Рішення № 80027678, 22.02.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2019 р. Справа № 480/90/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Білопільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області, яка полягає у невиплаті, починаючи з 01.07.2018 пенсії ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення Білопільського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Сумській області про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1;

- зобов'язати відповідача поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 негайно після проголошення судового рішення, а також виплатити заборгованість, яка виникла починаючи з 01.07.2018.

Ухвалою суду від 24.01.2019 відкрито провадження по справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.02.2017 позивачу була призначена достроково пенсія, як батьку дитини-інваліда. У червні 2018 року відповідач прийняв рішення про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з тих підстав, що його дружина вже використала право на призначення пенсії до досягнення пенсійного віку. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки відповідач припинив виплату пенсії з підстав, не передбачених законом. Позивач зауважує, що його дружина на момент призначення пенсії мала право на пенсію як педагог, при цьому використання її права на пенсію ніяк не виключає права позивача на дострокову пенсію з інших підстав.

Відповідач у відзиві на позовну заяву із позовом не погодився. Вказує, що рішенням від 28.06.2018 позивачу було припинено пенсію у зв'язку з неправомірністю її призначення. Дружині позивача за її заявою призначена пенсія за вислугу років з 28.09.2011. Таким чином, дружина позивача використала своє право вибору на отримання пенсії незалежно від її виду до досягнення пенсійного віку. На момент звернення позивача за призначенням дострокової пенсії і на момент прийняття рішення про припинення її виплати мати дитини позивача не досягла віку, встановленого п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України № 1058. Чинним законодавством передбачено зменшення пенсійного віку лише одному із батьків, тому позивач не має права на дострокову пенсію. Просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач та його дружина - ОСОБА_2 є батьками особи з інвалідністю з дитинства, ОСОБА_3, що підтверджується копією паспорту ОСОБА_2 (а.с. 10-12), свідоцтвом про народження ОСОБА_3 НОМЕР_2 (а.с. 20) та довідкою до акта огляду МСЕК № 599443 (а.с. 21).

Дружина позивача - ОСОБА_2 з 28.09.2011 отримує пенсію за вислугу років (а.с. 16, 38-39).

27.02.2017 позивачу було призначено дострокову пенсію за віком як батьку, що здійснював виховання дитини з інвалідністю, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с. 16) та вбачається із позову, відзиву.

Рішенням від 28.06.2018 № 127589 відповідач припинив виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2018 у зв'язку з тим, що одначасно з ОСОБА_1 на обліку перебуває його дружина -ОСОБА_2, як отримувач пенсії за вислугу років. На підставі ст. 10 Закону № 1058 зазначив, що мати використала право на призначення пенсії (незалежно від виду) до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону. Тому, батько на призначення дострокової пенсії за віком не має (а.с. 40).

Листом від 02.07.2018 № 4580/03-26 відповідач повідомив ОСОБА_1 про припинення виплати йому пенсії з 01.07.2018 (а.с. 18).

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009);3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіального органу ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом. Припиняючи призначення пенсії з підстав, не передбачених жодним нормативним актом, відповідач діяв поза межами повноважень, тому таке рішення не може бути визнане судом законним та обґрунтованим.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на те, що ОСОБА_2 використала право на достроковий вихід на пенсію, тому такого права позивач не має.

Відповідно до абз. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності не менше 20 років страхового стажу.

Аналогічний зміст має пункт 3 частини 1 статті 115 вказаного закону в редакції, чинній на час прийняття рішення про припинення пенсії позивачу.

Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Судом встановлено, що дружині позивача - ОСОБА_2 призначена пенсія за вислугу років, в той час як позивачу призначена пенсія за віком на підставі абз. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто з різних підстав. При цьому законодавство не виключає право на отримання дострокової пенсії у разі отримання такої пенсії іншим із подружжя. Також, закон не пов'язує право на призначення пенсії батьку дитини-інваліда на підставі п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України №1058 із досягненням матері такої дитини віку, встановленого зазначеною нормою.

Таким чином, висновок відповідача про відсутність підстав у позивача на отримання пенсії відповідно до абз. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції станом на прийняття рішення про припинення виплати пенсії) не ґрунтується на вимогах законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд вважає, що рішення Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 28.06.2018 № 127589 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки прийняте не у межах повноважень та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо невиплати з 01.07.2018 пенсії ОСОБА_1, визнання протиправним та скасування рішення від 28.06.2018 № 127589 та зобов'язання поновити ОСОБА_1 виплату пенсії і виплатити заборгованість, яка виникла з 01.07.2018, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно клопотання позивача про негайне виконання рішення суду в частині поновлення виплати пенсії та зобов'язання виплатити заборгованість, суд зазначає наступне.

Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судові витрати на сплату судового збору у розмірі 768, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, яка полягає у невиплаті з 01.07.2018 пенсії ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 28.06.2018 № 127589 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Білопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 7, код ЄДРПОУ 41490323) поновити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) виплату пенсії, виплатити заборгованість, яка виникла з 01.07.2018.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 7, код ЄДРПОУ 41490323) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) пенсії за один місяць звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко