Ухвала суду № 80024710, 19.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

19 лютого 2019 р. Справа №805/1391/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Галустян Р.Г.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1 юстиції України ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 юстиції України, ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому посилався на порушення ОСОБА_1 юстиції України та ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України положень Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та Порядку допуску до професії приватного виконавця, що затверджений наказом ОСОБА_1 юстиції України від 25 жовтня 2016 року № 3053/5, що виразилося в протиправній зміні 26 грудня 2016 року умов подачі документів для проходження навчального курсу з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (змінилася адреса, на яку мали подаватися документи: з адреси ОСОБА_4 на адресу ОСОБА_1 юстиції України) після того, як такі документи позивачем були подані разом із заявою від 12 листопада 2016 року у відповідності до попередніх умов, викладений в оголошенні від 11 листопада 2016 року.

Відповідно до нових умов документи, раніше направлені на адресу ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України, вважалися неподаними, їх ніхто не розглядав, і особи, які їх подали та здійснили оплату навчальних курсів, не включалися до списків слухачів курсів в порядку черговості подання цих документів. Серед таких осіб був позивач.

Вважав, що вказаний ОСОБА_4 є самостійною юридичною особою, до повноважень якої входять розгляд заяв осіб, які мають намір займатися приватною виконавчою діяльністю, організація та проведення навчання даних осіб, тому відповідні заяви на проходження навчання повинні направлятися громадянами саме на адресу ОСОБА_4, а не ОСОБА_1 юстиції України.

Крім того, в порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України його заява з поданими документами не була зареєстрована як вхідна кореспонденція, не була розглянута, на неї не надавалася відповідь.

Вказані протиправні дії відповідачів призвели до того, що позивача не було включено до першого списку слухачів курсу приватних виконавців. Це спричинило у нього сильні душевні переживання та страждання, необхідність звернень до суду щодо відновлення порушеного права.

Також зазначав, що на даний час право позивача на проходження навчання в першому наборі слухачів курсу приватних виконавців, право складання кваліфікаційного іспиту приватного виконавця є таким, що не може бути відновленим. Тому вважав, що має право на відшкодування моральної шкоди, яку оцінює у 20 000 грн., за рахунок держави внаслідок протиправних дій суб’єкта владних повноважень.

Після збільшення позовних вимог позивач просив:

- визнати протиправними дії ОСОБА_1 юстиції України, ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України щодо вимоги надсилання документів на проходження навчання з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів за адресою ОСОБА_1 юстиції України;

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України щодо ненадання відповіді на заяву ОСОБА_3 від 12 листопада 2016 року;

- зобов’язати ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України розглянути заяву ОСОБА_3 від 12 листопада 2016 року та надати вмотивовану відповідь;

- стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 20 000 грн., завдану солідарно ОСОБА_1 юстиції України та ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України.

Відповідач ОСОБА_1 юстиції України також подав відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких зазначав, зокрема, що ОСОБА_1 є засновником ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України (далі – ОСОБА_4). Цей ОСОБА_4 є закладом післядипломної освіти, заснованим на державній формі власності та належить до сфери управління ОСОБА_1 юстиції України, є бюджетною неприбутковою установою і утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, ОСОБА_4 не є органом державної влади, не здійснює публічно-владних управлінських функцій, в тому числі не виконує делегованих повноважень та не надає адміністративних послуг. Просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України подав відзив на позовну заяву, письмові пояснення та заперечення, в яких зазначав, зокрема, що заяву позивача від 12 листопада 2016 року з доданими документами для попередньої реєстрації отримано ОСОБА_4 15 листопада 2016 року. В заяві позивач просив зарахувати його на навчальні курси з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, які розпочнуться 28 листопада 2016 року. Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку допуску до професії приватного виконавця, що затверджений наказом ОСОБА_1 юстиції України від 25 жовтня 2016 року № 3053/5, особа проходить навчальні курси на підставі договору, укладеного між нею та ОСОБА_4. Такий договір було укладено з позивачем 03 квітня 2017 року, а у 2016 році договір між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не укладався.

Заява ОСОБА_3 від 12 листопада 2016 року ОСОБА_4 розглянута, проте у зв'язку із необхідністю організаційного та методичного забезпечення навчального процесу, належної підготовки до реалізації вимог Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», а також враховуючи велику кількість заяв осіб, які мають намір пройти навчання, ОСОБА_4 повідомлено про те, що початок навчальних курсів з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів відкладається, і 28 листопада 2016 року навчальні курси не розпочнуться. Про це заявника повідомлено засобами телефонного зв’язку.

Також заявнику додатково повідомлено, що інформація про дату початку проведення навчальних курсів буде розмішена на офіційному веб-сайті ОСОБА_1 юстиції України.

Документи позивача з його заявою від 12 листопада 2016 року згідно з вимогами Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що затверджені наказом ОСОБА_1 юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5, зберігаються в ОСОБА_4, і не поверталися. Жодних заяв позивача щодо повернення зазначених документів до ОСОБА_4 не надходило.

У зв’язку із завчасним перерахуванням на банківський рахунок оплати за проходження навчальних курсів (оплата за участь у навчальних курсах від ОСОБА_3 надійшла на рахунок ОСОБА_4 17 листопада 2016 року, що підтверджується записом №31 з виписки по рахунках за 17 листопада 2016 року, - тобто до укладання відповідного договору) також повідомлено про необхідність звернутися до відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_4 із заявою про повернення перерахованих грошових коштів. Додатково така інформація була розміщена в оголошенні на веб-сайті ОСОБА_1 юстиції України 15 грудня 2016 року, крім того ОСОБА_1 юстиції України про це ж позивача повідомлено листом від 16 березня 2017 року №9723/М-6632/16. Однак, позивач з такою заявою до ОСОБА_4 не звертався.

Обов’язок ОСОБА_4 щодо зарахування особи на навчання виникає лише після укладення між нею та ОСОБА_4 відповідного договору згідно з п. 2 розд. ІІ Порядку допуску до професії приватного виконавця, що затверджений наказом ОСОБА_1 юстиції України від 25 жовтня 2016 року № 3053/5. Таке зарахування не може бути здійснено лише на підставі заяви особи.

Пізніше, 03 квітня 2017 року між ОСОБА_4 та позивачем укладено договір про надання послуг, згідно з умовами якого ОСОБА_4 надає позивачу послугу із забезпечення проведення навчальних курсів з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, вартість якої складає 6100 грн.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 17 листопада 2016 року на рахунок ОСОБА_4 здійснено оплату за участь у навчальних курсах, а також те, що із заявою про повернення зазначених коштів він не звертався, а копію квитанції про здійснення такої оплати надав як підтвердження виконання обов'язку щодо оплати послуг згідно з п. 3.1 договору про надання послуг від 03 квітня 2017 року, ОСОБА_4 зараховано зазначений платіж як належне виконання ОСОБА_3 обов'язку за договором.

На виконання обов'язків за договором, згідно з наказом ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України «Про випуск слухачів» від 06 травня 2017 року № 94 у зв'язку з виконанням плану навчальних курсів проведено випуск слухачів і прийнято рішення видати ОСОБА_3 свідоцтво про проходження навчальних курсів з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.

Також, 06 травня 2017 року сторонами договору про надання послуг від 03 квітня 2017 року складено та підписано акт прийому-передачі наданих послуг, відповідно до якого послуги за договором надані у повному обсязі та належної якості.

Також відповідач повідомив суд, що текст оголошення від 11 листопада 2016 року, що був розміщений на сайті ОСОБА_1 юстиції України, про яке зазначав позивач, в ОСОБА_4 відсутній. Просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_5 управління Державної казначейської служби України у м. Києві подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, зокрема, що виходячи з вимог ч. 1 ст. 1166, ст. 1167, ч. 1 ст. 1173 Цивільного кодексу України для вирішення питання щодо стягнення моральної шкоди необхідно встановити наявність причино-наслідкового зв’язку між діями відповідача та завданою шкодою. Позивачем не доведено факту завдання йому моральної шкоди, тому заявлені ним позовні вимоги є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. Просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзиви, в якій зазначав, зокрема, що реєстрацію заяви позивача від 12 листопада 2016 року ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України не проведено; про перенесення навчальних курсів з 28 листопада 2016 року на іншу дату позивача ніяким чином не повідомлено. Бездіяльність ОСОБА_4 полягає в тому, що отримавши звернення позивача про проходження навчальних курсів, анонсованих відповідачами, отримавши оплату даних курсів, він не зареєстрував заяву позивача та не надав відповідь на неї про те, що позивача включено до списків на проходження навчальних курсів та за яким порядковим номером. А так як списки на проходження навчання формувалися в порядку черговості надходження заяв, то така бездіяльність призвела до того, що позивача не було включено до першого списку навчання. Факт перенесення даних курсів з 28 листопада 2016 року на іншу дату ніяк не мав вплинути на обов'язок ОСОБА_4 зареєструвати заяву позивача відразу після отримання та включити в списки на навчання, чого зроблено не було.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 юстиції України підтримав відзив на позовну заяву. Пояснив, зокрема, що створений ОСОБА_1 ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України не є суб’єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Подав клопотання про розгляд справи без його участі. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві в судове засідання не з’явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Судом встановлено, зокрема, що 11 листопада 2016 року ОСОБА_1 юстиції України на своєму офіційному сайті в розділі «Новини ОСОБА_1» розмістило оголошення наступного змісту:

«До уваги осіб, які мають намір здійснювати приватну виконавчу діяльність.

Відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1403-VІІІ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та Порядку допуску до професії приватного виконавця, затвердженого наказом ОСОБА_1 юстиції України від 25.10.2016 № 3053/5, ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України розпочинає проведення Навчальних курсів з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до пунктів 2, 3 і 5 розділу II вищезазначеного Порядку Навчальні курси будуть проходити на підставі укладеного між слухачем та ОСОБА_4 договору та відповідно до плану Навчальних курсів, затвердженого ОСОБА_4 та погодженого з ОСОБА_1 юстиції України (план Навчальних курсів та текст типового договору, розробленого ОСОБА_4, додаються).

Курс навчання складає 23 робочі дні. Вартість навчання - 6100 грн. (у т.ч. ПДВ).

Заняття першої групи слухачів розпочнеться 28 листопада 2016 року за адресою: м.Київ, вул. Кустанайська, 6.

Реєстрація учасників - за тел. (044) 525-14-94 ОСОБА_6.

Попередня реєстрація слухачів є обов’язковою.

Для попередньої реєстрації подаються заява слухача, копія диплома про вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, копія трудової книжки.

Про зарахування на Навчальні курси та дату початку занять кожному слухачу буде повідомлено додатково.

При реєстрації перед початком занять слухачі мають пред’явити паспорт, індивідуальний податковий номер, копію документа про внесення плати за навчання.

http://centrjust.gov.ua/seminars/253/».

Відповідно до типового договору на проходження навчання, прикріпленого до об’яви, виконавець (ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України) на завдання замовника приймає на себе зобов’язання забезпечити проведення навчальних курсів з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів; тривалість навчальних курсів – 23 дні; початок навчальних курсів – 28 листопада 2016 року; вартість наданих послуг за договором – 6100 грн. (п.п.1.1 – 1.3 розд. 1 договору). Відповідно до п. 3.1 розд. 3 договору замовник перераховує на рахунок виконавця загальну суму за договором в повному обсязі не пізніше 5-ти робочих днів до початку проведення Навчальних курсів, про що повідомляє виконавця.

14 листопада 2016 року позивачем на адресу ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України (м. Київ, вул. Кустанайська, 6) направлено пакет документів, що потрібен для зарахування на проходження вказаних навчальних курсів, а саме: заява від 12 листопада 2016 року, підписані ним 12 листопада 2016 року два примірники договору на проходження навчання, копії диплому та трудової книжки (направлення документів підтверджується експрес-накладною ТОВ «Нова пошта» №59000217379331).

Документи отримані вказаним ОСОБА_4 15 листопада 2016 року.

16 листопада 2016 року позивач на виконання п. 3.1 розд. 3 договору перерахував за навчальні курси кошти в розмірі 6100 грн. на рахунок ОСОБА_4, що підтверджується чеком АО КБ «ПриватБанк». Оплата за участь у навчальних курсах надійшла на рахунок ОСОБА_4 17 листопада 2016 року, що підтверджується записом №31 з виписки по рахунках ОСОБА_4 за 17 листопада 2016 року (рахунок 31252290116479, КПК 3601090, фонд «Плата за послуги бюджетних установ»).

Навчальні курси, початок яких було анонсовано на 28 листопада 2016 року, не розпочалися.

Подані позивачем документи залишилися в ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України і на час виникнення спірних правовідносин реалізовані не були. Письмова заява позивача від 12 листопада 2016 року шляхом надання письмової відповіді ОСОБА_4 розглянута не була.

Наприкінці грудня 2016 року на сайті ОСОБА_1 юстиції України було опубліковано оголошення від 26 грудня 2016 року, яким змінені умови подачі документів на навчання з адреси ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_4, в якому зазначено, що списки осіб для проходження навчального курсу формуються з числа осіб, які подали документи після опублікування на сайті ОСОБА_1 юстиції України цього повідомлення.

До списку осіб, які увійшли до першого набору слухачів навчальних курсів, які розпочалися 27 лютого 2017 року, позивача включено не було, що відповідачами не заперечується.

Судом також встановлено, що пізніше - 03 квітня 2017 року між позивачем як замовником та ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України як виконавцем укладено договір про надання послуг № 421, відповідно до якого виконавець прийняв на себе зобов’язання на завдання замовника забезпечити проведення навчальних курсів з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів. Тривалість навчальних курсів – 23 дні; вартість наданих послуг – 6100 грн. (п.1.1 розд. 1 договору). Відповідно до п. 3.1 розд. 3 договору замовник перераховує на рахунок виконавця оплату за цим договором не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання договору, про що повідомляє виконавця.

На підставі вказаного договору та раніше перерахованої суми коштів позивач пройшов навчання на навчальних курсах з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів відповідно до Порядку допуску до професії приватного виконавця, затвердженого наказом ОСОБА_1 юстиції України від 25 жовтня 2016 року № 3053/5, по закінченню якого між сторонами договору було складено акт прийому-передачі виконаних послуг від 06 травня 2017 року, і на підставі наказу в.о. директора ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України від 06 травня 2017 року №94 позивачу видано відповідне свідоцтво від 06 травня 2017 року № 421.

Судом також встановлено, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України (код ЄДРПОУ 26195879) є державною організацією (установою, закладом), який заснований ОСОБА_1 юстиції України; основний вид економічної діяльності Код КВЕД 85.59 – «Інші види освіти, н. в. і. у.»; належить до сфери управління ОСОБА_1 юстиції України.

Згідно зі статутом ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України, який затверджено наказом ОСОБА_1 юстиції України від 04 грудня 2015 року №2494/5, вказаний ОСОБА_4 є закладом післядипломної освіти, заснованим на державній формі власності, що належить до сфери управління ОСОБА_1 юстиції України; є бюджетною неприбутковою установою і утримується за рахунок коштів Державного бюджету України на підставі затвердженого ОСОБА_1 юстиції України кошторису; є юридичною особою публічного права (п.п. 1.1, 1.6., 1.7 розд. 1 Статуту).

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу України юридичною особою публічного права визначається юридична особа, яка створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування.

Порядок участі юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах передбачено статтею 82 Цивільного кодексу України, згідно з якою на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» особа, яка виявила намір здійснювати діяльність приватного виконавця, до подання заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту зобов’язана пройти навчання і стажування приватного виконавця.

Наказом ОСОБА_1 юстиції України від 25 жовтня 2016 року № 3053/5 затверджено Порядок допуску до професії приватного виконавця, який визначає єдину процедуру допуску до професії приватного виконавця осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця (далі – особи).

Порядок проходження навчання врегульовано розд. ІІ вказаного Порядку.

Відповідно до п.п. 1 та 2 розд. ІІ Порядку навчання осіб полягає у проведенні ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України (далі – ОСОБА_4) навчальних курсів з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів. Особа проходить навчальні курси на підставі договору, укладеного між нею та ОСОБА_4.

Згідно з п. 1.6 розд. 1 Порядку надання платних освітніх послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого наказом ОСОБА_1 освіти і науки України, ОСОБА_1 економіки України, ОСОБА_1 фінансів України від 23 липня 2010 року № 736/902/758, платні освітні послуги надаються на підставі письмової заяви - для фізичної особи; договору (контракту) - для фізичної або юридичної особи.

На підставі договору (контракту) надаються платні освітні послуги відповідно до пунктів 1-4, 9-11 розділу 1 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796.

Інші платні освітні послуги надаються на підставі письмової заяви, що складається замовником у довільній формі.

Отже, в процедурі допуску до професії приватного виконавця осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця, яка передбачена Порядком допуску до професії приватного виконавця, що затверджений наказом ОСОБА_1 юстиції України від 25 жовтня 2016 року № 3053/5, ОСОБА_4 як державний навчальний заклад (заклад післядипломної освіти), надає платні освітні послуги - проводить навчальні курси з отримання знань у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, тобто спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України в спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не здійснює публічно-владних управлінських функцій.

Правовідносини, що виникли між позивачем та вказаним ОСОБА_4, не є адміністративно-правовими.

Отже вирішення спору між позивачем та вказаним ОСОБА_4 не належить до юрисдикції адміністративних судів, яка встановлена ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України; спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно, питання щодо моральної шкоди, завданої ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України, також має вирішуватися в порядку цивільного судочинства (ч. 5 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства суд закриває провадження у справі.

З огляду на наведене провадження в даній справі підлягає закриттю в частині всіх позовних вимог щодо ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Закрити провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 юстиції України, ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди в частині всіх позовних вимог щодо ОСОБА_4 права та післядипломної освіти ОСОБА_1 юстиції України.

Роз’яснити позивачеві, що розгляд таких позовних вимог віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 22 лютого 2019 року.

Суддя Логойда Т. В.