Вирок № 80026989, 21.02.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6256/17

Провадження № 1-кп/204/108/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Білик І.А.

за участю секретаря: Ярличенко І.В.,

за участю прокурора: Шаповал О.О.,

за участю захисників: ОСОБА_1,ОСОБА_2,

за участю обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінальних проваджень № 12017040680001896, 12018040680001898 відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився м. Кореновськ, Краснодарського краю, Росія, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

-01 липня 1988 року Бабушкінським районним судом м Дніпропетровська за ст. 144, ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 140, ч.3 ст. 140, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі;

-13 червня 1997 року Дніпропетровським окружним судом за ч.3 ст. 142 КК України до 12 років позбавлення волі, звільнився 01.07.2005 року на підставі постанови Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2005 року умовно-достроково на 2 роки 3 місяці 3 дні;

-10 листопада 2008 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;

-27 травня 2011 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

-27 січня 2012 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднаний строк 6 місяців за вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, остаточно до відбуття - 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 01.04.2014 року з Синельниківської ВК №94 Дніпропетровської області на підставі ухвали Синельниківського міськрайонного суду від 24.03.2014 року відповідно до ст.81 КК України умовно-достроково, невідбутий строк 6 місяців 16 днів, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.185 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, який має середньо-технічну освіту, не працюючого, розлученого, має на утриманні двох малолітніх дітей: 2005, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-10 квітня 2012 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська за ч.3 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, звільнений 05 травня 2017 року з Солонянської ВК №21 по відбуттю строку покарання, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_3 06 вересня 2017 року приблизно о 18:00 годині, знаходячись на Автовокзалі за адресою:м. Дніпрі, вул.Курчатова, 10, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах незаконно придбав у невстановленої в ході досудового розслідування особи вибуховий пристрій без передбаченого законом дозволу і став носити його при собі по вулицях м. Дніпра без передбаченого законом дозволу.

Того ж дня, 06 вересня 2017 року приблизно о 19.30 годині, біля будинку № 22Б по вул.Криворізька в м.Дніпрі, співробітниками поліції за вчинення адміністративного правопорушення був зупинений гр. ОСОБА_3. Після чого, на тому ж місці, у присутності двох понятих, було проведено огляд речей ОСОБА_3. Під час проведення огляду, в лівому кармані одягненої на ньому спортивної куртки було виявлено в сукупності предмети, які згідно висновку судової вибухотехнічної експертизи №35/5.2/391 від 28.09.2017 року, являються: конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини тротил, а саме спорядженим корпусом ручної, осколкової, наступальної гранати РГД-5 промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин; запалом типу УЗРГМ промислового виготовлення, який відноситься до категорії боєприпасів. Конструктивно оформлений заряд вибухової речовини тротил, а саме споряджений корпус ручної, осколкової, наступальної гранати РГД-5 промислового виготовлення яка відноситься до категорії вибухових речовин та запал типу УЗРГМ промислового виготовлення який відноситься до категорії боєприпасів безперешкодно з’єднуються між собою різьбовим з’єднанням утворюючи осколкову гранату РГД-5, яка придатна для проведення вибуху. Корпус гранати РГД-5 та запал типу УЗРГМ які безперешкодно з’єднуються між собою різьбовим з’єднанням утворюючи осколкову гранату РГД-5, яка відноситься до виду ручних наступальних гранат, та приводиться в дію механічним способом, та відноситься до категорії боєприпасів, та виготовлений промисловим способом, чим порушив ст. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему» № 576 від 12.10.1992 року, наказ МВС України № 622 від 21.08.1998 року про затвердження «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими або аналогічними по своїх властивостях метальними снарядами несмертельної дії, і вказаних патронів, а також боєприпасів до зброї і вибухових матеріалів», який ОСОБА_3 незаконно носив про собі без передбаченого законом дозволу.

Крім того, ОСОБА_3 07 листопада 2018 року приблизно о 05:00 години, маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, знаходячись поблизу будинку 38 по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпрі, вступив у попередню злочинну змову з раніше йому знайомим ОСОБА_4 на вчинення умисного кримінального правопорушення проти власності.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно із корисливих мотивів та особистої зацікавленості, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4, знаходячись у вказаний час поблизу буд. № 38 по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпрі, побачили відкритий люк телефонної каналізації, визначивши кабельно-провідникову продукцію, що знаходиться в середині люку за вищевказаною адресою, як об’єкт свого злочинного посягання.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 спільно з співучасником злочину ОСОБА_4, знаходячись у вказаний час, поблизу буд. 38 по пр. Б.Хмельницького у м. Дніпрі, впевнившись що поряд нікого не має та за злочинними діями ніхто не спостерігає, користуючись тим, що вони залишаться таємними для оточуючих, діючи повторно, умисно із корисливих мотивів та особистої зацікавленості, за попередньою змовою групою осіб, таємно шляхом вільного доступу спустилися в середину люка за вищевказаною адресою та шляхом зрізу, заволоділи майном, що належить ОСОБА_5 «Фарлеп-Інвест», а саме: телефонним кабелем ТПП 50*2*0,4 загальною довжиною 96,05 метрів, ринкова вартість якого умови, що він перебував у справному та робочому стану без пошкоджень та придатного до користування на момент вчинення кримінального правопорушення згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3347/18 від 29.11.2018 року становила 5282 грн. 75 коп., спричинивши ОСОБА_5 «Фарлеп-Інвест» матеріальну шкоду на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_4 07 листопада 2018 року приблизно о 05:00 години, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись поблизу будинку 38 по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпрі, вступив у попередню злочинну змову з раніше йому знайомим ОСОБА_3 на вчинення умисного кримінального правопорушення проти власності.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, умисно із корисливих мотивів та особистої зацікавленості, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3, знаходячись у вказаний час поблизу буд, № 38 по пр. Богдана Хмельницького у м. Дніпрі, побачили відкритий люк телефонної каналізації, визначивши кабельно-провідникову продукцію, що знаходиться в середині люку за вищевказаною адресою, як об’єкт свого злочинного посягання.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 спільно з співучасником злочину ОСОБА_3, знаходячись у вказаний час, поблизу буд. 38 по пр. Б.Хмельницького у м. Дніпрі, впевнившись що поряд нікого не має та за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, користуючись тим, що вони залишаться таємними для оточуючих, діючи повторно, умисно із корисливих мотивів та особистої зацікавленості, за попередньою змовою групою осіб, таємно шляхом вільного доступу спустилися в середину люка за вищевказаною адресою та шляхом зрізу, заволоділи майном, що належить ОСОБА_5 «Фарлеп-Інвест», а саме: телефонним кабелем ТПП 50*2*0,4 загальною довжиною 96,05 метрів, ринкова вартість якого за умови, що він перебував у справному та робочому стану без пошкоджень та придатного до користування на момент вчинення кримінального правопорушення, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3347/18 від 29.11.2018 року становила 5282 грн. 75 коп., спричинивши ОСОБА_5 «Фарлеп-Інвест» матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, просив суворо не карати. У вчиненому розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, просив суворо не карати. У вчиненому розкаюється.

Від представника потерпілого надійшла заява, в якій він просить суд слухати провадження за його відсутності, зазначивши, що поданий цивільний позов до обвинувачених підтримує і просить задовольнити у повному обсязі, просить призначити покарання на розсуд суду, щодо розгляду справи в порядку ст.349 КПК України не заперечує.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачені та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 (а.п.46-60), особу обвинуваченого ОСОБА_4 (а.п. 74-88), протокол огляду від 06.09.2017 року, з фототаблицею (а.п.7-10), висновок вибуховотехнічної експертизи №35/5.2/391 від 28.09.2017 року (а.п.27-32), довідку про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.26), протокол проведення слідчого експерименту від 21.09.2017 року (а.п.33-34), Акт №192 знищення вибухових матеріалів або таких що їх нагадують, з фототаблицею (а.п.36-38), постанову про визнання речовими доказами (а.п.40), протокол огляду місця події від 07.11.2018 року, з фототаблицею (а.п.09-12), висновок судової трасологічної експертизи №26/4.6/1145 від 16.11.2018 року (а.п.132-141), довідку про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.131), висновок судової трасологічної експертизи №24/4.2/939 від 28.11.2018 року (а.п.157-167), довідку про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.156), висновок судово-товарознавчої експертизи №3347/18 від 29.11.2018 року (а.п.182-185), звіт про витрати на проведення експертизи (а.п.181), постанови про визнання речовими доказами (а.п.42,145,171,40), та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинувачених:

- ОСОБА_3 у придбанні, носінні вибухових речовин та боєприпасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України; у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України;

- ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання судом враховуються вимоги, передбачені ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.1 ст.263, ч.2 ст.185 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи обвинуваченого, обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання.

Так обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин та повторно вчинив умисний злочин середньої тяжкості проти власності, за обставинами, викладеними у вироку, раніше судимий, має не зняту і непогашену у встановленому Законом порядку судимість, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно.

Як пом'якшуючу покарання обставину, відповідно до ст.66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого. Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України є рецидив злочину.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.1 ст.263, ч.2 ст.185 КК України, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

З урахуванням наведених обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_3, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення нових злочинів.

07 листопада 2018 року ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст.208 КПК України, а ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2018 року відносно ОСОБА_3 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання судом враховуються вимоги, передбачені ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.2 ст.185 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання.

Так обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості, раніше судимий, має не зняту і непогашену у встановленому Законом порядку судимість, повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності за обставинами, викладеними у вироку, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8.

Як пом'якшуючу покарання обставину, відповідно до ст.66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.185 КК України, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

З урахуванням наведених обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_4, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню обвинуваченого та попередженню вчинення нових злочинів.

07 листопада 2018 року ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст.208 КПК України, а ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2018 року відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частках фактичну вартість проведення судових експертиз, згідно наданого звіту та довідок.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Під час судового провадження кримінального провадження заявлений цивільний позов потерпілого - цивільного позивача ОСОБА_5 «Фарлеп-Інвест» про стягнення на користь ОСОБА_5 «Фарлеп-Інвест» з обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином 5282 грн.75 коп.

Як передбачено ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана злочином може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. ст. 128,129 КПК України цивільний позов особи, якій злочином завдано майнової та/або моральної шкоди, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, не врегульовані КПК України, до них застосовуються норми ЦПК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майновий збиток, заподіяний неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, що заподіяла його.

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до положень ст. 91 КПК України доказуванню підлягають вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В результаті повного та всебічного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, перевіривши докази, якими підтверджуються заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість та необхідність задоволення.

У судовому засіданні знайшла своє підтвердження вина обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. У даній справі встановлено, що злочинними діями обвинувачених потерпілому ОСОБА_5 «Фарлеп-Інвест» спричинено матеріальну шкоду у розмірі 5282 грн.75 коп..

Таким чином, цивільний позов підлягає задоволенню, а саме слід стягнути з обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 р рівних частках на користь потерпілого – ОСОБА_5 «Фарлеп-Інвест» матеріальну шкоду у розмірі 5282 грн.75 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд–

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання:

-за ч.1 ст.263 КК України – 3 роки позбавлення волі;

-за ч.2 ст.185 КК України – 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на три роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з 07 листопада 2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання: два роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з 07 листопада 2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_5 «Фарлеп-Інвест» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках на користь ОСОБА_5 «Фарлеп-Інвест» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5282 грн.75 коп.

Речові докази: дві бухти кабелю в спеціальних пакетах №328960, 3268961, два фрагменти кабелю в спеці пакеті №3966759, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №2131) – повернути законному власнику ОСОБА_5 «ФАРЛЕП-ІНВЕСТ»; інструменти в спец пакеті 2283711, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №2131), слід пальця руки розміром 29x19 мм, скопійований на липку стрічку розміром 47x45, слід пальця рухи розміром 23x15 мм, скопійований на липку стрічку розміром 47x32 мм, слід вилучені 07.11.2018 року в ході проведення огляду за адресою:м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, поблизу будинку № 38, які знаходяться в запакованому поліетиленовому сейф пакеті № 3750795, дактилоскопічну карту на ім’я ОСОБА_4, яка знаходяться в запакованих поліетиленових сейф пакетах № 3844101, дактилоскопічну карту на ім’я ОСОБА_3, яка знаходяться в запакованих поліетиленових сейф пакетах № 3844102, відомості про упаковку (печатки, підпис) 3 опечатаний спец-пакет Експертної Служби МВС № 3750795, № 3844101, № 3844102, що не мають вільного доступу, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №2131) - знищити; чоловічу куртку з білими полосками, котра знаходиться в поліетиленовому пакеті та опечатано биркою, мобільний телефон марки « Філіпс» в середині якого знаходяться сім карти мобільного зв’язку « Київстар» та «Водафон», що належить обвинуваченому ОСОБА_4, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №2132)-повернути законному власнику ОСОБА_4; чоловічу куртку чорного кольору з червоними та синіми вставками, котра знаходиться в поліетиленовому пакеті а опечатано биркою, мобільний телефон марки «Нокіа» в середині якого знаходяться сім карти мобільного зв’язку «Водафон», що належить обвинуваченому ОСОБА_3, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція №2132)-повернути законному власнику ОСОБА_3; конструктивно оформлений заряд вибухової речовини тротил, а саме споряджений корпус ручної, осколкової, наступальної гранати РГД-5 промислового виготовлення яка відноситься до категорії вибухових речовин та запал типу УЗРГМ промислового виготовлення який відноситься до категорії боєприпасів безперешкодно з’єднуються між собою різьбовим з’єднанням утворюючи осколкову гранату РГД-5, яка придатна для проведення вибуху- знищений в ході проведення слідчого експерименту від 21.09.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках на користь судового експерта ОСОБА_8 фактичну вартість проведення експертизи №3347/18 від 29.11.2018 року у розмірі 300 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 26/4.6/1145 від 16.11.2018 року у розмірі 1144 гривень 00 копійок, реквізити рахунку: одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку – Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 24/4.2/939 від 28.11.2018 року у розмірі 2860 гривень 00 копійок, реквізити рахунку: одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку – Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави фактичну вартість проведення судової вибухотехнічної експертизи № 35/5.2/391 від 28.09.2017 року, у розмірі 593 гривень 22 копійок, одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпро Дніпропетровської області, номер рахунку - 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - ГУДКСУ у Дніпропетровській області.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик