Ухвала суду № 80018859, 18.02.2019, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/749/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Вергун Н.В.,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_1,

прокурора Ємця Ю.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

його захисника - адвоката ОСОБА_3,

потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області клопотання прокурора Шишацького відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 щодо продовження строку тримання під вартою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2 та області, фактично проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українцю, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючому, неодруженому, військовозобов’язаному, не особі з інвалідністю І чи ІІ групи, раніше судимому вироком:

- Ленінського районного суду м. Полтава від 11 липня 2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі;

- цього ж суду від 30 липня 2012 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді 4 років 3 місяців позбавлення волі; 30 квітня 2014 року звільнений відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Полтава від 22 квітня 2014 року умовно – достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 4 місяці 3 дні;

- Шишацького районного суду Полтавської області від 29 грудня 2014 року за ч. ч. 2, 3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України до остаточного покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі; 09 червня 2017 року звільнений відповідно до ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 травня 2017 року умовно - достроково на невідбутий строк покарання 3 місяці 29 днів;

- цього ж суду від 21 лютого 2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 2 роки

- цього ж суду від 07 лютого 2019 року за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185, ст. 395 КК України, -

в с т а н о в и в:

01 серпня 2018 року з Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області надійшли матеріали обвинувального акту відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України.

Ухвалою суду від 13 серпня 2018 року по матеріалам обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12018170360000222 від 12 липня 2018 року відносно ОСОБА_2 призначено підготовче судове засідання / а. с. 11 /.

Ухвалою суду від 17 вересня 2018 року матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 призначені до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні / а. с. 26 /.

21 грудня 2018 року підозрюваному ОСОБА_2 у межах кримінального провадження № 12018170360000406 від 03 грудня 2018 року, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на шістдесят днів, з 21 грудня 2018 року по 19 лютого 2019 року / а.с. 169 - 170 /.

27 грудня 2019 року з Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області надійшли матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12018170360000406 від 03 грудня 2018 року відносно ОСОБА_2, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою суду від 04 січня 2019 року по матеріалам обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12018170360000406 від 03 грудня 2018 року відносно ОСОБА_2 призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04 січня 2019 року матеріали кримінального провадження № 12018170360000222 від 12 липня 2018 року об’єднано в одне провадження з кримінальним провадженням № 12018170360000406 від 03 грудня 2018 року з присвоєнням спільного номеру справи – 551/749/18. Матеріали об’єднаних кримінальних проваджень призначені до судового розгляду / а. с. 85 /.

Разом з цим, вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 07 лютого 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено остаточне покарання на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 71 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого визначено рахувати з 07 лютого 2019 року / а. с. 166 – 167 /.

18 лютого 2019 року прокурор Шишацького відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою, посилаючись на те, що заявлені ризики, які були враховані при обранні останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати.

Зокрема, акцентував увагу суду на відсутності у обвинуваченого стійких соціальних зв’язків, небажання стати на шлях виправлення, припинивши вчинення злочинів проти власності, відтак перебуваючи на волі може вчинити новий злочин та негативно вплинути на хід судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_4 при вирішенні клопотання прокурора покладалися на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_3 вважала клопотання прокурора безпідставним, тому у його задоволені просила відмовити, змінивши, раніше обраний запобіжний захід, на домашній арешт, який в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, на які вказує прокурор.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши доводи, заявленого прокурором, клопотання, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним положеннями ст. 177 КПК України.

При цьому, особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року / рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 18 лютого 2010 року по справі « Гаркава проти України »/.

У відповідності до п. « С » ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти особі зникнути після скоєння злочину.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканість не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 схильний переховуватися від правосуддя, про що свідчить неодноразове застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження у виді примусового приводу / а. с. 16, 20, 40 /, а перебуваючи на волі може вчинити новий злочин, суд приходить до переконання про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на максимальний термін.

При прийнятті такого рішення суд також враховує особу обвинуваченого, який раніше засуджений за вчинення крадіжок чужого майна, посередньо характеризується за місцем проживання, протягом тривалого часу не займається суспільно - корисною працею, інкриміновані йому злочини вчинив у період іспитового строку за вироком Шишацького районного суду Полтавської області від 21 лютого 2018 року, що у своїй сукупності свідчить про його явне небажання стати на шлях виправлення, його моральні якості, соціальний стан, що може свідчити не тільки про ухилення від суду, а й про невиконання його процесуальних рішень / ризик переховування /, характер протиправних дій та їх тяжкість, обґрунтовану підозру у вчиненні яких йому пред’явлено.

За сукупності таких обставин, у суда відсутні будь – які підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, його належну поведінку та попередити вчинення ним нових злочинів.

З огляду на вказані обставини, суд не бере до уваги твердження захисника обвинуваченого про необґрунтованість клопотання прокурора.

При цьому, зважаючи на відсутність будь – якого документального підтвердження доводів, заявленого адвокатом ОСОБА_6 клопотання, суд вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199, 205, 331 КПК України суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Шишацького відділу Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку тримання під вартою, - задовольнити.

Запобіжний захід ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, тримання під вартою, - залишити без змін.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2 на шістдесят днів, з 18 лютого 2019 року до 18 квітня 2019 року включно.

Визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 обов’язків, передбачених КПК України, у розмірі 40 / сорока / прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент внесення застави.

Застава може бути внесена у будь - який момент протягом дії ухвали на депозитний рахунок р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз’яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на вказаний вище депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Державної установи « Полтавська установа виконання покарання № 23 »

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави уповноважена особа Державної установи « Полтавська установа виконання покарання № 23 » негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з - під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, та суд.

Після внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов’язки:

- прибувати за викликом до слідчого та суду на першу вимогу;

- не відлучатися з с. Дмитрівка Шишацького району Полтавської області, де він зареєстрований та проживає, без дозволу суду;

- повідомляти невідкладно суд про місце свого проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілою стороною та свідками.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвал, які не підлягають окремому оскарженню, можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Повний текст ухвали буде проголошено о 11 год. 30 хв. 22 лютого 2019 року.

Головуючий суддя: