Ухвала суду № 80006578, 21.02.2019, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/257/19

Провадження № 1-кс/282/91/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 рокусмт.Любар

Слідчий суддя Любарського районного суду Житомирської області Гуцал П.І., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, за участю прокурора Кухарчука С.П., підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області капітана поліції ОСОБА_4, погодженого прокурором Бердичівської місцевої прокуратури ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській ОСОБА_4, звернувся до суду із клопотанням у якому зазначає, що у провадженні СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження за № 12019060210000053 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2, будучи неодноразово судимим за вчинення майнових злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, 18 лютого 2019 року близько 18 год. з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, зайшов на територію домогосподарства, що по вул. Дослідна, 34 в с. Дослідне поле Любарського району Житомирської області.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_2 без розриву в часі, на території подвір’я побачив автомобіль марки «Опель Омега», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_6, яким ОСОБА_2 вирішив незаконно заволодіти. З цією метою ОСОБА_2, переконавшись у відсутності сторонніх осіб та власника автомобіля, які б могли перешкодити вчиненню злочину, через незамкнені дверцята даного автомобіля потрапив у салон, де за допомогою ключів, які знаходились при ньому, запустив двигун та зник з місця вчинення злочину.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненими повторно, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України.

За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення 19.02.2018 о 20 год. 10 хв. ОСОБА_2. затриманий в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджено відповідним протоколом.

На підставі отриманих доказів 20.02.2019 відповідно до ст.ст. 42, 276, 277 та 278 КПК України, ОСОБА_2 повідомлено про підозру у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого повторно, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

З урахуванням наведеного, у органу досудового розслідування наразі наявні достатні докази для підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочинів), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколи огляду місць події від 19.02.2019 та 19.02.2019; показами потерпілого ОСОБА_6; показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які зафіксовані у протоколах їх допиту;

Досудовим розслідуванням встановлено, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України, а тому застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу не виключить ризиків визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_2 має слабкі соціальні зв'язки, не одружений, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, офіційно не працевлаштований, не має постійного доходу, неодноразово був притягнутий до кримінальної відповідальності та перебував в місцях позбавлення волі.

Окрім цього, підозрюваний може впливати на потерпілих та свідків по даному кримінальному провадженню, які проживають з ним в одному населеному пункті, після ознайомлення із змістом їх показань, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування.

Вказаний злочин набув значного суспільного резонансу, у тому числі через вчинення декількох умисних, однорідних, тяжких кримінальних правопорушень підозрюваним ОСОБА_2. в короткий проміжок часу, який являється раніше судимим за тяжкі злочини, що свідчить про те, що ОСОБА_2. перебуваючи на волі може вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Беручи до уваги, те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яку згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування і суду з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерплих, перебуваючи на волі вчиняти нові злочини, перешкоджати провадженню іншим чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов’язків, запобігання будь-яким спробам переховуватися від органів досудового розслідування і суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та забезпечення можливості виконання судових рішень, слідчий вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_2. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як жоден з більш м’яких запобіжних заходів, передбачених главою 18 КПК України, не буде достатнім для запобігання ризикам зазначеним вище.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав і просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_2, у судовому засіданні заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_3, у судовому засіданні ствердив, що клопотання є необґрунтованим, слідчим та прокурором не наведено ризиків які б давали підстави для застосування даного запобіжного заходу, а тому у задоволенні клопотання просив відмовити.

Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, суд встановив наступне.

19 лютого 2019 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України за номером № 12019060210000053, що стверджується копією витягу з ЄРДР.

19 лютого 2019 року о 20 годині 10 хвилин ОСОБА_2, затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

20 лютого 2019 року ОСОБА_2, було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, внесеного до ЄРДР за № 12019060210000053.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_2, наявність ризиків вчинення ним нових умисних злочинів, так як він неодноразову судимий за вчинення умисних злочинів, окрім того підозрюваний своїми діями може впливати на потерпілих та свідків з митою уникнення покарання, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, то приходжу до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що такі ризики є доведеними і для їх запобігання буде достатнім застосування саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином, беручи до уваги наведене, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний ОСОБА_2, вчинив злочин за який кримінальним законодавством України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, внаслідок чого може в подальшому, в разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, створити умови для настання ризиків визначених ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати 60 днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, у якому ОСОБА_2, підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України, зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 поле, вул. Дослідна, 25, Любарського району Житомирської областізапобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання ОСОБА_2, з 20 години 10 хвилин 19 лютого 2019 року.

Строк дії ухвали до 20 години 10 хвилин 20 квітня 2019 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі38420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, а саме: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Киїів / 22030200; код отримувача (Код ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31217205026001; код класифікації доходів бюджету: 22030200.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки:

-прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - СВ Любарського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області та до суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Слідчий суддя Гуцал П.І.