Рішення № 80009900, 18.02.2019, Оболонський районний суд міста Києва

18.02.2019 Справа № 756/2104/19

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_______________

Унікальний №756/2104/19

Провадження №2/756/3335/19

УХВАЛА

18 лютого 2019 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду м. Києва О.В. Диба,

розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про зняття арешту з нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідачів про зняття арешту з нерухомого майна, однак, в порушення вимог ст.175 ЦПК України позивач не виконав вимог, які ставляться до позовної заяви при зверненні до суду, які унеможливлюють відкриття провадження по справі.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З матеріалів позовної заяви, які надійшли до Оболонського районного суду м. Києва, убачається, що позивач просить скасувати арешт на належне йому майно, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, оскільки частка в цій квартирі належить саме їй.

Разом з тим, матеріали позовної заяви містять копію постанови ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві від 13.11.2013, відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника ОСОБА_2, що не може свідчити про те, що арешт накладено у тому числі і на майно, належне саме позивачу.

Окрім того, відповідно до Договору купівлі-продажу квартири від 04.02.1998 власниками спірного майна є ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, тому неможливо визначити яка саме частка станом на дату подачі позову належить позивачу та що саме на неї накладено арешт.

Крім того, позивач у позовній заяві вказує на те, що 12.12.2018 вона звернулась до приватного нотаріуса та отримала Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в якому міститься запис про накладення арешту на спірну квартиру.

Однак, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 12.12.2018, що міститься у матеріалах справи, підставою формування довідки є заява власника нерухомого майна - ОСОБА_2, що не відповідає викладеним обставинам

Таким чином, в обґрунтування своїх вимог позивачу слід зазначити докази накладення арешту на належне саме їй майно та обґрунтувати заявлені вимоги до кожного із відповідачів.

- позивачем не надано належним чином засвідчених копій письмових доказів;

Згідно п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За приписами ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч вищевказаним законодавчим нормам, надані позивачем копії письмових доказів, не засвідчені належним чином, позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів поданих ним письмових доказів.

Крім того, суд звертає увагу, що у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ст.185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Додатково суд роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Враховуючи наведене, вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2) до ОСОБА_2(ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, АДРЕСА_2), Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909), Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 2-Д, код ЄДРПОУ 35018577) про зняття арешту з нерухомого майна- залишити без руху;

Надати позивачу строк для усунення недоліків - протягом 5 днів з дня вручення копії ухвали;

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Диба