Рішення № 80025788, 19.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року Справа № 280/208/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача щодо застосування двоскладової формули при перерахунку позивачу пенсії за віком, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

зобов’язати відповідача встановити позивачу збільшення до пенсії, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 13.12.2018 у розмірі 2764,76 грн.

Ухвалою суду від 21.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та на даний час перебуває на пенсійному обліку в ОСОБА_2 об’єднаному УПФУ м. Запоріжжя. Вказує, що у грудні 2018 року він звернувся до відповідача з проханням перерахувати пенсію з моменту призначення, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон №796), проте, відповідачем необґрунтовано та безпідставно було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з посиланням на те, що пенсія позивача розраховується за двоскладовою формулою відповідно до статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), у зв’язку з чим положення пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню не підлягають. Разом з тим, позивач вважає такі доводи відповідача таким, що суперечать приписам чинного законодавства України, оскільки частина 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» надає право пенсіонерам обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені Законом №1058 або спеціальним Законом №796. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії є безпідставними, оскільки позивач не надав до Пенсійного фонду заяви про обчислення пенсії за ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» його пенсія обчислена на загальних підставах за ч.1 ст.27 вказаного Закону. Зазначає, що оскільки позивачу пенсію призначено за ч.1, а не ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у позивача відсутнє право на застосування ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також, відповідач вказував на те, що проводити перерахунок пенсії позивача з урахуванням положення ч.2 ст.56 Закону №796 є недоцільним, оскільки розмір пенсії зменшується. За таких обставин та відповідно до приписів п.4 розділу 15 Закону №1058, якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується у попередньому розмірі. Також, відповідач вказував, що вимога збільшити розмір пенсії на 2764,76 грн. не підлягає задоволенню, оскільки розрахунок розміру пенсійних виплат належить до дискреційних повноважень відповідача. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серія А №245255 від 24.12.1992 року, перебуває на обліку в ОСОБА_2 об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році.

13.12.2018 року позивач звернувся до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя з заявою про перерахунок пенсії з моменту призначення, відповідно до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку.

ОСОБА_2 об’єднаного УПФУ м. Запоріжжя від 27.12.2018 №738/Х-1 позивача повідомлено про те, що його пенсія розрахована відповідно до положень чинного законодавства України, а проведення розрахунку пенсії за нормами ч.2 ст.56 Закону №796 є недоцільним, оскільки за таких умов розмір пенсії позивача зменшиться.

Позивач не погодившись з зазначеною відмовою Пенсійного фонду, звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, вищевказаною нормою особам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-IV або спеціальним Законом №796-ХІІ.

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

- які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів – 10 років;

- які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів – 8 років;

- які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році – 5 років.

Пунктом 2 статті 56 Закону №796-ХІІ передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів, для громадян, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Порядок перерахунку пенсій Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлений, водночас, ознакам, передбаченим вказаною нормою, відповідає абзац 2 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.09.2016 року у справі №21-1255а16.

Крім того, такої самої позиції притримується і Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, що викладена в постанові суду від 13.02.2019 у справі №750/5199/17. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17 квітня 2018 року (справа № 565/1270/17), від 03 липня 2018 року (справа № 565/798/17) та від 05 вересня 2018 року (справа №708/818/17).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не обґрунтовано та протиправно відмовлено позивачу в перерахунку пенсії за віком, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача встановити позивачу збільшення до пенсії, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 13.12.2018 у розмірі 2764,76 грн., суд вважає такі позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

У рішеннях по справах «Клас та інші проти Німеччини», «Фадєєва проти Росії», «Єрузалем проти Австрії», Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету ОСОБА_3 Європи № К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_3 Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень.

Суд зазначає, що повноваження територіального органу Пенсійного фонду щодо визначення розміру пенсійних виплат, які підлягають виплаті пенсіонеру є дискреційними повноваженням зазначеного органу, а тому суд не може підміняти зазначений орган та втручатися в його дискреційні повноваження.

Також, суд зазначає, що вимога про збільшення пенсії саме на 2764,76 грн. є передчасною, оскільки на даний час позивачу в цілому було відмовлено у проведенні перерахунку розміру пенсії, відповідно до положень ч.2 ст.56 Закону №796, що зумовлює відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

В даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу збільшення пенсії за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії, суд зазначає, що позивач в позовній заяві просить провести перерахунок з 13.12.2018, тобто з дати звернення до відповідача з заявою про перерахунок пенсії.

Разом з тим, частиною 4 статті 45 Закону №1058 встановлено, що перерахунок пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.

Оскільки позивач звернувся до відповідача з заявою 13.12.2018 року, то перерахунок призначеної йому пенсії за віком необхідно здійснити з 01.12.2018 року.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи, суд прийшов до висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011. Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності в вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (69050, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69071, м. Запоріжжя, вул. Карпенка Карого, 25-А, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя встановити та виплатити ОСОБА_1 збільшення пенсії за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 01 грудня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 19.02.2019.

Суддя І.В. Новікова