Рішення № 80018659, 22.02.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/1174/17

Номер провадження 2/540/137/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2019 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

у серпні 2018 року з Карлівського районного суду Полтавської області до Машівського районного суду Полтавської області надійшла дана справа за позовною заявою, в якій позивач посилається на те, що 24.04.2017 р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, за яким з ОСОБА_2 стягнуто на користь ПАТ «Приватбанк» за період з 10.01.2007 р. по 31.01.2017 р. заборгованість за кредитним договором від 10.01.2007 р. в сумі 67396 грн. 41 коп. Позивач уважає, що нотаріус не дотримався вимог законодавства, яким врегульовано порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах. У зв’язку з наведеним, позивач просить визнати виконавчий напис вчинений 24.04.2017 р. приватним нотаріусом Чернігівського нотаріального округу №2833 таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору.

15.01.2018 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази на підтвердження відсутності порушення зобов’язання за кредитним договором чи наявність спору щодо заборгованості (а.с.54,55).

24.01.2018 р. від позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив, в якій вона просить задовольнити заявлені позовні вимоги, наголосила на тому, що вона не укладала з ПАТ КБ «Приватбанк» кредитного договору від 10.01.2007 р. і не отримувала від даного банку грошові кошти, а тому не могла виникнути заборгованість, про стягнення якої видано виконавчий напис (а.с.61).

В запереченнях на відзив від 13.12.2018 р. позивач зазначила, що заперечує проти обставин викладених відзиві та вважає, що вчинений виконавчий напис нотаріуса є таким, що підлягає скасуванню, а тому просить задовольнити заявлені нею позовні вимоги, стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору (а.с.137-142).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та наполягав на його задоволенні, пояснивши, що заборгованість відповідача, щодо якої приватний нотаріус видав виконавчий напис, не є безспірною, оскільки з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, відповідачем для вчинення виконавчого напису подано не повний перелік документів та власне напис не відповідає вимогам Закону, відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином та завчасно (а.с.156,182), причини неявки не повідомив, в заяві від представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити (а.с.174-179).

Третя особа направив заяву про розгляд справи без його участі (а.с.114).

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши надані письмові докази, прийшов до такого висновку.

Судом установлено, що 24.04.2017 р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 №2833 було видано виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору від 10.01.2007 р. та розрахунку заборгованості за договором станом на 31.01.2017 р., грошових коштів у сумі 67396,41 грн. за період з 10.01.2007 р. по 31.01.2017 р. (а.с.12).

14.07.2017 р. відповідно до постанови державного виконавця Карлівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття провадження по справі за виконавчим написом №2833 від 24.04.2017 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 67396,41 грн. (а.с.9).

14.07.2017 р. постановою вищевказаного державного виконавця було накладено арешт на майно боржника – ОСОБА_2, з метою повного фактичного виконання виконавчого напису (а.с.11).

Як вбачається з листа заступника Міністра з питань виконавчої служби ОСОБА_6 №35258/А-21946/19 від 12.09.2017 р. у відповідь на звернення заявниці ОСОБА_2 їй було роз’яснено, що питання щодо правомірності вчинених нотаріальних дій та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, можуть бути вирішені лише в судовому порядку (а.с.19,20).

Відповідно до повідомлення голови Правління ПАТ КБ «Приватбанк» від 07.07.2018 р. №Е.65.0.0.0/3-365676 зазначено, що з 21.05.2018 р. ПАТ КБ «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (скорочена назва – АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 116).

Згідно з ч.1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Статтями 87, 88 вищевказаного Закону визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у

відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно Розділу 2 глави 16 п.3.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 р. передбачено, що нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, можна зробити висновок, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Пунктом 1 Переліку документів передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості за нотаріально посвідченою угодою, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, подаються, зокрема, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з пунктом 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені вищезазначеним Переліком документів.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у загальному Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів (пункт 286 Інструкції).

На підтвердження існування заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «Приватбанк», відповідачем надано: заяву (а.с. 13) та розрахунок заборгованості за договором б/н від 10.01.2007 станом на 31.01.2017 (а.с. 14-18), відповідно до якого загальна заборгованість складає 67 396,41грн., з яких: 5746,15 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 54464,72 – заборгованість за відсотками, 3500,00 грн – заборгованість з комісії та пені; 3685,00 грн. – заборгованість по судовим штрафам.

За повідомленням відповідача, приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису на підтвердження наявності заборгованості ОСОБА_2 було подано оригінал кредитного договору, засвідчена виписка з рахунку боржника із зазначенням сум заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Водночас, слід зазначити, що згідно статей 257 та 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Ураховуючи вищенаведене та оскільки при зверненні банку до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в розмір повної суми заборгованості за вищевказаним кредитним договором включено період з 10.01.2007 року по 31.01.2017 рік, з урахуванням пені та штрафів за указаний період, тобто вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною, а тому суд уважає що виконавчий напис вчинений приватним Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та пункту 284 Інструкції та підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо наявності судового рішення, яким встановлено правомірність вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки як убачається з постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 року (а.с.123-136), провадження в справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 24.04.2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» безспірної заборгованості перед банком по кредитному договору від 10.01.2007 року б/н в загальній сумі 67396,41 грн було закрито у зв’язку з тим, що вказана вимога має розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис вчинений 24.04.2017 р. приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за №2833 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості по кредитному догвоору від 10.01.2007 р. в загальній сумі 67396,41 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 640,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач – ОСОБА_2, 22.05.1950 р.н, уродженка с. Ісменці Звениговського району Марійська Республіка, зареєстроване місце проживання (згідно паспортних даних): с. Лип’янка Карлівський район Полтавська область, паспорт громадянина України серія КН №181281 від 05.06.1996 р., реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач – Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа - приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ГТУЮ у Чернігівській області ОСОБА_3, місце знаходження: м. Чернігів, проспект Миру,55.

Суддя С.М.Косик