Рішення № 80001685, 15.02.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/20373/18

Провадження №2/522/4414 /19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

До суду 20.11.2018 року надійшов позов МТСБУ, пред’явлений до ОСОБА_1, згідно з яким просили стягнути із відповідача на їх користь суму сплаченого відшкодування в розмірі 35 065, 18 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначили, що 15.07.2016 року у м. Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Форд, д.н.з.92922ОА, під управлінням ОСОБА_1, та автомобіля «Ніссан», д.н.зВН8129ВМ, власником якого є ОСОБА_2. У результаті ДТП автомобіль «Ніссан», д.н.зВН8129ВМ, зазнав механічні пошкодження. Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 26.08.2016 року винним у настанні вищевказаної ДТП було визнано ОСОБА_1 та його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

На момент настання пригоди відповідач не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності, у зв’язку з чим МТСБУ сплатило на користь потерпілої особи – ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 35 065, 18 грн.. Зазначена виплата була здійснена МТСБУ на підставі звіту №1250-07-16 про оцінку матеріального збитку, спричиненого автомобілю ОСОБА_2, та наказу №8094 від 20.10.2016 року про виплату страхового відшкодування потерпілій особі. Відповідачу направлялась вимога щодо добровільної виплати сплаченого страхового відшкодування, яка між тим була залишена без задоволення. За викладених обставин звернулись до суду з відповідним позовом.

До суду 30.11.2018 року надійшла відповідь щодо місця реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 10.12.2018 року провадження у справі відкрито та ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

До суду 11.01.2019 року надійшов відзив на позов, згідно якого ОСОБА_1 заперечував проти вимог МТСБУ та просив відмовити. Посилався на те, що ціна позову ґрунтується на висновку експерта, який не може бути прийнятий судом, оскільки не містить попередження експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Протокол огляду транспортного засобу складений нерозбірливим почерком, унаслідок чого неможливо зрозуміти які пошкодження завдано транспортному засобу та правильно оцінити розрахунок розміру збитку. Про час та дату проведення огляду КТЗ його не було сповіщено, тому вважає, що висновок експерта не підтверджує належним чином розмір завданого збитку. Посилався на те, що він є батьком багатодітної родини та вважає, що стягнення такої надміру визначеної суми збитку порушить його права та інтереси.

17.01.2019 року відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив відкласти розгляд справи із наданням йому часу для подачі письмового клопотання про призначення експертизи. Розгляд справи був відкладений на 29.01.2019 року.

28.01.2019 року та 31.01.2019 року надійшли відповіді на відзив від МТСБУ (аналогічні за змістом), згідно яких наполягали за позовних вимог та просили задовольнити. Зазначили, що у матеріалах справи міститься ремонтна калькуляція, з якої можливо відмічені деталі пошкодженого автомобіля «Ніссан», які потребують ремонту або заміні. Також стверджували, що виклик зацікавлених осіб на огляд здійснюється лише у разі необхідності та неповідомлення відповідача про огляд автомобіля марки «Ніссан» не є підставою для визнання звіту про оцінку пошкодженого автомобіля, складеного експертом ОСОБА_3, недійсним. Вказували, що така обставина як наявність у відповідача трьох неповнолітніх дітей не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог МТСБУ. Зазначена обставина є підставою для розстрочки можливого позитивного рішення, проте ніяк не обставиною, яка звільняє відповідача від обов’язку по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу. Просили справу розглянути за відсутності їх представника.

29.01.2019 року розгляд справи був відкладений на 15.02.2019 року у зв’язку з неявкою сторін. Відповідач надав до суду заяву, згідно якої повідомив, що не має наміру заявляти до суду клопотання про призначення експертизи.

У судове засідання 15.02.2019 року представник позивача не з’явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином. У відповіді на відзив від 28.01.2019 року та 31.01.2019 року міститься клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Відповідач у судовому засіданні 15.02.2019 року позовні вимоги не визнав та просив відмовити. Зазначив, що він дійсно була винен у вчиненому ДТП, проте позивачем до позову були долучена копія звіту, яка не може бути належним доказом. Від МТСБУ він отримав лише вимогу про відшкодування шкоди, проте його не викликали на проведення експертизи (оцінки збитків), заперечував щодо розміру сплаченого страхового відшкодування, заявленого МТБСУ про стягнення. Підтримав всі пояснення, викладені ним у відзиві на позов. Надав до суду розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 30.04.2015 року, згідно якого анульовано ліцензію ПрАТ «СК «Україна» та поліс потерпілого на час ДТП 15.07.2016 року був нечинним.

Суд, з урахуванням згоди відповідача, на підставі ст. 223 ЦПК України, ухвалив слухати справу за відсутності представника позивача, сповіщеного належним чином та за наявності його заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд,заслухавши пояснення відповідача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 15.07.2016 року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем макри «Форд», д.н.з. 92922ОА, у м. Одеса по вул. Пішонівська, біля буд. №7, не надав перевагу у русі автомобілю НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який рухався по головній смузі, чим порушив п.16.11. Правил дорожнього руху. Унаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 26.08.2016 року по справі №522/13862/16-п винним у настанні вищевказаної ДТП було визнано ОСОБА_1 та його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Наявність вини у вчиненому ДТП також було визнано відповідачем у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненій 15.07.2016 року дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована.

Станом на 15.07.2016 року страховий поліс №АІ5675765 на автомобіль НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_2, був визнаний недійсним, оскільки було анульовано ліцензію ПрАТ «СК «Україна» згідно розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 30.04.2015 року.

Власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 із метою отримання відшкодування 18.07.2016 року звернувся до Моторного (транспортного) бюро України з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування. Договірних зобов'язань між МТСБ України, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Відповідно до пп. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, в разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Із матеріалів справи судом встановлено, що МТСБУ доручило ФОП ОСОБА_3 виконати роботи із огляду пошкодженого транспортного засобу та визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ніссан», д.н.з.НОМЕР_3.

Згідно звіту №1250-07-16, складеного 10.08.2016 року ФОП «ОСОБА_3 (сертифікат суб’єкта оціночної діяльності №1011/15 строком дії до 29.12.2016 року), матеріальний збиток, завданий власнику пошкодженого автомобіля НОМЕР_2, склав 38 096, 87 грн..

Виходячи із вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку із настанням події, передбаченої п. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону МТСБУ 21.10.2016 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 23 123, 88 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8049рв від 21.10.2016 року (а.с.47).

Із матеріалів справи вбачається, що МТСБУ виконало покладені на нього Законом обов'язки по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, та здійснило на підставі наказу №8094 від 20.10.2016 року виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування на суму 35 065, 18 грн.. Зазначене підтверджується також платіжним дорученням №8094рв від 21.10.2016 року (а.с.31).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування у позивача виникає право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Оскільки автомобілем «Форд», д.н.з.92922ОА, керував ОСОБА_1, який і є його власником, та його було визнано винним у скоєнні ДТП 15.07.2016 року, то саме він зобов'язаний відшкодувати заподіяні збитки, що сталися в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

10.05.2018 року позивач звертався до відповідача із вимогою про виплату страхового відшкодування, але до цього часу грошові кошти не виплачено, добровільно відповідач вимогу не виконав.

Враховуючи вищевикладене та вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги МТСБУ про відшкодування шкоди в розмірі 35 065, 18 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ч.3 ст. 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно до ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов’язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов’язки, визначені законом або судом.

Заперечуючи проти розміру суми, заявленої МТСБУ про відшкодування, з боку відповідача до суду не було надано належних та допустимих доказів на її спростування.

Твердження сторони відповідача, що розмір збитків, визначений у звіті від 10.08.2016 року, не відповідає дійсному, є неспроможними, оскільки за розглядом справи не знайшли свого підтвердження. Доказів спростування цієї суми суду не надано, при цьому суд враховує, що відповідач в судовому засіданні відмовився від свого клопотання про призначення судової експертизи із приводу визначення збитку.

Сторона відповідача, будучи належним чином сповіщеною про хід розгляду справи, у встановлений процесуальним законом строк не скористалась своїм правом та не заявив до суду відповідного клопотання про призначення судової експертизи. Також не надав зі свого боку відповідної оцінки завданих збитків власнику пошкодженого автомобіля НОМЕР_2.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги викладене, та зважаючи на те, що стороною відповідача обставини позову не спростовані належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку про задоволення позову МТСБУ у повному обсязі.

Оскільки судом задовольняються позовні вимоги про відшкодування шкоди, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 762, 00 грн.

Керуючись ст.ст.1, 2, 11,15,16, 22, 979, 990, 1166, 1187, 1191 ЦК України; ст..22,29, 38 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закон України «Про стахування» ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 128, 130, 133, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 280-282, 354, 496 ЦПК України; суд, –

ВИРІШИВ:

Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди в порядку регресу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 а) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02154, м.Київ, Русанівський бульвар, 8) суму завданої майнової шкоди в розмірі 35 065 (тридцять п’ять шістдесят п’ять ) гривень 18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 а) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, 02154, місцезнаходження: м.Київ, Русанівський бульвар, 8) суму сплачено судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 21.02.2019 року.

Суддя: Домусчі Л.В.