Рішення № 80025530, 15.02.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2019 року м. Ужгород№ 260/1106/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивачів: представник - ОСОБА_1,

відповідача: представник - не з'явився,

третьої особи: представник - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Великоберезнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_4 банк Аваль" про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Великоберезнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_4 банк Аваль", в якому просять визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Пітков'ят С.І. Великоберезнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області по виконавчим провадженням ВП №55779781 та ВП №55779355, що як наслідок супроводжувалось прийняттям процесуальних документів у формі рішень - винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.09.2018 р. по ВП №57313032 на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 26.09.2018 р. солідарно в розмірі 122533,29 грн. по ВП №55779781, шляхом її скасування, а також винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.09.2018 р. по ВП №57313169 на підставі постанови про стягнення виконавчого збору від 26.09.2018 р. солідарно в розмірі 122533,29 грн. по ВП №55779355, шляхом їх скасування.

Заявлені позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що у зв’язку із закінченням виконавчих проваджень ВП №55779781 та ВП №55779355 з виконання виконавчого листа №298/364/15-ц з підстав фактичного виконання виконавчого документа, постановами старшого державного виконавця Великоберезнянського МВ ДВС в межах виконавчого провадження ВП №55779781 та ВП №55779355 прийнято рішення про стягнення виконавчого збору з боржників – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно, а також відкрито виконавчі провадження ВП №57313032 та ВП №57313169 з їх виконання. Вказані постанови вважає протиправними у зв’язку з тим, що постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2018 р. були скасовані в порядку ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження". В подальшому виконавчий лист №298/364/15-ц повернуто стягувачу постановами державного виконавця від 18.10.2018 р. у зв’язку з надходженням заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання. Тому, оскільки з моменту відкриття виконавчих проваджень та до їх закінчення будь-які грошові кошти позивачами в добровільному порядку на користь стягувача не перераховувалися, а в примусовому порядку державним виконавцем не стягувалися, то у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. Окрім того, зазначає, що державним виконавцем в межах даних виконавчих проваджень жодних рішень на адресу боржників не надсилалось та їм не було відомо про факт пред’явлення стягувачем виконавчих документів для примусового виконання.

В судовому засіданні 03 січня 2019 року представник позивачів заявлені позовні вимоги уточнив та просив суд: 1) визнати протиправною та скасувати постанову Великоберезнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 26.09.2018 р. про стягнення виконавчого збору у ВП №55779781; 2) визнати протиправною та скасувати постанову Великоберезнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 26.09.2018 р. про стягнення виконавчого збору у ВП №55779355; 3) визнати протиправною та скасувати постанову Великоберезнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 27.09.2018 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №57313032; 4) визнати протиправною та скасувати постанову Великоберезнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 27.09.2018 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №57313169.

В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві та у відповіді на відзив, та просив суд їх задовольнити. Повторно наголосив на тому, що державним виконавцем жодних заходів щодо примусового виконання виконавчого листа не вчинялося, а його доводи вважає такими, що суперечать нормам Закону України «Про виконавче провадження».

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, однак надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

В надісланому на адресу суду відзиві на позовну заяву №14.2-14/6789 від 22.11.2018 р., проти задоволення позову відповідач заперечив з мотивів їх безпідставності. Так, зокрема, зазначає, що під час примусового виконання виконавчого листа №298/364/15-ц державним виконавцем здійснювалися дії, спрямовані на примусове виконання рішення суду, зокрема, винесено постанови про арешт майна та коштів боржника, що носять характер примусу. Враховуючи вищенаведене та положення ч. 3 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з надходженням заяви стягувача про повернення виконавчого листа без виконання, державним виконавцем винесено постанови про стягнення солідарно з боржників виконавчий збір від 26.09.2018 р. Зауважує, що постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №55779781 та ВП №55779355 були надіслані в порядку ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» за адресами, вказаними у виконавчих документах, а тому боржники вважаються належним чином повідомленими.

Представник 3-ї особи в судове засідання жодного разу не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином ознайомлений з датою та місцем проведення судового розгляду. Окрім того, своїх письмових пояснень щодо позову 3-я особа не надала.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні у Великоберезнянському міжрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі – Великоберезнянський МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області) перебував виконавчий лист №298/364/15-ц від 29.03.2016 р., виданий Великоберезнянським районним судом Закарпатської області, згідно з яким стягнуто достроково солідарно з ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2М.) та ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3М.) на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль» в особі Закарпатської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_5 Аваль»: 45486,40 доларів США боргу за кредитним договором, еквівалентних 1221678,91 гривень; 39893,80 доларів США еквівалентних 1071472,23 гривень заборгованість за кредитом; 3113,67 доларів США еквівалентних 83627,30 гривень заборгованість по сплаті відсотків; 2478,93 доларів США еквівалентних 66579,38 гривень та судовий збір 3654,00 гривень (арк. спр. 99, 100, 130, т. 1).

26 вересня 2018 року Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 Аваль» подало до Великоберезнянського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області заяву №114-40/17-266 від 30.08.2018 р. в порядку п.1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», в якій просило повернути виконавчий лист №298/364/15-ц від 29.03.2016 р. без виконання (арк. спр. 112).

Постановами старшого державного виконавця Великоберезнянського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 26.09.2018 р. ОСОБА_6 ВП №55779781 та ВП №55779355, враховуючи фактичне виконання виконавчого документа та сплату боргу в повному обсязі, що підтверджується заявою стягувача №114-40/17-266 від 30.08.2018 р., виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа №298/364/15-ц від 29.03.2016 р., боржниками в яких є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно, закінчено (арк. спр. 113, 142, т. 1).

Одночасно старшим державним виконавцем Великоберезнянського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області винесено постанови від 26.09.2018 р. ВП №55779781 та ВП №55779355, якими на підставі ст.ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» постановлено стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_7 відповідно виконавчий збір у розмірі 122533,29 грн. (акр. спр. 151, 156, т. 1).

27 вересня 2018 року старшим державним виконавцем Великоберезнянського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_6 винесені постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57313032 та ВП №57313169 з виконання постанов Великоберезнянського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 26.09.2018 р. ВП №55779781 та ВП №55779355 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно 122533,29 виконавчого збору на користь держави (акр. спр. 153, 158, т. 1).

В подальшому за результатами проведеної перевірки, своєчасності, повноти та законності вчинених дій у виконавчих провадженнях ВП №55779781 та ВП №55779355 постановами в.о. начальника Великоберезнянського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 17.10.2018 р. в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» дії державного виконавця Великоберезнянського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_6 щодо закінчення виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчого листа №298/364/15-ц визнано такими, що вчинені з порушенням вимог п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», та скасовано постанови про закінчення виконавчих проваджень ВП №55779781 та ВП №55779355 від 26.09.2018 р. (арк. спр. 118, 145, т. 1).

Постановою про скасування процесуального документу від 18.10.2018 р. старшим державним виконавцем Великоберезнянського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_6 скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2018 р. та винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.10.2018 р. ВП №55779781 та ВП №55779355, якими, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи заяву стягувача №114-40/17-266 від 30.08.2018 р., виконавчий лист №298/364/15-ц повернуто (акр. спр. 119, 120, 146, 147, т. 1).

Вважаючи постанови державного виконавця Великоберезнянського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області про стягнення виконавчого збору від 26.09.2018 р. ВП №55779781 та ВП №55779355, а також про відкриття виконавчого провадження від 27.09.2018 р. ВП №57313032 та ВП №57313169 протиправними, з метою захисту своїх прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, встановлюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі – Закон).

Так, ст. 1 даного Закону встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно до статті 10 Закону, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Разом з тим, нормами ч. 2 ст. 27 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Отже, зі змісту зазначених правових норм вбачається, що виконавчий збір за своєю правовою природою є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми.

До такого ж висновку дійшов Верховний суд в постанові від 19 вересня 2018 року у справі №804/8289/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи рішення про стягнення виконавчого збору в виконавчих провадженнях ВП №55779781 та ВП №55779355 26 вересня 2018 року старший державний виконавець Великоберезнянського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області посилається на норми ст.ст. 3, 27, 40 Закону.

Ст. 40 Закону регламентуються наслідки закінчення виконавчого провадження та повернення виконавчого документа.

Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 40 Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, аналіз зазначених законодавчих норм у сукупності дає підстави для висновку, що стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення відповідної постанови. Підставою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є, в тому числі, повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1-4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто. При цьому, виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, передбаченому для примусового виконання виконавчих документів.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, в процесі виконавчого провадження виконавчий збір стягнуто не було.

Окрім того, за результатами проведеної в порядку ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» перевірки постанов про закінчення виконавчого провадження ВП №55779781 та ВП №55779355 такі були скасовані в.о. начальника Великоберезнянського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 17.10.2018 р., як такі, що винесені з порушенням вимог п. 1 ч. 1ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, для винесення постанови про стягнення виконавчого збору згідно з порядком, встановленим Законом, необхідна була наявність факту повернення виконавчого документа стягувачу. Разом з тим, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем винесена тільки 18 вересня 2018 року.

Також з приводу правомірності стягнення державним виконавцем виконавчого збору з боржника суд зазначає наступне.

Для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов, а саме, здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості. Зазначене узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 вересня 2018 року у справі №804/8289/16.

Як заявляється позивачами та не спростовується відповідачем, сума заборгованості в примусовому порядку за виконавчим листом №298/364/15-ц від 29.03.2016 р. на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_4 Аваль» стягнута не була. Відповідач стверджує, що державним виконавцем в межах виконавчих проваджень ВП №55779781 та ВП №55779355 здійснювалися дії, спрямовані на примусове виконання зазначеного виконавчого листа, зокрема, винесено постанови про арешт майна та коштів боржника, що носять характер примусу.

Однак суд вважає, що такі не є належними заходами примусового виконання рішень в розумінні норм ст. 10 Закону, оскільки не спричинили фактичного виконання рішення суду та стягнення заборгованості з боржників.

Суть примусового виконання рішень майнового характеру полягає у забезпеченні його виконання, а саме, в стягненні присуджених коштів на користь стягувача. Кінцевий результат таких дій проявляється саме у вилученні в боржника коштів, майна на користь стягувача.

Зазначений висновок суду підтверджується також правовою природою виконавчого збору, відповідно до якої таким є збір за примусове виконання рішення та становить 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Суд не може погодитися з позицією відповідача, що винесення постанов про арешт майна та коштів боржника є достатніми заходами примусового характеру в розумінні ст. 10 Закону, оскільки з положень Закону вбачається, що звернення стягнення на кошти та майно боржника полягає не тільки в його арешті, але й у вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Зазначений висновок суду узгоджується також з суттю примусового виконання рішень.

Більше того, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 40 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

У зв’язку з чим, враховуючи вимоги чинного законодавства, відсутність фактичного виконання виконавчого листа в примусовому порядку та ту обставину, що постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 26.09.2018 р. були в подальшому скасовані в порядку ст. 74 Закону, суд вважає, що оскаржені постанови є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши вищенаведені обставини справи крізь призму законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_2 (місце проживання: в. ОСОБА_8, буд. 34, Великоберезнянський район, Закарпатська область, 89040, ідентифікаційний код - НОМЕР_1), ОСОБА_3 (місце проживання: в. ОСОБА_8, буд. 34, Великоберезнянський район, Закарпатська область, 89040, ідентифікаційний код - НОМЕР_2) до Великоберезнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 28, смт. Великий Березний, Великоберезнянський район, Закарпатська область, 89000, код ЄДПРОУ - 42007360), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спорту на стороні відповідача, Публічне акціонерне товариство "ОСОБА_4 банк Аваль" (місцезнаходження: вул. Лєскова, буд. 9, м. Київ, 01011, код ЄДПРОУ - 14305909) про визнання дій неправомірними - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Великоберезнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 26.09.2018 р. про стягнення виконавчого збору у ВП №55779781.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Великоберезнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 26.09.2018 р. про стягнення виконавчого збору у ВП №55779355.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову Великоберезнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 27.09.2018 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №57313032.

5. Визнати протиправною та скасувати постанову Великоберезнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 27.09.2018 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №57313169.

6. Стягнути з Великоберезнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 28, смт. Великий Березний, Великоберезнянський район, Закарпатська область, 89000, код ЄДПРОУ - 42007360) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: в. ОСОБА_8, буд. 34, Великоберезнянський район, Закарпатська область, 89040, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань 1317 грн. 80 коп. (Одна тисяча триста сімнадцять грн. 80 коп.) судових витрат.

7. Стягнути з Великоберезнянського міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 28, смт. Великий Березний, Великоберезнянський район, Закарпатська область, 89000, код ЄДПРОУ - 42007360) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: в. ОСОБА_8, буд. 34, Великоберезнянський район, Закарпатська область, 89040, ідентифікаційний код - НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань 1317 грн. 80 коп. (Одна тисяча триста сімнадцять грн. 80 коп.) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текс рішення виготовлено 22 лютого 2019 року.

СуддяОСОБА_9