
20.02.2019
Провадження №2/389/1047/18
ЄУН 389/3443/18
Рішення
іменем України
20 лютого 2019 року Знам’янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Солонько К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам’янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Знам’янського району Кіровоградської області, про визнання в порядку спадкування прав та обов’язків забудовника,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за ним права та обов’язки забудовника житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями №3 по вул.Підлісній у с.Васине Знам’янського району Кіровоградської області в порядку спадкування в першу чергу за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 26.09.2013.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Його батько ОСОБА_3 26.09.2013 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, від прийняття якої ОСОБА_4 відмовилася на його користь. За життя батько отримав дозвіл на індивідуальне житлове будівництво та побудував житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями №3 по вул.Підлісній у с.Васине Знам’янського району Кіровоградської області. Проте, даний будинок не зданий в експлуатацію, а документ, який би посвідчував право власності на нього, відсутній. Він, як єдиний спадкоємець має намір отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті батька, але нотаріусом йому в цьому відмовлено, оскільки відсутні документи, які підтверджують право власності та належність житлового будинку спадкодавцеві.
Позивач у судове засідання не з'явився, але його представник подала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила розглядати справу за її та позивача відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Знам’янського району Кіровоградської області в судове засідання не з'явився, але надіслав суду заяву, в якій вирішення спору по суті залишив на розсуд суду та просив розглядати справу за його відсутності.
Ухвалою суду від 21.01.2019 задоволено клопотання представника позивача та зобов’язано державного нотаріуса Знам’янської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області надати суду копію спадкової справи, заведеної нотаріусом після смерті ОСОБА_3, померлого 26.09.2013.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
Батьками ОСОБА_1, згідно зі свідоцтвом про його народження, є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.8).
Будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику, від 1994 року свідчить про те, що ОСОБА_3 виділено земельну ділянку площею 0,25 га та надано дозвіл на будівництво житлового будинку з господарсько-побутовими спорудами, винесено в натурі межі земельної ділянки і розбивки будівель, присвоєно житловому будинку з надвірними будівлями поштову адресу: Кіровоградська область, Знам’янський район, с.Васине, вул.Підлісна, буд.3 (а.с.12-18).
Згідно зі свідоцтвом про смерть, ОСОБА_3 помер 26.09.2013 (а.с.9).
З матеріалів спадкової справи №41/2014, заведеної після смерті ОСОБА_3 Знам’янською районною державною нотаріальною конторою, вбачається, що ОСОБА_4 у передбачений строк подала заяву про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1, який у передбачений законом строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. За заявами ОСОБА_1 нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 28.07.2014, яке зареєстровано в реєстрі за №142, на земельну ділянку площею 5,6339 га з кадастровим номером 3522284200:03:000:0215, та свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.11.2018, яке зареєстровано в реєстрі за №1073, на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами по вул.Вище-Празька,49 у м.Олександрія Кіровоградської області (а.с.51-63).
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.11.2018 №776/02-31 ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 26.09.2013, на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями №3 по вул.Підлісній у с.Васине Знам’янського району Кіровоградської області, відмовлено, оскільки відсутні документи, які підтверджують право власності та належність житлового будинку спадкодавцеві, право власності на ім’я спадкодавця в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано (а.с.10).
З листа Знам’янського міжміського коммунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» від 29.08.2018 №593 встановлено, що станом на 19.07.2018 житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями №3 по вул.Підлісній у с.Васине Знам’янського району Кіровоградської області належить ОСОБА_3 на підставі дозволу на індивідуальне житлове будівництво, виданого інженером-інспектором державного архітектурно-будівельного контролю Знам’янської районної державної адміністрації 07.12.1994 на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів Знам’янського району Кіровоградської області від 16.06.1994 №46. Спадкодавець ОСОБА_3 побудував зазначений будинок у 1995 році, але на той час не прийняв його в експлуатацію та не отримав документ, який підтверджує право власності. Загальна площа – 72,90 кв. м., житлова площа – 30,40 кв. м. (а.с.11). Спеціалістами Знам’янського міжміського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» проведено технічну інвентаризацію житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами №3 по вулиці Підлісна в селі Васине Знам’янського району Кіровоградської області, за наслідками якої 29.08.2018 виготовлено технічний паспорт (а.с.19-22). Звіт про незалежну оцінку майна свідчить про те, що станом на 13.11.2018 ринкова вартість вказаного будинку становить 66773 грн. (а.с.23-25).
Відповідно до статті 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм законодавства про власність та спадкування» від 27.09.2012 №10-1387/0/4-12, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час виникнення права у спадкодавця регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56; правилами державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року №56, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за №31/1056; інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом Держбуду України від 9 червня 1998 року №121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 червня 1986 року за №399/2839, яка втратила чинність згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 15 лютого 2002 року №36 у зв'язку з прийняттям Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за №157/6445.
З положень статті 331 ЦК України вбачається, що право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію, а якщо таке право підлягає державній реєстрації – з моменту його державної реєстрації.
До закінчення будівництва забудовник вважається власником не будівлі або споруди, як окремого об'єкта, а власником будівельних матеріалів, обладнання, а також відповідних майнових прав.
Відповідно до ч.1 ст.190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Тому права і обов'язки спадкодавця, як забудовника незавершенного будівництва, є майновими і включаються до майна в розумінні ч.1 ст.190 ЦК України.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки, як забудовника, входять до складу спадщини.
Крім цього, з роз’яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у листі №24-753/04-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», вбачається, що за умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним. Визнання права власності в порядку спадкування на недобудований будинок відповідно до чинного законодавства України неможливе. Потрібно визнати правильною практику судів щодо визнання за спадкоємцем майнових прав забудовника, як таких, що входять до складу спадщини.
Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 30.05.2008 №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
У судовому засіданні встановлено, що будинок, який є предметом спору, побудовано спадкодавцем у 1995 році, але не прийнято в експлуатацію та не здійснено його державну реєстрацію, будинок не належить до самочинного будівництва, оскільки його будівництво здійснювалося згідно із законом, тому до завершення будівництва до спадкоємців переходять права і обов'язки забудовника, які входять до складу спадщини, підставою для відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом стала відсутність реєстрації права власності на житловий будинок за спадкодавцем ОСОБА_3
Таким чином, оцінюючи надані ОСОБА_1 докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання за позивачем прав та обов'язків забудовника житлового будинку та господарських будівель в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Наявність рішення суду, що набрало законної сили про визнання прав та обов'язків забудовника, не позбавляє обов’язку введення побудови в експлуатацію на загальних підставах та подальшої необхідності звернення до реєстраційних органів для проведення відповідної державної реєстрації права власності.
На підставі викладеного, ст.ст.190, 331, 1218 ЦК України, керуючись ст.ст.259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Знам’янського району Кіровоградської області, про визнання в порядку спадкування прав та обов’язків забудовника, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, права та обов’язки забудовника житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями №3 по вул.Підлісній у с.Васине Знам’янського району Кіровоградської області в порядку спадкування в першу чергу за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 26.09.2013.
Судовий збір віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду через Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Знам’янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_5
Судове рішення № 80013503, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 20.02.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 389/3443/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: