Рішення № 80027967, 12.02.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 р. № 520/9376/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області - Варламова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Харківської обласної державної адміністрації, Харківської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа - Державне підприємство "Слобожанське" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд:

- визнати протиправними та скасувати в частині зміни цільового призначення земельних ділянок розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області №1082 від 06 грудня 2005 року, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області №228 від 01 березня 2006 року, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 593 від 06 квітня 2006 року, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області №2042 від 19 вересня 2007 року;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області внести до Державного земельного кадастру зміни щодо відомостей про цільове призначення земельних ділянок із кадастровими номерами: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, зазначивши цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на території Пісочинської сільської ради Харківського району Харківської області розташовані вільні земельні ділянки із наступними кадастровими номерами: НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_6. Позивач зазначив, що земельні ділянки із кадастровими номерами НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_2 раніше мали цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення державної власності. Однак, Розпорядженнями Харківської районної державної адміністрації Харківської області: №1082 від 6 грудня 2005 року, №228 від 1 березня 2006 року, №593 від 6 квітня 2006 року, №2042 від 19 вересня 2007 року було змінене цільове призначення вказаних земельних ділянок. Розпорядження в частині зміни цільового призначення суперечать положенням Земельного кодексу України та не забезпечують принцип раціонального використання земель, у зв'язку із чим підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 30.10.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29.01.2019 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області проти позову заперечував, надав до суду відзив на позову, відповідно до якого зазначив, що у Головного управління Держгеокадастру у Харківській області були відсутні підстави для задоволення заяви позивача стосовно внесення змін до відомостей про земельну ділянку щодо категорії земель та її цільового використання, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Представник відповідача - Харківської обласної державної адміністрації, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов до суду не надав.

Представник відповідача Харківської районної державної адміністрації Харківської області, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов до суду не надав.

Представник третьої особи - Державного підприємства "Слобожанське" в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов до суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні матеріали, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, як учасник бойових дій, із заявою про внесення змін до відомостей про земельну ділянку щодо категорій земель та її цільового використання, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,000 га, що розташована за межами населених пунктів на території Пісочинської сільської ради Харківського району Харківської області.

Листом від 29.08.2018 № С-10548/0-7102/0/95-18 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області повідомлено ОСОБА_4 про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви, оскільки відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_7 віднесена до категорії земель - землі громадської забудови, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, вид використання - для будівництва складських приміщень та споруд, інфраструктури, що їх супроводжує та адміністративно-господарчих приміщень.

Судом встановлено, що розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області №1082 від 06 грудня 2005 року Приватному підприємству "Квадр" в довгострокову оренду строком на 50 років надано земельну ділянку загальною площею - 8,5413 га на території Пісочинської селищної ради із зміною цільового призначення землі з віднесенням до земель категорії іншого призначення для будівництва об'єктів обслуговування населення багатофункціонального призначення з елементами житлової забудови.

На підставі даного розпорядження 13.03.2006 між Харківською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Квадр" було укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що використовується в комерційних цілях, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області відповідно до плану встановлення меж земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_8, загальною площею 8,5413 га.

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області №228 від 01 березня 2006 року Приватному підприємству "Квадр" в довгострокову оренду строком на 50 років надано земельну ділянку загальною площею - 9,3680 га на території Пісочинської селищної ради із зміною цільового призначення землі з віднесенням до земель категорії іншого призначення для будівництва об'єктів обслуговування населення багатофункціонального призначення з елементами житлової забудови.

На підставі даного розпорядження між Харківською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Квадр" було укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В., зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель 06 квітня 2006 року за № 040670300004.

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 593 від 06 квітня 2006 року Приватному підприємству "Квадр" в довгострокову оренду строком на 50 років надано земельну ділянку загальною площею - 9,1330 га на території Пісочинської селищної ради із зміною цільового призначення землі з віднесенням до земель категорії іншого призначення для будівництва об'єктів обслуговування населення багатофункціонального призначення з елементами житлової забудови.

На підставі зазначеного розпорядження між Харківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним підприємством "КВАДР" (орендар) укладено договір оренди землі, про передачу в оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що використовується в комерційних цілях, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області відповідно до плану встановлення меж земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_9, загальною площею 9,1330 га

Розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області №2042 від 19 вересня 2007 року змінено цільове призначення земельної ділянки загальною площею 9,1330 га, що перебуває в оренді Приватного підприємства "Квадр", згідно з договором оренди землі від 13.04.2006, зареєстрованим у Харківському районному відділі ХРЦ ДП "Центр ДЗК" при Держкомземі України від 11.07.2006 за № 040670300010, у межах категорії промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для будівництва складських приміщень та споруд, інфраструктури, що їх супроводжує та адміністративно-господарчих приміщень.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 21.04.2015 по справі № 922/791/15 розірвано укладений між Харківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним підприємством "Квадр" договір від 13.04.2006 оренди земельної ділянки, що розташована за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.04.2015 по справі № 922/792/15 розірвано укладений між Харківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним підприємством "Квадр" договір від 23.03.2006 оренди земельної ділянки, що розташована за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.04.2015 по справі № 922/790/15 розірвано укладений між Харківською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним підприємством "Квадр" договір від 13.03.2006 оренди земельної ділянки, що розташована за межами населеного пункту на території Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області.

Вищезазначені рішення Господарського суду Харківської області набрали законної сили.

Таким чином, вищезазначені договори оренди були розірванні рішеннями Господарського суду Харківської області.

Оскільки, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області №1082 від 06 грудня 2005 року, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області №228 від 01 березня 2006 року, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 593 від 06 квітня 2006 року, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області №2042 від 19 вересня 2007 року змінили цільове призначення земельних ділянок, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Суд, вирішуючи спір по суті, зазначає наступне.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Таким чином, категорія землі закріплює її основне цільове призначення, бо саме за цільовим призначенням землі поділяються на категорії.

Всі категорії земель України за її основним цільовим призначенням визначаються статтею 19 Земельного кодексу України, згідно якої визначено землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до частини 1 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно з частиною 2 статті 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області в рамках державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів, проведеного у формі перевірки було встановлено те, що вказані земельні ділянки за своїми характеристиками фактично є сільськогосподарськими і використовуються саме для сільськогосподарських потреб, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 17.10.2018 №С-1124/0/5-1583/0/21/18.

Відповідно до статті 23 Земельного кодексу України землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

Статтею 5 Земельного кодексу України передбачено, що земельне законодавство базується, зокрема на принципі: забезпечення раціонального використання та охорони земель.

У відповідності до пункту б частини 1 статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Статтею 122 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 3 статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства;

Відповідно до статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Таким чином, ОСОБА_4, як учасник бойових дій, учасник антитерористичної операції, має право на першочергове набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства, поряд із тим, наявність вищезазначених розпоряджень є перешкодою для реалізації позивачем свого права, оскільки дані розпорядження містять приписи про зміну цільового призначення земельних ділянок, у зв'язку з чим земельні ділянки, які за своїми властивостями є землями сільськогосподарського призначення і які фактично використовуються для сільськогосподарських потреб, формально належать до земель з іншим цільовим призначенням.

Враховуючи те, що договори оренди, укладені між Харківською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Квадр" розірванні рішеннями Господарського суду Харківської області, та те, що вищевказані земельні ділянки за своїми характеристиками фактично є сільськогосподарськими і використовуються саме для сільськогосподарських потреб, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 17.10.2018 №С-1124/0/5-1583/0/21/18, та враховуючи те, що землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання, суд приходить до висновку про необґрунтованість розпоряджень Харківської районної державної адміністрації Харківської області №1082 від 06 грудня 2005 року, №228 від 01 березня 2006 року, № 593 від 06 квітня 2006 року, №2042 від 19 вересня 2007 року в частині зміни цільового призначення земельних ділянок, а отже, вони є такими що підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області внести до Державного земельного кадастру зміни щодо відомостей про цільове призначення земельних ділянок суд зазначає, наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Крім того, суд зазначає, що в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області внести до Державного земельного кадастру зміни щодо відомостей про цільове призначення земельних ділянок із кадастровими номерами: НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, зазначивши цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, позовні вимоги є передчасними, а отже, не підлягають задоволенню, оскільки доказів того, що на виконання судового рішення відповідачем не будуть внесені зміни щодо відомостей про цільове призначення земельних ділянок позивачем до суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 8-9 пов., м. Харків, 61145, код 39792822), Харківської обласної державної адміністрації (вул. Сумська, 64, м. Харків, 61002, код 23912956), Харківської районної державної адміністрації Харківської області (Григорівське шосе, Харків, Харківська область, 61000, код 04058775) третя особа - Державне підприємство "Слобожанське" (вул. Незалежності, 54, смт Коротич, Харківський район, Харківська область, 62455, код 05460396) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні ді - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати в частині зміни цільового призначення земельних ділянок розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області №1082 від 06 грудня 2005 року, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області №228 від 01 березня 2006 року, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 593 від 06 квітня 2006 року, розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області №2042 від 19 вересня 2007 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 22 лютого 2019 року.

Суддя С.О.Чудних