Рішення № 80009496, 12.02.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9696/17

Провадження № 2-а/752/22/19

РІШЕННЯ

Іменем України

12.02.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря СІнг А.Ж.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання призначити та виплачувати пенсію за віком, -

встановив:

в травні 2017 року позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся з позовом до Правобережного об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить визнати протиправною бездіяльність щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, зобов'язати відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 21.03.2017 року із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, як не працюючому пенсіонеру, учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС, відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства України на визначений пенсіонером банківський рахунок.

В обґрунтування позову зазначено, що до листопада 1991 року позивач проживав за адресою: АДРЕСА_1 та надалі виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль. 21.03.2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулась до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком, як непрацюючому пенсіонеру, учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС. Листом від 29.03.2017 року відповідач відмовив у призначенні пенсії, мотивуючи тим, що до заяви не додано паспорт громадянина України, або інший документ, що підтверджує місце проживання (реєстрації). Позивач вказує, що відмова відповідача суперечить вимогам чинного законодавства та порушує його права та інтереси, передбачені Конституцією та іншими нормативно-правовими актами України, а тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.05.2017 року, у справі відкрито провадження (головуючий суддя Шумко А.В.).

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18.10.2017 року, справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду (головуючий суддя ОСОБА_4.).

15.05.2018 року розпорядженням керівника апарату Голосіївського районного суду м. Києва, було здійснено повторний автоматизований розподіл справи, в зв»язку з відстороненням судді ОСОБА_4. від здійснення правосуддя.

23.11.2018 року у справі замінено відповідача Правобережне об»єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, - на правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Сторони в судове засідання не з"явилися. Сторона позивача просила слухати справу за їх ввідсутності.

Сторона відповідача належним чином поідомлена про дату судового розгляду .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно копії паспорту на даний час позивач ОСОБА_1 постійно проживає в Ізраїлі та перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль (а.с.13).

Доказів на підтвердження того, що позивач до листопада 1991 року проживав за адресою: АДРЕСА_1, матеріали справи не містять..

21.03.2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, як непрацюючому пенсіонеру, учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС. За змістом заяви до неї було долучено довідку про присвоєння ідентифікаційного коду на 1 арк., копію закордонного паспорта на 1 арк., оригінал трудової книжки (а.с.4).

Листом від 29.03.2017 року за вих. № 19714/07, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 Правобережним об»єднаним Управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві за результатами розгляду заяви від 21.03.2017 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком та рекомендовано заявнику або його представнику звернутись особисто до органу Пенсійного фонду з паспортом громадянина України або іншого документу, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законом для з»ясування місця її проживання, що є обов'язковою умовою для призначення пенсії (а.с.3).

Не погоджуючись із вказаною відмовою в призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону, на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464), п. 7 ч. 1 ст. 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з належних обставин, а також у старості в інших випадках, передбачених законом.

Визначене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі № 1058, яким встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

За змістом ч. 1 та ч. 4 ст. 8 Закону № 1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування на рівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 44 Закону № 1058 визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально

Згідно п. 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до п.п.1.6, 1.7 Порядку звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Пунктом 2.23 Порядку передбачено, що документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію.

З аналізу п.п.2.1, 2.9 Порядку слідує, що до заяви про призначення пенсії за віком подаються, зокрема документи про місце проживання (реєстрації) особи, тобто особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання (п.2.22 Порядку).

У ст. 13 Закону України "Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" наведено перелік документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, саме: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, представником позивача до Правобережного об»єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві не надано оригіналу належного посвідчення особи у розумінні наведеної норми.

Таким чином, позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки представником позивача подано заяву про призначення та виплату пенсії за віком без дотримання вимог ст.44 Закону № 1058-IV щодо необхідного пакету документів, а відтак відповідач виконав обов'язок щодо розгляду заяви та роз'яснення порядку призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 21.09.2018 р. у справі № 805/465/18-а.

Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною позивача не подано разом із заявою всі передбачені законом документи, а відповідачем правомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, суд вважає, що позов є необґрунтований та безпідставний, в зв»язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 132, 143, 242- 246, 250, 255, 263 КАС України, суд, -

вирішив:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання призначити та виплачувати пенсію за віком, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий Н.П. Чередніченко