Рішення № 80027067, 12.02.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №204/6221/18

Провадження №2/204/179/19

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

12 лютого 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Книш А.В.,

при секретарі Подвижній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «ДОМІНАНТА», фізична особа-підприємець ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої власнику транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, в якому просив стягнути з нього на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 22357 грн., моральну шкоду у сумі 5000 грн. та витрати зі сплати судового збору. В підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 15 травня 2018 року відповідач, керуючи автомобілем «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України на ділянці дороги, що проходить за адресою: вул. Пушкіна, буд.36 у м. Дніпро, здійснив зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить позивачу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав чисельні механічні пошкодження у зв’язку з чим позивачу було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 22357 грн. Крім того, зазначив, що йому було завдано душевних страждань, а саме позивач вкрай неприємно себе почував внаслідок пошкодження його майна та через втрату автомобілем товарного вигляду, довелося не мало нервувати та витрачати час для вирішення питання проведення ремонту автомобіля. Коли позивач звертався до відповідача з проханням добровільно відшкодувати спричинені збитки він відчував себе принижено. Враховуючи викладене, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Красногвардійського районного суду від 10 вересня 2018 року за даною позовною заявою відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

05 жовтня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з огляду на наступне. Дійсно 15 травня 2018 року ним було у зв’язку з грубим порушенням Правил дорожнього руху здійснено зіткнення з автомобілем позивача. Власником транспортного засобу «DAF», реєстраційний номер НОМЕР_1, яким він користувався того дня, відповідно до вимог Закону України «Про обов’язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», укладено договір з Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» (далі - ТОВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА»). Таким чином, відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування повинен понести страховик. Позивач не звертався до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування. Отже, позовні вимоги позивача повинні бути в першу чергу пред’явлені до ТОВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА». Також, відповідач не погоджується з висновком щодо вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу. Оцінюючи доводи позивача про стягнення моральної шкоди відповідач вказав, що потерпілим жодним чином не підтверджується завдання йому моральної шкоди саме у розмірі 5000 грн., тобто дана сума визначена навмання, виходячи із власного бажання збагатитись.

24 жовтня 2018 року позивач надав суду відповідь на відзив, відповідно до якої повідомив, що 16 травня 2018 року він звертався до ТОВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА», де його проінформували про те, що найближчим часом експерт компанії зателефонує йому для визначення вартості матеріального збитку. Однак через деякий час він дізнався, що ТОВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» у м. Дніпро ліквідовано, а на дзвінки до головного офісу у м. Київ ніхто не відповідає. Тому позивач звернувся до незалежного експерта. Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди вважає повністю обґрунтованими.

28 листопада 2018 року та 13 грудня 2018 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача, у яких відповідач вказує, що позовні вимоги, незважаючи на те, що позивач звертався із заявою до страховика, є безпідставними, оскільки відповідальність відповідача була застрахована, а сам позивач не розпочав процедуру відшкодування із страховика. Тобто вважає, що позивач на даний час має право звернутися до страхової компанії із заявою про здійснення страхового відшкодування, згідно полісу страхова сума на одного потерпілого за шкоду завдану майну становить 100000 грн. Зазначив, що страховик не перебуває в процесі припинення. Крім того, посилається на те, що жодного документу, який свідчив би про повідомлення відповідача про дату та час огляду транспортного засобу позивача не надано, та таке повідомлення на адресу відповідача не надходило. Враховуючи викладене, просив відмовити позивачу у повному обсязі.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2018 року до участі у розгляді цивільної справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ТОВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА».

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2018 року до участі у розгляді цивільної справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, фізичну особу-підприємця ОСОБА_3.

У судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з’явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність не подавали.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ТзОВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність не подавав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши докази, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Позивачу на праві власності належить транспортний засіб «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2, а транспортний засіб «DAF», державний знак НОМЕР_1, належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с.5-6, 27).

Цивільно правова відповідальність власника транспортного засобу «DAF», державний знак НОМЕР_1, застрахована ТОВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА». Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну, становить 100000 грн., розмір франшизи – 1000 грн. (а.с.28).

15 травня 2018 року о 13 год. 00 хв. у м. Дніпро по вул. Пушкіна, буд.36 водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «DAF», державний знак НОМЕР_1, та напівпричепом, державний знак НОМЕР_3, здійснив зіткнення з автомобілем «Daewoo Lanos», державний знак НОМЕР_2. ДТП відбулось у результаті того, що водій «DAF» перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, чим порушив п.10.1 Правил дорожнього руху.

Відповідно до постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 червня 2018 року, яка набрала законної сили 19 червня 2018 року, відповідача визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.8).

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

16 травня 2018 року позивач звернувся до ТОВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.47).

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №298/06-18, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 22357,62 грн., а вартість матеріального збитку складає 19362,22 грн. (а.с.48-67).

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди судом враховується наступне.

Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

За загальним правилом, викладеним у пункті 5 частини першої статті 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає спеціальні правила щодо наслідків невиконання страхувальником обов’язку перед страховиком, зокрема з надання своєчасного повідомлення про настання страхового випадку.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов’язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов’язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов’язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов’язку страхувальника, який завдав шкоди.

За таких обставин, у разі якщо позивач (особа, якій завдана шкода) не звертався до страховика відповідача (завдавач шкоди) та не отримував його відмову у виплаті страхового відшкодування, а пред’явив відразу вимогу до особи відповідальної за шкоду, то відсутні передбачені законом підстави для задоволення його позовних вимог.

Такого ж висновку дійшла ОСОБА_4 Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 14-176цс18, яка відступила від висновку, висловленого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року в справі № 6-2587цс18.

Таким чином, обов'язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.

Звертаючись до суду з позовом до відповідача, як до особи, відповідальної за спричинену майнову шкоду, позивач зазначав про неможливість отримання страхового відшкодування від страхової компанії, в якій застрахована цивільна відповідальність відповідача.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так в судовому засіданні встановлено, що у ТОВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» наявні підстави для відшкодування шкоди завданої відповідачем, відповідальність якого застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності в ТОВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА». Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» не перебуває в процесі припинення (а.с.87-90). Однак позивачем не надано суду належних та допустимих доказів обставин, на які він посилався в обґрунтування неможливості одержати страхове відшкодування від страховика. До суду з позовом до ТОВ «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» про стягнення страхового відшкодування позивач також не звертався.

Враховуючи викладене, ту обставину, що заподіяна позивачу шкода у наслідок ДТП не перевищує ліміту цивільно-правової відповідальності відповідача, передбаченої полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності N АМ/3187200 – 100000 грн., франшиза – 1000 грн. (а.с.28), в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди судом враховується наступне.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Внаслідок ДТП позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях у зв’язку з переживанням нервового потрясіння, пошкодження його майна, позбавлення можливості використовувати пошкоджений автомобіль, в його звичний життєвий уклад були внесені значні зміни. Всі ці обставини порушили звичний спосіб життя позивача та потребували від нього додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності.

На підставі викладеного, з урахування принципу справедливості та співмірності, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 1500 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 38,64 грн. (704,80*1500/27357).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) до ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «ДОМІНАНТА» (місцезнаходження: м. Київ, пров. Індустріальний, буд.23), фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (місцезнаходження: Полтавська область, Решетилівський район, село Лиман Перший) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої власнику транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану власнику транспортного засобу, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 1500 (одна тисяча п’ятсот) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 38 (тридцять вісім) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: