Рішення № 80015398, 18.02.2019, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/23/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Каліберди В.А.,

з участю секретаря В’юнник В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В :

В січні 2019 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання права на земельну частку (пай).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 27 листопада 1996 року він був прийнятий на роботу в КСП «Агрофірма Мурафська» та в цьому ж році його було прийнято в члени КСП. На момент розпаювання земель КСП «Агрофірма Мурафська» перебував в його членах та відповідно до Указу Президента України №720 від 8 серпня 1995 року мав право на земельну частку (пай), однак під час складання списку - додатку до Державного акту на право колективної власності на землю КСП «Агрофірма Мурафська» його прізвище було не включено до списку - додатку, а тому сертифікат на право на земельну частку (пай) він не отримував.

Враховуючи вищевикладене, позивач ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду та прохає: поновити строк для звернення до суду за захистом права та визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 4,3 га умовних кадастрових гектар із земель не витребуваних паїв КСП «Агрофірма Мурафська», розташованих на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, за межами населених пунктів.

В судове засідання позивач не з’явився, однак надав заяву про підтримання позовних вимог та про слухання справи у його відсутність.

Представник відповідача – Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської областів судове засідання не з’явився, однак надав заяву про розгляд справи у відсутність представника та проти позову ОСОБА_1 не заперечував.

Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) та Указу Президента особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов:

- перебування в членах КСП на час паювання;

- включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю;

- одержання КСП цього акта.

Таким чином, право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному КСП, членом якого вони є.

Матеріали справи, а саме записи в трудовій книжці позивача БТ – ІІ №7756521 та відомості в архівній довідці архівного відділу Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області №01-36/227 від 20.12.2018 року свідчать, що позивач ОСОБА_1 з 27.11.1996 року був прийнятий на роботу в КСП «Агрофірма Марафська» по переводу з Мурафського цукрового заводу.

29.07.1996 року на базі Мурафського цукрового комбінату було створено КСП «Агрофірма Мурафська», про що свідчить архівна довідка архівного відділу Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області №01-36/227 від 20.12.2018 року.

01.07.2000 року позивача було звільнено з КСП «Агрофірма Мурафська», що підтверджується записами в трудовій книжці позивача БТ – ІІ №7756521.

26 квітня 1997 року в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю був зареєстрований Державний акт про право колективної власності на землю КСП «Агрофірма Мурафська» Качалівської сільської ради серії ХР – 18-00-000787, однак до списку - додатку до Державного акту на право колективної власності на землю по КСП «Агрофірма Мурафська» серії ХР -18-00-000787 позивач включений не був, про що свідчить відповідь відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 06.02.2019 №69/115-19.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Як вбачається з доданого позивачем рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 12 квітня 2018 року по справі №627/236/18, то допитані в судовому засіданні в якості свідків особи суду пояснили, що вони в період з 1993 року по 2001 рік працювали в КСП «Агрофірма Мурафська». Окрім цього повідомили, що в їхніх трудових книжках відсутні записи про прийняття їх в члени КСП, натомість їхні імена були внесені до списку – додатку до Державного акту та вони отримали Державні акти на право власності на земельну ділянку з земель КСП «Агрофірма Мурафська», на підтвердження чого надали для огляду свої трудові книжки та оригінали Державних актів.

Тобто з вищевикладеного вбачається, що відомості про прийняття осіб в члени КСП «Агрофірма Мурафська» не вносилися до їх трудових книжок, однак це не позбавляло їх права на отримання належної їм земельної частки (паю), що встановлено під час судового розгляду цивільної справи №627/236/18.

Також, як вбачається з матеріалів справи відповідач позов ОСОБА_1 визнав та не оспорював факт перебування ОСОБА_1 в членах КСП «Агрофірма Мурафська» на час розпаювання земель КСП та одержання КСП Державного акту на право власності на земельну ділянку, а тому відповідно до ст.82 ЦПК України вказаний факт не підлягає доказуванню.

Враховуючи те, що на час розпаювання земель КСП «Агрофірма Мурафська» позивач являвся членом КСП, суд приходить до висновку, що позивач набув законне право на отримання земельної частки /пай/, а також право на отримання земельної частки /паю/ з не витребуваних паїв, так як на момент розпаювання земель був членом КСП «Агрофірма Мурафська».

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 N 7 « Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК ( 2768-14 ). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК ( 435-15 ), у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

За ч. ч. 6, 7 ст. 6 ЗК України 1990 року, при обчисленні розміру середньої земельної частки, що обчислюється сільською, селищною, міською Радою народних депутатів враховуються сільськогосподарські угіддя (у тому числі рілля), якими користуються підприємства, установи, організації та громадяни у межах території даної Ради, крім тих підприємств, установ і організацій, землі яких не підлягають приватизації.

Загальний розмір обчисленої площі поділяється на кількість осіб, які працюють у сільському господарстві, пенсіонерів, які раніше працювали у сільському господарстві і проживають у сільській місцевості, а також осіб, зайнятих у соціальній сфері на селі.

Як вбачається з відповіді відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 06.02.2019 №69/115-19 розмір земельної частку (паю) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) по КСП «Агрофірма Мурафська» на території Качалівської сільської ради становить 4,30 умовних кадастрових гектар.

Згідно ст. ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої УкраїноюЗаконом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно дост. 9 Конституції Україниє частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(1950 р.), ратифікованаЗаконом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 мав право на земельну частку (пай), але сертифікат про право на земельну частку (пай) він не отримував.

Згідно із ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, ОСОБА_1 пропустив строк для звернення з позовною заявою до суду і просить його поновити. Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що відповідно до ст.127 ЦПК України пропущений строк необхідно поновити, оскільки він пропущений з поважних причин.

Окрім цього, відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, на підставі вищевикладеного, повно та всебічно з’ясувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов.

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. ст.ст 259, 265, 268 ЦПК України, Указом Президента України №720 від 08. 08.1995 року “Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам”, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 N 7 « Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд -

В И Р І Ш И В :

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай).

Позов ОСОБА_1 до Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області про визнання права на земельну частку (пай)– задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) розміром 4,30 умовних кадастрових гектар із земель не витребуваних паїв КСП «Агрофірма Мурафська», розташованих на території Качалівської сільської ради Краснокутського району Харківської області, за межами населених пунктів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Качалівська сільська рада Краснокутського району Харківської області (місцезнаходження: вул. Шкільна № 5, с. Качалівка, Краснокутського району, Харківської області, код ЄДРПОУ: 04396851).

Суддя Каліберда В. А