Ухвала суду № 80010425, 18.02.2019, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-кс/759/1120/19

ун. № 759/3030/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва Незнамова І.М., за участю секретаря судових засідань Дроги Т.О., прокурора Живко М.О., підозрюваного ОСОБА_2, захисника підозрюваного - адвоката Сахнюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві Бондар М.М., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №8 Живко М.О., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100080001291 від 17.02.2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Арциз Одеської обл., українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, зі слів раніше неодноразово судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

18.02.2019 року до Святошинського районного суду м.Києва надійшло клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві Бондар М.М., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №8 Живко М.О., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100080001291 від 17.02.2019 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

Клопотання обгрунтовується тим, що ОСОБА_2 16.02.2019 року, приблизно о 23 годині, перебуваючи в приміщенні кафе «Червона Рута» по вул.Зодчих, 32-а в м.Києві, намагався повторно, таємно викрасти чуже майно, яке належить ОСОБА_6, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином, у діях ОСОБА_2 містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

17.02.2019 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 17.02.2019 року, відповідно до якого було вилучено викрадене майно;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

В судовому засіданні прокурор вимоги даного клопотання підтримав та просив його задовольнити, вказуючи, що стосовно підозрюваного існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_2 може переховуватися від слідства та суду, впливати на потерпілого та свідків у зазначеному кримінальному провадженні та вчиняти інші правопорушення.

Крім того, прокурор зауважив, що підозрюваний ОСОБА_2 біля шести разів притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак належних висновків для себе не зробив і, після звільнення, продовжив вчиняти злочини, не працює, не має сталих соціальних зв'язків, житла у м.Києві не має.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник Сахнюк С.В. в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання та обрати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі, оскільки ОСОБА_2 повністю визнає винуватість у вчиненому кримінальному правопорушені, щиро кається, обіцяє співпрацювати зі слідством.

При цьому підозрюваний ОСОБА_2 підтвердив той факт, що він біля шести разів притягувався до кримінальної відповідальності за майнові злочини у різних областях України, відбував покарання у місцях позбавлення волі, з 2016 року не працює, місця проживання у м.Києві не має.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши додані до клопотання матеріали та докази, дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може буди застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частина 2 статті 185 КК України передбачає покарання у виді арешту до шести місяців або обмеження чи позбавлення волі на строк до п'яти років.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).

Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_2, приходить до висновку, що причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення достатньою мірою для даної стадії кримінального провадження доводиться доказами, що долучені до клопотання та обгрунтовані прокурором у судовому засіданні.

Обираючи ОСОБА_2 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, з високим ступенем ймовірності, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушеня, можливість впливу на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні, що може бути перешкодою встановленню істини у справі.

Тому, окрім вищенаведеного, враховуючи дані щодо особи підозрюваного ОСОБА_2, на підставі п.5 ч.2 ст.183 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід щодо ОСОБА_2 буде недостатнім для запобігання ризикам, які наведені прокурором.

Разом з тим, слідчий суддя, керуючись правилами ч.5 ст.182, ст.183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення підозрюваному ОСОБА_2 застави у розмірі 20 (дватцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Святошинського УП ГУНП у м.Києві Бондар М.М. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100080001291 від 17.02.2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

Ухвала слідчого судді діє до 16.04.2019 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання, підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягає направленню до ДУ "Київський слідчий ізолятор".

Визначити відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку ч.3 ст.183 КПК України, заставу в розмірі 20-ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який станом на 18.02.2019 року становить 1921 грн.), що становить 38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, а саме: отримувач ТУ ДСАУ в м.Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України в місті Києві, р/р 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Визначити двохмісячний термін дії обов'язків, покладних на підозрюваного у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок суду коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено і оголошено 21.02.2019 року о 13 год. 00 хв.

Слідчий суддя: І.М.Незнамова