Рішення № 79996265, 18.02.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2608/18

18 лютого 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Канюка Н.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач), в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність Бучацького об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в частині не призначення ОСОБА_2 пенсії за віком з врахуванням періоду роботи в публічному агропромисловому підприємстві "Лан" з 10.03.2000 року по 22.04.2002 року;

зобов'язати Бучацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком з врахуванням періоду роботи в публічному агропромисловому підприємстві "Лан" з 10.03.2000 року по 22.04.2002 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 05.11.2018 року звернувся до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком. Листом від 09.11.2018 року №2989/02 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, так як відсутній достатній страховий стаж.

Беручи до уваги те, що факт роботи ОСОБА_2 в публічному агропромисловому підприємстві "Лан" (далі - ПАП "Лан") у спірний період з 10.03.2000 року по 22.04.2002 року підтверджується відомостями трудової книжки, позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено у справі судове засідання на 26.12.2018 року.

На виконання вимог вказаної ухвали, Бучацьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 19.12.2018 року подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.26-27), просило відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що до страхового стажу ОСОБА_2 не враховано період роботи з 10.03.2000 року по 22.04.2002 року в ПАП "Лан" в зв'язку із порушеннями в оформленні трудової книжки та не підтвердженням первинними документами. Крім того, період роботи позивача з вересня 2000 року по лютий 2002 року та квітень 2002 року не підтверджений даними індивідуальних відомостей про застраховану особу.

За даних обставин, вважає, що оскаржуване рішення прийнято правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За клопотанням позивача судом в судовому засіданні 26.12.2019 року допитано ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в якості свідків, які працювали з позивачем в спірний період з 10.03.2000 року по 22.04.2002 року в ПАП "Лан".

Ухвалою суду від 26.12.2018 року, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оголошено перерву в судовому засіданні до 24.01.2019 року.

Ухвалою суду від 24.01.2019 року, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, оголошено перерву в судовому засіданні до 18.02.2019 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з мотивів, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив (а.с.30-32), просив позов задовольнити. Повідомив, що додатково, з метою підтвердження факту роботи з 10.03.2000 року по 22.04.2002 року в ПАП "Лан", державну реєстрацію якого припинено, позивач звертався із запитом до архівного сектору Бучацької районної державної адміністрації про надання відповідних підтверджуючих документів, проте згідно наданої відповіді документи особового складу підприємства в архів на зберігання не поступали. Наголосив, що у трудовій книжці ОСОБА_2 містяться усі відомості про факти прийняття та звільнення, завірені печаткою підприємства, а також відсутні будь які виправлення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за відсутності представника Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області. Позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у відзиві, просив у задоволенні позову відмовити (а.с.59).

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника, покази свідків, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши обставини справи у сукупності, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що і не заперечується сторонами, ОСОБА_2 протягом трудової діяльності працювала на різних підприємствах, що підтверджується відомостями трудової книжки серії НОМЕР_2.

Позивач 05.11.2018 року звернуся до Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пільгової пенсії за віком.

Листом від 09.11.2018 року №2989/02 відповідачем відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки загальний стаж роботи ОСОБА_2 становить 23 роки 8 місяців 10 днів, що є недостатнім відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зокрема, до страхового стажу позивача не враховано період роботи з 10.03.2000 року по 22.04.2002 року в ПАП "Лан" у зв'язку із порушеннями в оформленні трудової книжки та не підтвердженням первинними документами. Крім того, період роботи позивача з вересня 2000 року по лютий 2002 року та квітень 2002 року не підтверджений даними індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

За змістом ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Згідно з ч.1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічна норма передбачена постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), де регламентовано порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58).

У відповідності до п.2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження (п.2.9 Інструкції №58).

Як встановлено судом, стаж роботи ОСОБА_2 у ПАП "Лан" в період з 10.03.2000 року по 22.04.2002 року підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_2 (а.с.14), зокрема, відповідно до наказу №3 від 10.03.2000 року позивач прийнятий на посаду головного економіста, а згідно з наказом №19 від 22.04.2002 року звільнений по згоді сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України.

Відмовляючи позивачу в зарахуванні до стажу роботи з 10.03.2000 року по 22.04.2002 року, відповідач в листі від 09.11.2018 року №2989/02 послався на те, що даний запис у трудовій книжці мав виправлення, не завірений печаткою та не можливо підтвердити первинними документами. Крім того, період роботи позивача з вересня 2000 року по лютий 2002 року та квітень 2002 року не підтверджений даними індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Із дослідженого судом під час розгляду справи оригіналу трудової книжки ОСОБА_2 вбачається, що вказані записи виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції №58.

Серед іншого, Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17 (провадження №К/9901/4552/17), від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18), висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

З приводу посилань відповідача про неможливість підтвердити спірний період роботи в ПАП "Лан" первинними документами, суд відзначає, що із вище наведених законодавчих норм слідує, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, 20.04.2007 року припинено державну реєстрацію вказаної юридичної особи згідно відомостей витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.01.2019 року (а.с.61-63).

Відповідно до довідки архівного сектору Бучацької районної державної адміністрації №1837/03-02 від 16.11.2018 документи особового складу ПАП "Лан" в архів на зберігання не поступали (а.с.11).

Разом з цим, п.18 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника .

Допитані судом в ході розгляду справи свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які знають позивача по спільній роботі в ПАП "Лан", що підтверджується відомостями трудових книжок таких (а.с.47-48), підтвердили факт роботи позивач в ПАП "Лан" протягом спірного періоду з 10.03.2000 року по 22.04.2002 року на посаді головного економіста.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що робота позивача в ПАП "Лан" протягом спірного періоду з 10.03.2000 року по 22.04.2002 року підлягає зарахуванню до страхового стажу, оскільки такий підтверджений записами в його трудовій книжці, недостовірності або інших ознак юридичної неточності не встановлено, а тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, про що також свідчать покази свідків.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, досягнення позивачем 60 річного віку на час звернення до відповідача із заявою та наявність страхового стажу понад 25 років, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у в призначенні пенсії за віком ОСОБА_2 в контексті ч.2 ст.2 КАС України та зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу роботи позивача період роботи в ПАП "Лан" з 10.03.2000 року по 22.04.2002 року та призначити йому пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 05.11.2018 року.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Отже, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1409,60 грн. (а.с.3) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити повністю.

Визнати протиправною відмову Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шухевича, 1, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48400, ЄДРПОУ: 40377488) у призначенні ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) пенсії за віком з врахуванням періоду роботи в публічному агропромисловому підприємстві "Лан" з 10 березня 2000 року по 22 квітня 2002 року.

Зобов'язати Бучацьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) період роботи в публічному агропромисловому підприємстві "Лан" з 10 березня 2000 року по 22 квітня 2002 року та призначити пенсію за віком з 05 листопада 2018 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Бучацького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шухевича, 1, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48400, ЄДРПОУ: 40377488) судовий збір за подання позову на суму 1409 (тисячу чотириста дев'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції від 28.11.2018 р. № 1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 лютого 2019 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.