Рішення № 80023116, 21.02.2019, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/71/19

провадження № 2/156/111/19

категорія справ 26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н ем У к р а ї н и

21 лютого 2019 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Нєвєрова І. М.,

за участю секретаря судового засідання Салатюк Г. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 156/71/19 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості в розмірі 13346,06 грн., мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 09.03.2016 року Відповідач отримав кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Кредит відповідачем було отримано, проте свої зобов’язання за договором він виконував не належно, а тому станом на 17.12.2018 року заборгованість позичальника становить 13346,06 грн. з яких: 761,69 грн. - тіло кредиту; 858,46 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом; 10614, 19 грн. - нараховано пені; 500 грн. – штраф (фіксована частина), 611,72 грн. – штраф (процентна складова). Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі в розмірі 1 921,00 грн.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 08 січня 2019 року було ухвалено розгляд вказаної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відзиву від відповідача до суду не надходило.

У зв’язку із одночасною наявністю всіх умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України (відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак не з’явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи), суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних письмових доказів.

Фактичні обставини справи встановлені судом та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного кредитного договору № б/н від 09.03.2016 року відповідач отримав кредит в розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, підтвердивши свою згоду на те, що підписаний кредитний договір разом із запропонованими ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Умовами та Правилами, Тарифами складають між ним та банком Кредитний Договір, що підтверджено підписом у заяві. Проте, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим, за розрахунком позивача (а.с. 5), станом на 17.12.2018 року заборгованість позичальника становить 13346,06 грн. з яких: 761,69 грн. - тіло кредиту; 858,46 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом; 10614, 19 грн. - нараховано пені; 500 грн. – штраф (фіксована частина), 611,72 грн. – штраф (процентна складова).

З 21.05.2018 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК") змінило назву на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (скорочена назва - АТ КБ "ПРИВАТБАНК").

Оцінка суду

Щодо заборгованості за кредитом та по відсотках за його кристування

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ст. 536 цього Кодексу за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов і правил боржник доручає банку проводити договірне списання з усіх відкритих у банку рахунків клієнта в погашення кредитної заборгованості клієнта і третіх осіб, за кредитами невиконаних зобов’язань перед банком. Оскільки, відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом і відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору то таким чином, зобов’язання за вказаним договором не виконав.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Згідно з ст. 525, 546, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Кредитор, крім того, має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, тобто грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Вищевикладені норми цивільного законодавства, а також умови кредитного договору між сторонами, дають суду законні підстави для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення заборгованості по відсотках за кристування кредитом, а також штрафів.

Щодо заборгованості за пенею і комісією

На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов'язання і одночасно способом цивільно-правової відповідальності. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Однак, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків погашення тіла кредиту і відсотків свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 . Вимога позивача про стягнення з відповідача 10614,19 грн. пені (комісії) є безпідставною, оскільки вона необґрунтована та не підтверджена належними і допустимими доказами: банком не надано належного розрахунку пені, який би відповідав поняттю пені, що визнечене ст. 549 ЦК України (розрахунок сум за кожен день прострочення). Окрім того, вимога позивача про стягнення з відповідача пені не підлягає задоволенню, оскільки вона фактично є подвійною відповідальністю відповідача за неналежне виконання зобов'язань.

Таким чином, до стягнення підлягає заборгованість в розмірі 2731,87 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв’язку з частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 393,22 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 10, 11, 12, 13, 18, 258, 259, 263 - 265, 280 - 282 ЦПК України, ст.ст. 252 - 258, 261, 267, 546, 549 ЦК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570), місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 50, м.Дніпро до ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 2731 ( дві тисячі сімсот тридцять одну ) грн. 87 коп. та судові витрати в розмірі 393 (триста дев'яносто три) грн. 22 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3

З оригіналом згідно

Суддя І. М. Нєвєров