Рішення № 80025738, 21.02.2019, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/13925/18

Провадження № 2/234/359/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

21 лютого 2019 року

Краматорський міський суд Донецької області у складі

головуючого судді Переверзевої Л.І.,

секретаря Ситника О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Мірослава, ОСОБА_3 Мірославовича про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Мірослава, ОСОБА_3 Мірославовича про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову позивач посилався на наступні обставини.

Він зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1., вул. Литовська, б.90.

На підставі договору договору купівлі-продажу житлового будинку від 15.11.2011 року, посвідченим нотаріусом Першої Краматорської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4, реєстровий номер 1-281, йому належить житловий будинок, що розташований за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул. Литовська, б.90.

В зазначеному будинку зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 Мірослав, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3 Мірославович, ІНФОРМАЦІЯ_4.

3 листопада 2012 року Відповідачі в зазначеному будинку не мешкають, особисті речі не не зберігають, комунальні послуги не сплачують, будинком не цікавляться.

На теперішній час Відповідачі постійно проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5.

В зв'язку з тим, що в зазначеному будинку зареєстровані Відповідачі він позбавлений можливості отримати субсидію та змушений сплачувати за них непомірно велику вартість комунальних послуг.

Він неодноразово пропонував Відповідачам самостійно знятися з реєстраційного обліку та зареєструватися за адресою фактичного проживання, але вони відмовляються з незрозумілих для нього підстав.

На даний час він отримує мінімальну пенсію. що фактично ставить його на грань виживання.

Просив визнати ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 Мірослава, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3 Мірославовича, ІНФОРМАЦІЯ_4, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: житловим будинком, розташованим за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Литовська, б. 90.

Представник позивача надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просивсуд їх задовольнити, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Згідно вимог статі 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був повідомлений належним чином про слухання справи, не повідомив суд про причини своєї неявки. Позивач не заперечував проти заочного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні обставини.

Позивачу,ОСОБА_1, на праві приватної власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Литовська, б.90, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав, виданим Краматорським міським БТІ з Державного, реєстраційний номер 32353370 від 10.02.2011 року.

Разом з позивачем у вказаній квартирі також зареєстровані:ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 Мірослав, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3 Мірославович, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується довідками: про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №2324 від 05.09.2018 року, про реєстрацію місця проживання особи №02-27/858 від 19. 09.2018 року, №02-27/857 від 19. 09.2018 року, №02-27/859 від 19. 09.2018 року, виданими Виконавчим комітетом Ясногірської селищної ради.

Згідно акту непроживання від 05.09.2018 року, виданого Ясногірською селищною радою, ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 Мірослав, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3 Мірославович, ІНФОРМАЦІЯ_4, з 2012 року не проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1., вул. Литовська, б.90.

Відповідно до ч.1 ст. 156 Житлового Кодексу Української РСР від 30.06.1983 члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

В ч. 3 вказаної статті зазначено, що члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту.

Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

В ст. 317 ЦК України визначено зміст права власності, який полягає в тому, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Разом з тим ОСОБА_4 23 Цивільного кодексу України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Згідно з ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Мірослава, ОСОБА_3 Мірославовича про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, підлягають задоволенню.

На підставі статей 391,405ЦК України та керуючись статтями 10, 12, 81, 263, 265, 280-281 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 Мірослава, ОСОБА_3 Мірославовича про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 Мірослава, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3 Мірославовича, ІНФОРМАЦІЯ_4 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме: житловим будинком, що розташований за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Литовська, б.90.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя ОСОБА_5