Рішення № 80023326, 12.02.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 лютого 2019 р. Справа № 120/4233/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвина Д.С.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідачів: Кошелюк Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_3 до Вінницької обласної державної адміністрації, Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

21.11.2018 року ОСОБА_3 звернулась в суд з адміністративним позовом до Вінницької обласної державної адміністрації, Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації з заявою щодо надання їй статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі відповідно посвідчення. За результатом чого отримала лист від Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації № 01-6-2350 від 31.10.2018 року та доданий до нього лист Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації № 06-5991 від 29.10.2018 року в яких вказувалось, що відповідно до протоколу Комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї при Вінницькій обласній державній адміністрації № 3 від 26.10.2018 року, позивачці відмовлено в наданні статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. Такими діями та рішеннями відповідачів ОСОБА_3 вважає, що порушуються її права.

Незгода позивачки із такою відмовою зумовила її звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 26.11.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.12.2018 року. Крім того, даною ухвалою встановлено відповідачам термін для подання відзивів на адміністративний позов.

14.12.2018 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов Вінницької обласної державної адміністрації (вх. № 57614), у якому вказали, що з позовом не погоджуються з наступних причин.

Видача посвідчень проводиться Вінницькою обласною державною адміністрацією за поданням райдержадміністрацій па підставі рішення Комісії про визначення особі відповідного статусу, тому зобов'язання облдержадміністрацію видати таке посвідчення, є похідним від рішення Комісії. Щодо рішення Комісії зазначили, що нормами чинного законодавства не передбачено визначення статусу особи, яка постраждала від аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 всім громадянам, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Законодавством чітко визначено 2 умови встановлення статусу особи, постраждалої від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії 1 це належність до потерпілих від аварії на ЧАЕС або учасників ліквідації наслідків цієї аварії та наявність причинного зв'язку інвалідності особи з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Дійсно, відповідно до довідки обласної медико-соціальної експертної комісії №1 серії І2ААА №602442 від 20.12.2017 в грудні 2017 року ОСОБА_3 встановлено причинний зв'язок інвалідності з захворюванням, пов'язаним з впливом аварії па ЧАЕС.

Однак, відповідно до пункту 3 статті 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон), документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". При цьому посвідчення має бути дійсним.

На сьогоднішній день у позивачки є два посвідчення: серії НОМЕР_2 від 05.09.1995 дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи та серії НОМЕР_3 від 22.03.2005 - громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

Статус особи, потерпілої від аварії на Чорнобильській АЕС, ОСОБА_3 вперше встановлено 05.09.1995 року, відповідно до пункту 4 статті 27 Закону, як дитині, яка прожила в зоні посиленого радіоекологічного контролю не менше 3-х років, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 05.09.1995. В посвідченні зазначено, що воно діє до повноліття дитини на всій території України. Тобто, ІНФОРМАЦІЯ_2 (дата набуття повноліття позивачем) зазначене посвідчення є недійсним. З огляну на що, з досягненням повноліття позивачка втратила статус дитини, потерпілої від аварії на Чорнобильській АЕС.

Прикінцевими положеннями статті 11 Закону передбачено, що після досягнення повноліття дітям, зазначеним у статті 27 Закону, визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті.

Керуючись зазначеною нормою Закону, 22.03.2005 позивачці визначено статус громадянки, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорії 4 та видане відповідне посвідчення (при цьому посвідчення дитини мало бути вилучено).

Відповідно до пункту 4 статті 11 Закону до 4 категорії потерпілих від авари на ЧАЕС належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю, категорії 4 діє на час проживання або роботи в цій зоні, (зазначено в посвідченні).

Відповідно до довідки Клебанської сільської ради Тульчинського району від 04.01.2018 №5 ОСОБА_3 проживала в зоні посиленого радіоекологічного контролю в період з 27.02.1987 по 25.11 .2006 року.

З 25.11.2006 вона постійно не проживає або постійно не працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю. З зазначеної дати посвідчення серії НОМЕР_3 від 22.03.2005 є недійсним, а відповідно, ОСОБА_3 з цієї дати не являється особою, потерпілою від аварії на ЧАЕС категорії 4.

Таким чином, на момент встановлення інвалідності пов'язаної з Чорнобильською катастрофою, на думку відповідача, позивачка не мала статус особи, потерпілої від аварії на ЧАЕС, а відповідно, не мала права на набуття статусу та отримання посвідчення особи, яка постраждала від аварії на Чорнобильській АЕС, категорії І.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 19.12.2018 року відкладено судовий розгляд справи на 30.01.2019 року за клопотанням представника позивача.

21.12.2018 року позивачкою подано до суду відповідь на відзив (вх. № 59245), у якій з мотивів наведених у позові, просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 30.01.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 12.02.2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні 12.02.2019 року підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення даного адміністративного позову, посилаючись на обставини, що викладені у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначила, що обов'язковими є дві умови визначення статусу постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: належність до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи та наявність у зазначених осіб інвалідності пов'язаної з наслідками аварії на ЧАЕС. В даному ж випадку, на момент встановлення ОСОБА_3 інвалідності, пов'язаної з впливом аварії на ЧАЕС, вона не належала до потерпілих від Чорнобильської катастрофи. З огляду на викладене, а також посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.10.2018 року (справа №826/13094/16), зазначає, що рішення Комісії є абсолютно обґрунтованим та законним.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) встановлено статус дитини, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та 05.09.1995 року видано відповідне посвідчення серії НОМЕР_2.

22.03.2005року Вінницькою облдержадміністрацією позивачці видано посвідчення громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, 4-ї категорії серії НОМЕР_3. Посвідчення безстрокове і діє у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

У відповідності до Експертного висновку від 25.10.2017 року №6019, виданого Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильські АЕС, позивачці встановлено діагноз: рак щитоподібної залози, ст. І, Т1вN1в МО, кл. гр.ІІІ. Даним експертним висновком №6019 також встановлено, що захворювання позивачки пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.

З урахуванням експертного висновку та враховуючи характер захворювання, пов'язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, позивачці встановлено ІІІ (третю) групу інвалідності безтерміново.

Оскільки причиною захворювання, яке призвело до інвалідності, є вплив аварії на Чорнобильській АЕС, 28.09.2018 року позивачка звернулась із заявою до Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації, у якій просила порушити клопотання перед Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Вінницькій обласній державній адміністрації щодо встановлення йому статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення особи потерпілої від аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1.

Листом від 31.10.2018 року №01-6-2350 Управління праці та соціального захисту населення Калинівської районної державної адміністрації повідомило позивачку про те, що Комісією з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Вінницькій обласній державній адміністрації розглянуто звернення ОСОБА_3 та відповідно до протоколу засідання комісії від 26.10.2018 року №3 їй відмовлено у визначенні статусу особи, яка потерпіла від аварії на Чорнобильській АЕС, категорії 1.

Як слідує із витягу з протоколу засідання Комісії №3 від 26.10.2018 року, підставою для відмови у визначенні позивачці статусу особи, яка потерпіла від аварії на Чорнобильській АЕС стало те, що на момент встановлення групи інвалідності, пов'язаної з впливом аварії на ЧАЕЄ, вона не належала до потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Не погоджуючись із такою відмовою, ОСОБА_3 звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 цього Закону.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу), визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.

За приписами ст. 12 вказаного Закону причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Неповнолітнім дітям, зазначеним у статті 27 цього Закону, в разі захворювання причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи встановлюється відповідно до частини першої цієї статті.

На встановлення причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої статті 11 цього Закону статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з числа: зазначених у пункті 2 статті 27 цього Закону; народжених після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих, або матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих; хворих на рак щитовидної залози.

Отже, однією з підстав для отримання посвідчення категорії 1 є встановлення уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я причинного зв'язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносяться інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.

Таким чином, до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи належать:

- інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;

- інваліди з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;

- хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.

Процедуру видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та передбачає видачу посвідчень громадянам, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадянам, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих визначено Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженим Постановою КМ України від 11 липня 2018 р. № 551 (далі - Порядок №551).

Відповідно до п. 3 Порядку №551 особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 19__ році" (категорія 1) серії А синього кольору.

Згідно із п. 11 Порядку №551, посвідчення видаються уповноваженими органами за місцем проживання (реєстрації) особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).

Посвідчення видаються особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.

Із наведеного слідує, що позивачці для отримання посвідчення особи, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 законодавством визначено такі умови:

- особа повинна мати статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи;

- повинен бути встановлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня (тобто на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи) або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Інших вимог для отримання посвідчення категорії 1 серії А, законодавець не визначає, єдиною умовою є лише відповідний висновок медичної установи.

Як уже зазначалось судом вище, експертним висновком від 25.10.2017 року №6019, виданим Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України встановлено, що захворювання позивачки (рак щитоподібної залози, ст.І, Т1вN1 в М0, кл. гр. ІІІ), пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС. При цьому, їй з 08.06.2017 року встановлено ІІІ (третю) групу інвалідності згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №590193.

Таким чином, оскільки причиною захворювання, яке призвело до інвалідності позивачки, є вплив аварії на Чорнобильській АЕС, що встановлено медичною комісією, суд приходить до висновку, що позивачка набула право на встановлення їй статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 21.02.2018 по справі № 826/3650/17, а також від 30.10.2018 року по справі №826/13094/16, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і ч. 5 ст. 242 КАС України.

Крім того, суд критично оцінює посилання представника відповідачів на те, що позивачка не мала статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, в силу закінчення терміну дії її посвідчення, адже наведене не спростовує наявності причинного зв'язку між її захворюванням та впливом Чорнобильської катастрофи, з огляду на документальне підтвердження цього факту Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України.

Також суд зазначає, що перелік категорій осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, встановлений статтею 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не є вичерпним, оскільки законодавцем надано можливість встановити причинний зв'язок між інвалідністю та наслідками Чорнобильської катастрофи й особам, які досягли повноліття та не отримали статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи на підставі приписів частини першої статті 11 Закону (ч. 3 ст. 12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Суд також критично оцінює посилання представника відповідачів на висновки Верховного Суду, що викладені в постанові від 30.10.2018 року по справі №826/13094/16, як на підставу для відмови у задоволенні даного позову, адже, як слідує із його змісту, позивач в межах справи №826/13094/16 також звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві Державної адміністрації із заявою про визначення йому статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії А після закінчення терміну дії його посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 року по справі №826/13094/16, дійшов висновку про те, що єдиною умовою для отримання посвідчення категорії 1 серії А законодавець визначає лише відповідний висновок медичної установи.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачкою доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В даному випадку, враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню, а також беручи до уваги те, що Комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї є постійно діючим колегіальним органом, що створюється при обласній державній адміністрації, суд приходить до висновку, що понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької обласної державної адміністрації.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з визначення статусу осіб, які страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї при Вінницькій обласній державній адміністрації від 26.10.2018 року, оформлене протоколом №3 про відмову у встановлені ОСОБА_3 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Зобов'язати Комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї при Вінницькій обласній державній адміністрації, прийняти рішення про встановлення ОСОБА_3 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Зобов'язати Вінницьку обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_3 посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Стягнути на корить ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Соборна, 70, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 20089290).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1);

Відповідач: Вінницька обласна державна адміністрація (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 20089290);

Відповідач: Комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 40159685).

Рішення у повному обсязі виготовлене 22.02.2019 року.

Суддя Дончик Віталій Володимирович