Рішення № 80028146, 18.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 лютого 2019 р. справа № 520/9384/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання – Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

представники третіх осіб - не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Богодухівський комбікормовий завод" (Харківська обл., Богодухівський р-н, с. Губарівка, вул.Гутянська, код ЄДРПОУ 03288970) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" (62495, Харківська обл., Харківський район, смт Васищеве, вул.Овочева, буд.13, код ЄДРПОУ 37431314) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-К" (87555, Донецька обл., м.Маріуполь, пр-т Миру, буд.80-А, код ЄДРПОУ 19491182), про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Богодухівський комбікормовий завод" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 04.07.2018 року №00000351422, №00000361422 та №00000371422.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі акту перевірки від 11.06.2018 року №2365/20-40-14-14-22-07/3288970 відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 04.07.2018 року №00000351422, №00000361422 та №00000371422. Позивач не погоджується із зазначеними податковими повідомленням-рішенням, вважає їх необґрунтованими, безпідставним та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, та просить їх скасувати, стверджуючи, що висновки акту перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства та існуючим фактам цивільних та господарських відносин. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 року залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-К" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача в адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Богодухівський комбікормовий завод" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень.

Через канцелярію суду 16.11.2018 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством, оскаржувані рішення прийнято за наслідками встановлених актом перевірки порушень податкового законодавства.

Представник позивача 28.11.2018 року надав до суду відповідь на відзив, в якій послався на позицію, викладену в адміністративному позові.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ СП "Богодухівський комбікормовий завод" зареєстровано в якості юридичної особи 05.02.1999 року, перебуває на обліку в Слобожанській ОДПІ ГУ ДФС, зареєстровано платником ПДВ з 23.07.1997 року, основним видом діяльності є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, одним з додаткових видів діяльності є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

На підставі направлення від 29.05.2018 року №5080, виданого Головним Управлінням ДФС у Харківській області, відповідно до пункту 41.1 статті 41, пункту 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 29.05.2018 року №3917, фахівцями контролюючого органу в період з 29.05.2018 року по 04.06.2018 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Мрія-К» (податковий номер 19491182) за звітний період декларування ПДВ - вересень 2017 року та податкових зобов’язань за ланцюгом подальшої реалізації, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За наслідками вказаної перевірки складено акт від 11.06.2018 року №2365/20-40-14-14-22-07/3288970 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» з питань правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Мрія-К» за звітний період декларування ПДВ - вересень 2017 року та податкових зобов’язань за ланцюгом подальшої реалізації, яким встановлено порушення ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод»:

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму 222534 грн., у т.ч. вересень 2017 - 222534 грн., що призвело (з урахуванням нереалізованих залишків продукції на суму ПДВ 1096 грн.) до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19 Податкової декларації з ПДВ) у розмірі 1096 грн., в тому числі за вересень 2017 року - 1096 грн., та до завищення суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.16 Податкової декларації з ПДВ) за жовтень 2017 року на суму - 1096 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.1, п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податкові зобов’язання за жовтень 2017 - 211840 грн.,

- п.188.1 ст.188, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, занизило податкові зобов’язання за жовтень 2017 року - 5347 грн., що призвело до заниження суми ПДВ до сплати (р. 18. Податкової декларації з ПДВ) за жовтень 2017 року - 5347 грн.;

- перевіркою ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «Мрія-К» (податковий помер 19491182) за період вересень 2017 року та покупцем ТОВ «Васищевський завод рослинних олій» (податковий номер 37431314) по подальшому ланцюгу постачання продукції за жовтень 2017 року.

На підставі висновків акту перевірки від 11.06.2018 року №2365/20-40-14-14-22-07/3288970 відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 04.07.2018 року №00000351422, №00000361422 та №00000371422.

З приводу встановлених актом перевірки порушень суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що між позивачем та ТОВ «Мрія К» був укладений договір поставки від 11.09.2017 року №КП-МК-БКЗ-001/09-17, за умовами якого постачальник зобов’язується поставити і передати у власність покупцеві, покупець зобов’язується прийняти та своєчасно здійснити оплату продукції - соняшник врожаю 2017 року, в порядку та на умовах цього договору, загальна вага партії продукції, що постачається, визначається згідно п.3.2, п.3.3 цього договору і на підставі показників ваг ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод», якість продукції, що підлягає поставці повинна відповідати ДСТУ 4694:2006. Також договором передбачено, що у постачальника ТОВ «МРІЯ-К» є необхідний управлінський та технічний персонал, орендовані на законних підставах земельні ділянки (земельні паї) та/або земельні ділянки (земельні паї), що належать на праві власності, складські приміщення, транспорті засоби.

При цьому, з урахуванням отриманої контролюючим органом податкової інформації встановлено відсутність транспортних засобів, недостатність трудових ресурсів ТОВ «МРІЯ-К» для виконання такої умови договору.

Згідно зі змістом специфікації №1 до договору №КП-МК-БКЗ-001/09-17, визначено найменування продукції - насіння соняшника врожаю 2017, трок поставки до 29.09.2017 року у кількості 130 тон за ціною 8559 грн. за 1 тону (без ПДВ) на загальну суму платежу з ПДВ 1335204 грн.

Відповідно до умов укладеного договору на адресу ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» за вересень 2017 року було виписано податкові та видаткові накладні на загальну суму 1335204 грн., у т.ч. ПДВ 222534 грн., а саме:

- податкові накладні від 29.09.2017 року №1066, 1067, 1068, 1069, 1070;

- видаткові накладні від 29.09.2017 року №1066, 1067, 1068, 1069, 1070.

Оплата за отриманий товар здійснювалась на підставі банківських виписок №1457 від 09.10.2017 року на суму 350000 грн., в т.ч. ПДВ 58333 грн., №1511 від 06.11.2017 року на суму 345 004 грн., в. ч. ПДВ 60 612,67 грн.

При цьому, ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» в порушення ст.44 Податкового кодексу України, не надало під час перевірки платіжних документів на суму 621529,98 грн., у т.ч. ПДВ 103588,3 грн. Відповідно наданого до перевірки журналу-ордеру по рахунку №631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по взаємовідносинам з ТОВ «Мрія-К» за вересень - грудень 2017 року, станом на 01.09.2017 року дебіторська та кредиторська заборгованість відсутні, станом на 30.09.2017 року - кредиторська заборгованість складала 1335204 грн., у т.ч. ПДВ 222534 грн. Відповідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку №281, станом на 30.09.2017 року залишок продукції (соняшник) лічився у розмірі 130 тн на суму 1 335 204 грн., станом на 30.11.2017 року, у ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» лічились залишки продукції (соняшник) у кількості 0,640 тн на суму 5477,76 грн., крім того ПДВ 1095,6 грн.

При цьому, у адміністративному позові позивач посилається на те, що під час документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» було надано лист від 29.05.2018 р. вих. №3/05 до Головного управління ДФС у Харківській області, яким були надані додаткові документи до перевірки. Однак під час розгляду справи представником позивача не надано до суду копію вказаного листа та доказів його надіслання до контролюючого органу.

До перевірки позивачем було надано товарно-транспортні накладні, перевізником вказано ТОВ «Фірма «Восток», проте домовленістю між позивачем та ТОВ «МРІЯ-К» не передбачено залучення інших суб`єктів для його виконання. Також, місто Новоукраїнка (яке вказано пунктом навантаження) входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджених Розпорядженням КМУ від 07.11.2014. Згідно з даними ТТН, що були надані під час перевірки перевезення здійснювалось 24.09.2017, 25.09.2017, 26.09.2017, 27.09.2017, 28.09.2017 тобто кожного дня одним і тим самим перевізником. З урахуванням віддаленості та ускладненням руху транспорту з такого пункту відправлення контролюючий орган вважає неможливим перевезення ТМЦ.

Крім цього, місце навантаження вказано загальне, тобто місто Новоукраїнка всупереч пп. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.97 № 363, відповідно до якого пункти навантаження і розвантаження вказують із зазначенням повної адреси.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що в межах досліджених актом перевірки взаємовідносин, з наявних матеріалів справи вбачається, що згідно наданих товарно-транспортних накладних перевезення товару здійснювалось з 24.09.2017 року по 28.09.2017 року в межах договору відповідального зберігання майна, при цьому всі видаткові накладні за договором від 11.09.2017 року №КП-МК-БКЗ-001/09-17 виписані ТОВ «МРІЯ-К» 29.09.2017 року. Одночасно судом встановлено, що вже 26.09.2017 року, тобто до набуття права власності на придбаний товар, позивачем було виписано видаткову накладну №РН-0000001 від 26.09.2017 року (аркуш справи 71 том 1) в межах договору поставки №0026СА від 19.09.2017 року з ТОВ "Васищевський завод рослинних олій".

Також, відповідно п.11 підрозділу 2 перехідних положень Податкового кодексу України, з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Під час перевірки встановлено, що відповідно даних ЄРПН ТОВ «Мрія-К» за період 2017 рік не придбавало послуг з перевезення, навантаження, розвантаження, оренди приміщення.

ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» до перевірки надано ТТН, в яких зазначено, що перевізником продукції є ТОВ «Фірма «Восток», замовником - ТОВ «Мрія- К», проте відповідно даних ЄРПН та розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ), взаємовідносини між зазначеними підприємствами - не встановлені, тобто податкові накладні не реєструвались та не відображались взаємовідносини з само зайнятими особами: 157 Дохід, виплачений самозайнятій особі. Таким чином підтвердити реальність перевезення продукції від ТОВ «Мрія-К» до ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» неможливо.

З огляду на викладене, перевіряючі дійшли обґрунтованого висновку, що враховуючи відсутність даних в ЄРПН та розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) щодо наявності придбання товарів, відвантажених на адресу ТОВ СП "Богодухівський комбікормовий завод", послуг з перевезення, навантаження / розвантаження, зберігання товарів; оренди основних засобів (транспортних засобів, складських приміщень) неможливо встановити де саме були придбані товари, відвантажені на користь позивача, де вони зберігались та яким чином перевозились, а отже підтвердити реальність здійснення господарської операції з придбання товарів підприємством ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» саме у ТОВ «Мрія-К».

В акті перевірки зазначено, що від ГУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію від 11.01.2018 №3/26-15-14-04-04 стосовно ТОВ «Мрія-К», якою встановлено відсутність реальності здійснення господарської діяльності.

Також, ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05.03.2018 року по кримінальній справі №757/5236/18-к про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч. 1 ст. 205 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності за вказаний злочин, ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України на підставі ст.49 КК України звільнено, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32018100110000010 від 30.01.2018 року закрито.

Суд зазначає, що закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не є реабілітуючою обставиною або обставиною, що свідчить про відсутність в діях підозрюваного кримінального правопорушення.

В межах вказаної кримінальної справи судом встановлено, що підозрювана підтвердила суду, що вона не оспорює фактичні дані вчинення злочину, в якому вона підозрюється. У невстановлений час, в невстановленому місці вступила у попередню змову з невстановленою особою, яка запропонувала останній здійснити фіктивне підприємництво за винагороду, а саме придбати суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Мрія-К» (ЄДРПОУ 19491182) та перереєструвати його в органах державної влади з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, на що ОСОБА_3 погодилася та отримала грошову винагороду. Так, згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, у період з 24.07.2015 по 07.11.2017, ОСОБА_3 являлась засновником суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «Мрія-К» ЄДРПОУ 19491182 (далі ТОВ «Мрія-К»). Не зважаючи на те, що вказане підприємство зареєстроване в державних органах влади, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ОСОБА_3 взяла участь у його перереєстрації (придбанні) не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої Статутом підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, тобто вчинила злочин у сфері господарської діяльності. Створивши ТОВ «Мрія-К», ОСОБА_3, в період з 24.07.2015 по 07.11.2017, фактично не здійснювала підприємницьку діяльність від імені ТОВ «Мрія-К». Також, вчинення дій, пов'язаних з перереєстрацією ТОВ «Мрія-К», як засновника вказаного підприємства та директора, надало змогу невстановленим слідством особам здійснювати незаконну діяльність, використовуючи реквізити юридичної особи - ТОВ «Мрія-К». Продовжуючи злочинну діяльність, невстановлені особи отримали та використали можливість укладати від імені ОСОБА_3, шляхом підроблення документів, господарські угоди та первинні бухгалтерські документи, що свідчили про нібито реалізацію товарів, робіт (послуг) для підприємств реального сектору економіки, чим сприяли незаконному формуванню податкового кредиту з податку на додану вартість та безпідставному формуванні валових витрат підприємств, призначати та звільніти з посад директорів, надавати довіреності особам, які діяли нібито від імені ОСОБА_3, та виготовлювали інші, в тому числі реєстраційні та установчі документи ТОВ «Мрія-К». Окрім цього, невстановлені слідством особи складали та подавали від імені ОСОБА_3 документи податкової звітності ТОВ «Мрія-К» до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

У свою чергу, невстановлена досудовим розслідуванням особа, використовуючи фіктивний суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) ТОВ «Мрія-К», без відома ОСОБА_3, яка формально рахувалась засновником Товариства, в період з 24.07.2015 по 07.11.2017 та директором в період з 25.07.2015 по 27.04.2017, незаконно здійснювала формування податкового кредиту з податку на додану вартість, та як наслідок призвело до ухилення від сплати податків та можливість в подальшому здійснювати прикриття незаконної діяльності живому сектору економіки, зокрема, ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» (код 3288970).

Зазначені порушення в повному обсязі підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, в межах справи №757/5236/18-к встановлено незаконне формування податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до ухилення від сплати податків та можливість в подальшому здійснювати прикриття незаконної діяльності живому сектору економіки по взаємовідносинам між ТОВ «Мрія-К» та ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод».

Враховуючи встановлене, перевіркою зроблено обґрунтований висновок про те, що оскільки реальність вчинення господарських операцій ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» (податковий номер 3288970) та ТОВ «Мрія-К» (податковий номер 19491182) за період вересень 2017 року відсутня, а наслідком для податкового обліку є не фактичний рух активів, а лише задекларований на папері, таким чином, у ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» (податковий номер 3288970), не було підстав для податкового обліку операцій, що досліджувались проведеною перевіркою, а отже ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» (податковий номер 3288970) допущено порушення вимог податкового законодавства України.

В межах проведеної перевірки також встановлено, що згідно наданих документів щодо подальшої реалізації продукції (соняшника), товари придбані у ТОВ «Мрія-К» за період вересень 2017 року, в подальшому було реалізовано наступному покупцю ТОВ «Васищевський завод рослинних олій» (податковий номер 37431314) на суму ПДВ 217187 грн. за договором поставки №0026СА від 19.09.2017 року.

Відповідно укладеного договору на адресу ТОВ «Васищевський завод рослинних олій» за період жовтень 2017 року було виписано податкові та видаткові накладні на загальну суму 1303122 грн., у т.ч. ПДВ 217187 грн. Оплата за відвантажений товар була здійснена відповідно банківських виписок. ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод», на порушення ст. 44 Податкового кодексу України, не надало ТТН на відвантаження продукції.

Відповідно наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» придбавало соняшник у ТОВ «Мрія-К» за ціною 8559 грн. за тн., а реалізовувало соняшник на адресу ТОВ «Васищевський завод рослинних олій» за ціною 8283,35 грн., та 8425,85 грн. відповідно. Таким чином встановлена реалізація товарів за ціною нижче ціни придбання на суму 32 082 грн., у т.ч. ПДВ 5 347 грн.

Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробітками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.»

Враховуючи викладене, у ході перевірки встановлено, що ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» не виписано та відповідно не зареєстровано податкові накладні за операціями з нарахування умовного продажу при постачанні ТМЦ за ціною нижчою за ціну придбання, а саме: за жовтень 2017 року на суму ПДВ 5347 грн., чим порушено п. 201.1, п.201.10 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

З огляду на те, що проведеною перевіркою ТОВ СГІ «Богодухівський комбікормовий завод» (податковий помер 3288970) неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «Мрія-К» (податковий номер 19491182) за період вересень 2017 року, відповідно неможливо підтвердити і взаємовідносини по ланцюгу подальшої реалізації, а отже і правомірність формування податкових зобов'язань покупцям.

Відносно наданих представником позивача до суду доказів, які не були предметом дослідження під час перевірки, суд зазначає наступне.

Положеннями п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 статті 44 ПК України визначено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п.44.6 зазначеної статті у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Зміст наведених правових норм свідчить, що обов’язок контролюючого органу здійснювати виїзну перевірку на: підставі первинних документів кореспондується з обов’язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці органам державної податкової служби. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 ПК України прирівнюється до їх відсутності.

Зазначена позиція викладена також у постанові Вищого адміністративного суду від 13.01.2016 року по справі №0670/1865/12 (К/800/1420/13) та постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року по справі №813/3521/17.

В матеріалах справи відсутні докази та обґрунтування щодо надання цих документів до прийняття оскаржених податкових повідомлень - рішень. Позивач жодним чином не спростовує відсутність (ненадання) первинної документації в ході перевірки та до винесення рішень.

Окрім цього, надані до суду та до перевірки первинні документи складені з порушенням порядку оформлення первинних документів щодо форми та змісту, що в силу вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстровано наказом Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704), спричиняє втрату ними юридичного статусу первинних документів.

Зокрема, під час розгляду справи встановлено, що у накладних на відповідальне зберігання не зазначені посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка відвантажила товар з боку ТОВ "Мрія-К" та отримав вантаж з боку позивача.

Окрім цього, суд зазначає, що надані позивачем докази не спростовують висновку контролюючого органу про безтоварність господарської операції між ТОВ СП «Богодухівський комбікормовий завод» та ТОВ «Мрія-К» у вересні 2017 року.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”). Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов’язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

Отже, одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов’язані з рухом активів, зміною зобов’язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Питання, пов'язані з обчисленням податку на прибуток та на додану вартість, обчислення об'єкту оподаткування, формуванням виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів та надання послуг внормовано статтями 14, 138, 139, 198 ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв'язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.02.2018 року по справі №826/6986/14.

З аналізу встановлених актом перевірки порушень судом встановлено, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про фіктивне керівництво ТОВ "Мрія-К", та як наслідок порушення ТОВ СП "Богодухівський комбікормовий завод" вимог Податкового кодексу України в межах предмету проведеної контролюючим органом перевірки.

Суд зазначає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мав місце, первинні документи по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником, надані до перевірки позивачем, не відповідають фактичному руху (його відсутності в дійсності) активів, останні не можуть враховуватися в даних податкового обліку.

З огляду на викладене, під час судового розгляду справи в повній мірі підтверджуються висновки контролюючого органу що укладений між ТОВ СП "Богодухівський комбікормовий завод" з його контрагентом ТОВ "Мрія-К" договір не опосередковувався реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет, використання в господарській діяльності товарів, джерело походження яких не встановлено, фактично підприємством ТОВ СП "Богодухівський комбікормовий завод" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з одержання товару (послуги) і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п’ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

При цьому суд наголошує, що позивачем не наведено та не надано жодного доказу в спростування висновків акту перевірки. Під час розгляду справи судом встановлено, що висновки акту перевірки ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених контролюючим органом.

З огляду на те, що позивач не спростовує встановлених актом перевірки порушень, суд приходить до висновку про обґрунтованість прийняття Головним управлінням ДФС України спірних податкових повідомлень - рішень.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 04.07.2018 року №00000351422, №00000361422 та №00000371422 винесені контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Богодухівський комбікормовий завод" (Харківська обл., Богодухівський р-н, с. Губарівка, вул.Гутянська, код ЄДРПОУ 03288970) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" (62495, Харківська обл., Харківський район, смт Васищеве, вул.Овочева, буд.13, код ЄДРПОУ 37431314) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-К" (87555, Донецька обл., м.Маріуполь, пр-т Миру, буд.80-А, код ЄДРПОУ 19491182), про скасування податкових повідомлень - рішень – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22.02.2019 року.

Суддя Біленський О.О.