного судочинства України, дане судове рішення не належить.

Стосовно встановлення судового контролю у даній справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 382 цього Кодексу суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У пунктах 1, 2 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

Аналогічний правовий висновок викладений в рішенні Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 805/402/18-а.

При цьому, визначальним критерієм при вирішенні питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт є наявність підстав вважати, що він буде ухилятися від його належного та своєчасного виконання.

Проте, суд не вбачає необхідності для встановлення судового контролю з огляду на відсутність обставин, які вказують на те, що рішення суду, ухвалене за результатами розгляду справи по суті, після набрання ним законної сили залишиться невиконаним відповідачем, стосовно якого задоволено позовні вимоги або буде ним виконуватися не в розумні строки, або неналежним чином.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в установленому законом порядку.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) задовольнити частково.

2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві розглянути заяву ОСОБА_1, яка стосується перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, з прийняттям рішення, оформленого належним чином.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко