Рішення № 79995864, 18.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №1340/4044/18

18 лютого 2019 року

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лунь З.І.

секретар судового засідання Магиревич Ю.Д.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Укр-Мідь» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Укр-Мідь» (місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул. Конюшинна, 14) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» від 29.08.2018.

Ухвалою від 11.09.2018 суд відкрив провадження у справі за правилами загального провадження у справі та призначив підготовче засідання на 08.10.2018.

Представник позивача подав до суду клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу відповідача №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» від 29.08.2018.

Ухвалою від 11.09.2018, яка набрала законної сили, суд зупинив дію наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 29.08.2018 №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» до ухвалення рішення у справі.

21.09.2018 Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до суду з клопотанням, в якому просило скасувати ухвалу суду про забезпечення позову від 11.09.2018, так як зазначеною ухвалою судом фактично позбавлено контролюючий орган можливості податкового контролю в частині проведення позапланової перевірки, це, відповідно, зумовить уникнення платником податку відповідальності за порушення норм податкового законодавства.

Ухвалою від 08.10.2018, яка набрала законної сили, суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Львівській області про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою від 11.09.2018.

19.10.2018 представником позивача через канцелярію суду було надано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» від 29.08.2018;

-визнати протиправним дії відповідача щодо проведення перевірки на підставі наказу від 29.08.2018 №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» та дії щодо складання акту №2296/13-01-14-14/40648515 від 14.09.2018 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017001414 від 16.10.2018, прийняте Головним управління ДФС у Львівській області;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017011414 від 16.10.2018, прийняте Головним управління ДФС у Львівській області.

18.02.2019 у судовому засідання представник позивача подав клопотання про залишити без розгляду п. 2 позовних вимог, а саме про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки на підставі наказу від 29.08.2018 №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» та дій щодо складання акту №2296/13-01-14-14/40648515 від 14.09.2018 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь».

Ухвалою суду від 18.02.2019 адміністративний позов Товариства з додатковою відповідальністю «Укр-Мідь» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, скасування податкових повідомлень-рішень в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Львівській області щодо проведення перевірки на підставі наказу від 29.08.2018 №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» та дії щодо складання акту №2296/13-01-14-14/40648515 від 14.09.2018 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь» - залишено без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний наказ є протиправним та таким, що не відповідає вимогам податкового законодавства. Позивач вказує на те, що податковий орган зазначає підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки пп. 16.1.5, пп.16.1.7. п.16.1 ст.16, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20, пп.73.3 ст.73, п.п. 78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України. Однак, позивач вважає доводи відповідача такими, що не відповідають дійсності, оскільки позивачем були надані відповіді на запити разом з підтверджуючими документами. Крім цього, підприємством до кожної з відповідей було долучено копії запитуваних податковим органом документів, а також, копії договорів з перевізником, постачальниками сировини, споживачами, договорів оренди складських та офісних приміщень, платіжних доручень, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних. На думку позивача, підприємством у передбачений законом строк надано ГУ ДФС у Львівській області на його письмові запити обґрунтовані, вичерпні пояснення та відповідні копії підтверджуючих первинних документів. Позивач вказує, що відповідач не навів жодних зауважень щодо неповноти наданої відповіді або ненадання документів, а відтак відсутні підстави для проведення позапланової документальної перевірки, тому просить суд скасувати оскаржуваний наказ. Так як чинним податковим законодавством не передбачено повноважень, підстав та порядку внесення змін до актів індивідуальної дії (наказу про проведення перевірки), які вичерпали свою дію, зокрема щодо зміни строків проведення податкових перевірок, а тому немає підстав для проведення перевірки. Крім цього, ухвалою суду від 11.09.2018 було забезпечено позов, шляхом зупинення дії наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 29.08.2018 №4897 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь» до ухвалення рішення у справі. Проте, відповідач не зважаючи на вказану ухвалу, про яку його було повідомлено листом №13 від 11.09.2018, проведено перевірку підприємства з метою дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП «Автоінтерлогістик», ТДВ «Гал-Кат», ТОВ «Інтеркабель Київ», ТОВ «Європан», ТОВ «Волинь Мото» за період лютий 2018року, ТОВ «Атохєлп 2016» за період грудень 2017року, лютий 2018року, ТОВ «Сінта-Євро-Груп» за період грудень 2017року та складено акт №2296/13-01-14-14/40648515 від 14.09.2018 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТДВ «Укр-Мідь». За результатами висновків, викладених в акті перевірки ГУ ДФС у Львівській області було прийнято податкові повідомлення-рішення. Проте, на думку позивача, оскаржувані рішення є протиправними, оскільки перевірка, проведена податковим органом за відсутності у нього відповідних правових підстав. Позивач стверджує, що представники податкового органу на перевірку не виходили та фактично перевірку розпочато не було, оскільки позивач, вважаючи, що підстави для проведення перевірки відсутні, не допустив працівників контролюючого органу до перевірки.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що відповідачем було скеровано позивачу запити «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень» по взаємовідносинах з контрагентами позивача. На виконання вимог запитів, позивачем було надано інформацію та документальне підтвердження господарських операцій, однак не в повному обсязі. За таких обставин відповідач вважає, що спірний наказ №4897 від 29.08.2018 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТДВ «УКР-МІДЬ» є правомірним та не підлягає скасуванню. Тому, на думку відповідача, спірні податкові повідомлення-рішення винесені з дотриманням вимог чинного законодавства України, позаяк оскаржувані податкові повідомлення – рішення прийняті за результатами перевірки, що оформлена актом, у процесі проведення якої встановлено факт безпідставного відображення ТДВ «Укр-Мідь» у податковому обліку господарських операцій з ПП «Автоінтерлогістик», ТДВ «Гал-Кат», ТОВ «Інтеркабель Київ», ТОВ «Європан», ТОВ «Волинь Мото», ТОВ «Атохелп 2016» та ТОВ «Сінта-Євро-Груп», оскільки такі фактично не відбувалися. Також відповідач зазначив, що первинні документи, представлені ТДВ «Укр-Мідь» складені формально та містять ознаки юридичної дефектності, а відображені у них господарські операції фактично не відбулися.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Просила суд позовні вимоги задовольнити в повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з такого.

Суд встановив, що Товариство з додатковою відповідальністю «Укр-Мідь» зареєстроване 11.07.2016 виконавчим комітетом Львівської міської ради за №14041020000003522, код ЄДРПОУ: 40648515, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадського формувань (том І а.с.17).

29.08.2018 відповідачем прийнято наказ №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь», яким у відповідності до п.п.16.1.5., п.п. 16.1.7. п.16.1. ст. 16, п.п. 20.1.2. п. 20.1. ст. 20, п. 73.3. ст. 73, п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст.78 Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірки ТзДВ «Укр-Мідь» з питань взаємовідносин із ПП «Автоінтерлогістик», ТДВ «Гал-Кат», ТОВ «Інтеркабель Київ», ТОВ «Європан», ТОВ «Волинь Мото» за період лютий 2018року, ТОВ «Атохелп 2016» за період грудень 2017року, лютий 2018року, ТОВ «Сінта-Євро-Груп» за період грудень 2017року(том І а.с.7).

Наказ від 29.08.2018 №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь» скеровано на адресу позивача 31.08.2018.

Головним державним ревізором-інспектором відділу якості аудиту управління аудиту ГУДФС у Львівській області 30.05.2018 складено акт №522/13-01-14-12 відмови від допуску до проведення перевірки(том І а.с.32-33).

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати вищезазначений наказ протиправним та скасувати.

Ухвалою від 11.09.2018 суд зупинив дію наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 29.08.2018 №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» до ухвалення рішення у справі.

Листом № 13 від 11.09.2018 ТзДВ «Укр-Мідь» повідомило ГУДФС у Львівській області про ухвалу суду, якою зупинено дію наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 29.08.2018 №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» до ухвалення рішення у справі(том І а.с.41).

Однак, не зважаючи на відмову позивача від допуску працівників відповідача до перевірки, з 06.09.2018 по 07.09.2018 старшим державним ревізором-інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління аудиту ГУДФС у Львівській області відповідно до п.п.16.1.5 п.п.16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст.20, п.п. 73.3 ст.73, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС у Львівській області від 29.08.2018 №4897, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТзДВ «Укр-Мідь» з питань проведення взаємовідносин із ПП «Автоінтерлогістик», ТДВ «Гал-Кат», ТОВ «Інтеркабель Київ», ТОВ «Європан», ТОВ «Волинь Мото» за період лютий 2018року, ТОВ «Атохєлп 2016» за період грудень 2017року, лютий 2018року, ТОВ «Сінта-Євро-Груп» за період грудень 2017року.

У період, який перевірявся суб’єкт господарювання був платником: єдиного податку; податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств, податків з доходів фізичних осіб, військового збору, єдиного соціального внеску, нарахованого на суми заробітної плати.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №2296/13-01-14-14/40648515 від 14.09.2018, у якому зафіксовано порушення позивачем:

-п.185.1 5, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України внаслідок чого підприємством завищено податкове зобов’язання з податку на додану вартість по виписаних податкових накладних на адресу ТДВ «Гал-Кат» у лютому 2018року в сумі 22819856,68 грн.; завищено суму податкового кредиту в сумі 59084502,76грн. в тому числі по взаємовідносинах з ТОВ «Автохелп 2016» в сумі 6333363,99грн., ТОВ «Сінта-Євро-Груп» в сумі 8333360,12грн., ТОВ «Волинь Мото» в сумі 39298962,00грн. та ПП «Автоінтерлогістик» в сумі 5118816,65грн., що призвело до заниження суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 36264646,08грн.( том ІІ а.с. 1-57).

На підставі акта перевірки ГУ ДФС у Львівській області було прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0017001414 від 16.10.2018, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податку на додану вартість на суму 45330807,60грн., з яких за податковими зобов’язаннями нараховано 36264 646,08грн., за штрафними санкціями 9066161,52грн.(том І а.с.126);

-№0017011414 від 16.10.2018, яким зменшено суму податкового зобов’язання за лютий 2018року на суму 22 819 856,68 грн. та зменшено суму податкового кредиту за лютий 2018року на суму 14587578,99 грн. та за березень 2018року на суму 8232277,69грн.(том І а.с.127).

Позивач не погодився з такими податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Львівській області №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» від 29.08.2018, то суд зазначає таке.

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до пп. 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, а також для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

За змістом п.73.3 ст.73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст.73 ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

З долучених до матеріалів справи доказів суд встановив, що 12.04.2018 ГУ ДФС у Львівській області надсилало запит ТзДВ «Укр-Мідь» №13477/10/13-01-14-14 «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень» по взаємовідносинах з ТОВ «Сінта-Євро-Груп» за період грудень 2017року, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за період грудень 2017року(том І а.с.8-9).

На виконання вимог запиту, ТзДВ «Укр-Мідь» листом № 4 від 23.04.2018 було надіслано пакет документів про інформацію та документальне підтвердження господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Сінта-Євро-Груп» за період грудень 2017року. Також, як встановив суд, позивач до вказаної відповіді надав відповідачу копію договору купівлі-продажу №10/1-п від 20.11.2017 та копії видаткових накладних. (том І а.с.10-11).

23.04.2018 податковим органом було скеровано ТзДВ «Укр-Мідь» запит №14777/10/13-01-14-14 «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень» по взаємовідносинах з ТзДВ «Гал-Кат», ТОВ «Інтеркабель Київ», ТОВ «Європан», ПП «Автоінтерлогістик», ТОВ «Автохелп 2016», ТОВ «Волинь Мото», що містяться у податковій декларації з ПДВ за період лютий 2018року, ТОВ «Сінта-Євро-Груп», ТОВ «Автохелп2016», що містяться у податковій декларації з ПДВ за період грудень 2017 року(том І а.с.12-13).

На виконання вимог запиту, ТзДВ «Укр-Мідь», листом №7 від 10.05.2018 було надіслано пакет документів про інформацію та документальне підтвердження господарських операцій по взаємовідносинах з ТзДВ «Гал-Кат», ТОВ «Інтеркабель Київ», ТОВ «Європан», ПП «Автоінтерлогістик», ТОВ «Автохелп 2016», ТОВ «Волинь Мото», що містяться у податковій декларації з ПДВ за період лютий 2018року, ТОВ «Сінта-Євро-Груп», ТОВ «Автохелп2016», що містяться у податковій декларації з ПДВ за період грудень 2017року. Також, як встановив суд, позивач до вказаної відповіді надав відповідачу копію договору купівлі-продажу №10-п від 20.12.2017, копії реєстру та копії прихідних накладних з супроводжуючими документами, копії реєстрів платіжних доручень, картки рахунків 631 за грудень2017року, лютий 218року (том І а.с.14-16).

Вказані вище запити були надіслані підприємством у зв’язку із тим, що ГУ ДФС у Львівській області отримано податкову інформацію, що свідчить про недостовірність визначення ТзДВ «Укр-Мідь» даних податкових зобов’язань/податкового кредиту по взаємовідносинах із вказаними вище контрагентами, що містяться в податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди.

Факт отримання відповідачем загаданих відповідей на його ж вказані вище запити не заперечувалось.

Таким чином, ТзДВ «Укр-Мідь» у передбачений законом строк надало ГУ ДФС у Львівській області на її письмові запити обґрунтовані, вичерпні пояснення та відповідні копії підтверджуючих первинних документів. А відтак, враховуючи вимоги ст. 78 Податкового кодексу України, у податкового органу були відсутні будь-які правові підстави для видання наказу №4897 від 29.08.2018 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки платником податку виконано вимоги податкового органу у запитуваному обсязі.

Судом також встановлено, що в даному запиті відповідача не вказано факти порушень позивачем податкового законодавства, не конкретизований перелік документів, які запитуються у позивача.

Із зазначеного запиту видно, що перелік документів, зазначений у запиті податковим органом не відповідає вимогам пп. 16.1.5 ст. 16 ПК України, оскільки не стосується порядку обчислення та сплати податків.

Суд також зазначає, що запит містить висновки про документальне оформлення господарських операцій за відсутності їх реального здійснення. Водночас, як видно із запиту, не убачається можливості встановити, про який товар ідеться у ньому та з яких джерел податковим органом встановлено, що він був придбаний позивачем, але не відображений в бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, на переконання суду, не убачається можливим визначити, які саме конкретні документи запитував податковий орган у позивача.

Як видно із запитів, податковий орган зазначає, що ним було проведено аналіз даних податкової інформації. Водночас, такі дії відповідача мають наслідком встановлення факту реалізації іншим суб’єктам придбаного товару, що, відповідно, видно з реєстру податкових накладних. Тому, запитування податковим органом у позивача інформації про реалізацію придбаного товару є безпідставним, так як така має бути відома податковому органу за результатами проведеного аналізу даних податкової інформації.

Судом встановлено, що у запитах не вказано фактів порушень позивачем податкового законодавства, які виявлені податковим органом, не зазначено в чому полягає порушення формування податкового зобов’язання / податкового кредиту, (чи встановлено факт завищення чи його заниження). Як видно із запиту, в ньому не конкретизовано переліку запитуваних у позивача документів.

Суд наголошує на тому, що податковий орган у порядку, визначеному законодавством, наділений правом надсилати платникам податків письмові запити про надання інформації (пояснень) та документальних підтверджень, зокрема якщо за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У разі наявності обставин для подання інформаційного запиту у ньому має бути вказано, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства; які факти виявлено під час аналізу податкової звітності, що свідчать про відсутність реального здійснення господарських операцій.

Тому, без зазначення вказаних фактів позивач не має можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Відповідно до ст.73 ПК України у разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. Порядок отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Проте, надіслані позивачу запити такої інформації не містили, тобто були оформлені з порушенням встановленого законодавством порядку, тому у відповідності до положень абз.14 п.п.73.3 ст.73 ПК України позивач звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит, а відсутність відповіді платника податків на такий запит не може бути підставою для фіскального органу для проведення податкових перевірок платника податку.

Суд також додатково зазначає, що на момент надіслання позивачу запитів про надання інформації по взаєморозрахунках з контрагентами в податкового органу в умовах дії автоматизованої системи адміністрування ПДВ, належним чином зареєстрованих податкових накладних, не могло бути фактів, які б свідчили про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, а припущення про порушення платником податків податкового законодавства, які не підтверджено належною податковою інформацією, у зв’язку із змінами до законодавства не могли слугувати підставою для проведення позапланової перевірки.

Також, даними запитами не вимагались документи, а лише податковий орган просив надати інформацію. Позивачем надано відповіді з викладенням своєї позиції та документальне підтвердження фінансово-господарських операцій. Наведене свідчить, що позивачем не було допущено порушень при наданні відповіді на запити відповідача.

Крім цього, у вказаних запитах податковий орган покликався на п.50.1 ст.50 ПК України, відповідно до якого платник податків може подати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку. Натомість відповідачем не було надано суду докази складання такої довідки, що виключає підстави включення до Наказу перевірку відображення податкових зобов'язань в декларації з ПДВ за період грудень 2017 року.

Як убачається з матеріалів справи, запити ГУ ДФС у Львівській області «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень» не містять жодних конкретних підстав для їх надіслання, а також у таких не наведено конкретних фактів, що свідчили б про порушення, ТзДВ «Укр-Мідь» податкового законодавства, а ґрунтуються лише на припущеннях щодо нереального здійснення підприємством позивача господарських операцій.

Судом встановлено з матеріалів справи, що позивачем у встановлений законом строк надано пояснення та їх документальне підтвердження на запити податкового органу.

Суд також зазначає, що відповідачем не доведено суду обставин, які слугували підставою прийняття наказу №4897 від 29.08.2018 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь».

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 20.02. 2018 у справі №К/9901/19868/18, від 19.04.2018 у справі №К/9901/466/17, у справі від 20.03.2018 №К/9901/27121/18.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії службових осіб відповідача щодо направлення вказаних запитів позивачу, та як наслідок винесення оскаржуваного у даній справі наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 29.08.2018 №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь» є протиправними, такими, що не можуть породжувати жодних правомірних наслідків для позивача. Відтак, позов в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0017001414, №0017011414 від 16.10.2018 прийняте Головним управління ДФС у Львівській області, то суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, підставою для встановлення в акті перевірки порушень позивачем податкового законодавства та як наслідок прийняття контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки про неправомірне декларування у перевіряємому періоді ТзДВ «Укр-Мідь» господарських операцій по взаємовідносинам з ТзДВ «Гал-Кат», ТОВ «Інтеркабель Київ», ТОВ «Європан», ПП «Автоінтерлогістик», ТОВ «Автохелп 2016», ТОВ «Волинь Мото», ТОВ «Сінта-Євро-Груп», ТОВ «Автохелп 2016».

Так, ГУ ДФС у Львівській області дійшло до висновку про неможливість реального здійснення платником податку господарських операцій з «ризиковими» постачальниками з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт або послуг; а також фактично нездійснення «ризиковими» постачальниками підприємницької діяльності саме в період операцій з ТзДВ «Гал-Кат», ТОВ «Інтеркабель Київ», ТОВ «Європан», ПП «Автоінтерлогістик», ТОВ «Автохелп 2016», ТОВ «Волинь Мото», ТОВ «Сінта-Євро-Груп», ТОВ «Автохелп 2016», який перевіряється, відсутності у ТОВ «Автохелп 2016», ТОВ «Сінта-Євро-Груп», ТОВ «Волинь Мото» та ПП «Автоінтерлогістик» саме в цей період фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення дій, що становлять зміст господарських операцій із платником, який перевіряється.

Таким чином, на думку контролюючого органу, господарські операції між ТОВ «Автохелп 2016», ТОВ «Сінта-Євро-Груп», ТОВ «Волинь Мото» та ПП «Автоінтерлогістик» та покупцями мають ознаки безтоварного характеру та відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з покупцями без мети реального настання правових наслідків.

Суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (згідно із Законом №1724-VIII від 03.11.2016).

З урахуванням п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 та п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (згідно із Законом №1724-VIII від 03.11.2016).

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Виходячи з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу.

Згідно з п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (в редакції після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (в редакції після внесення змін Законом № 1797-VIII від 21.12.2016).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд також зазначає, що відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п.201.1, 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Судом встановлено, що ТзДВ «Укр-Мідь» мало взаємовідносини, зокрема, з ПП «Автоінтерлогістик», ТДВ «Гал-Кат», ТОВ «Інтеркабель Київ», ТОВ «Європан», ТОВ «Волинь Мото» за період лютий 2018року, ТОВ «Автохелп 2016» за період грудень 2017року, лютий 2018року, ТОВ «Сінта-Євро-Груп» за період грудень 2017року.

Підтвердженням фактів проведення фінансово-господарських операцій, зокрема, з вказаними контрагентами є наявність у ТзДВ «Укр-Мідь» підтверджуючих первинних, документів, які надавались податковому органу у відповідь на запити від 12.04.2018 у №13477/10/13-01-14-14 та від 23.04.2018 №14777/10/13-01-14-14.

Так, ТзДВ «Укр-Мідь» мало взаємовідносини з ТзОВ «Волинь Мото» (ЄДРПОУ 276) згідно із договором купівлі-продажу №1-п від 01.02.2018 (том І а.с.128-131).

Відповідно до умов договору продавець, ТзОВ «Волинь Мото» зобов’язується поставити та передати у власність покупця, ТДВ «Укр-Мідь» товар, а покупець - прийняти і оплатити його, товаром за договором є виливки мідні. Якість товару повинна відповідати діючим державним (галузевим) стандартам та/або технічним умовам.

Пунктом 3.2 Договору купівлі-продажу №1-п від 01.02.2018передбачено, що доставка товару здійснюється покупцем ТДВ «Укр-Мідь». Право власності на товар переходить покупця в момент передачі йому товару (п. 3.8. Договору купівлі-продажу №1-п від 01.02.2018), покупець за договором здійснює оплату за домовленістю сторін (п.2.1 ДУ від 01.02.2018р. до договору 1-п від 01.02.2017). На виконання умов договору, ТзДВ «Укр-Мідь» було укладено з ТзОВ «Гал-Транс» договір про надання транспортних послуг від 03.01.2017 №1-т, згідно з яким ТзОВ «Гал-Транс» надавало транспортні послуги по перевезенню товару для ТзДВ «Укр-Мідь», що підтверджується, зокрема, товарно-транспортними накладними, а також на підтвердження виконання вказаного договору позивач надав видаткові накладні (том І а.с.132-235).

У свою чергу ТзДВ «Укр-Мідь» у лютому 2018року здійснив оплату вартості поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями(том І а.с.236-250).

Вказані видаткові та податкові накладні не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству.

Оплата за проданий товар підтверджується платіжними дорученнями та визнається сторонами.

Суд встановив, що ТзДВ «Укр-Мідь» мало взаємовідносини з ТДВ «Гал-Кат» згідно з договором купівлі-продажу №1/18-3 від 01.02.2018(том ІІ а.с. 97-101).

Відповідно до умов даного договору продавець, ТзДВ «Укр-Мідь» зобов’язується поставити та передати у власність покупця, ТДВ «Гал-Кат» товар, а покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього Договору, товаром за договором є виливки мідні. Якість товару повинна відповідати діючим державним (галузевим) стандартам та/або технічним умовам.

Відповідно до п.2.1. Договору зазначено, що покупець за цим договором здійснює оплату за товар до 31.12.2018.

Пунктом 3.2 Договору купівлі-продажу №1/18-3 від 01.02.2018 передбачено, що доставка товару здійснюється покупцем. За окремою домовленістю сторін доставка товару може здійснюватися продавцем. Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі йому товару (п. 3.8. Договору купівлі-продажу №1/18-з від 01.02.2018). На виконання умов договору, ТДВ «Укр-Мідь» було укладено з ТзОВ «Гал- Транс» договір про надання транспортних послуг від 03.01.2017 №1-т, згідно якого ТзОВ «Гал-Транс» надавало транспортні послуги по перевезенню товару для ТДВ «Укр-Мідь», що підтверджується, товарно-транспортними накладними.

Вказані податкові та видаткові накладні не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству.

Оплата за проданий товар підтверджується платіжними дорученнями та визнається сторонами.

Судом встановлено, що ТзДВ «Укр-Мідь» мало взаємовідносини з ТОВ «Європан», згідно з договором купівлі-продажу №27 від 01.12.2017(том ІІ а.с 167).

Відповідно до умов даного договору продавець, ТзДВ «Укр-Мідь» зобов’язується поставити та передати у власність покупця, ТОВ «Європан» товар, а покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього Договору, товаром за договором є заготівка мідна для волочіння (катанка) різних марок та діаметрів та струмопровідна мідна жила (СПМЖ) різних діаметрів. Якість товару повинна відповідати діючим державним (галузевим) стандартам та/або і технічним умовам.

Пунктами 3.2. та 3.3. Договору купівлі-продажу №27 від 01.12.2017р. передбачено, що місцем поставки товару є склад продавця. Доставка товару здійснюється продавцем на склад покупця. За окремою домовленістю сторін доставка товару може здійснюватися подавцем. У випадку доставки товару продавцем, транспортні витрати продавця .здаються до ціни товару. Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару (п. 3.8. Договору). На виконання умов договору, ТзДВ «Укр-Мідь» укладено з ТзОВ «Гал-Транс» договір про надання транспортних послуг від 3.01.2017 №1-т, згідно з яким ТзОВ «Гал-Транс» надавало транспортні послуги по перевезенню товару для ТзДВ «Укр-Мідь», що підтверджується товарно-транспортними накладними.

У лютому 2018року ТзДВ «Укр-Мідь» поставило ТОВ «Європан» товар, що підтверджується видатковими накладними(том ІІ а.с.168-178).

ТОВ «Європан» у лютому 2018 року здійснив оплату вартості поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками по рахунку (том ІІ а.с.179-207).

Товар (заготівка мідна для волочіння (катанка) EN, 1977-Cu-ETP-8-3000-CL), який в подальшому ТзДВ «Укр-Мідь» був реалізований покупцю ТОВ «Європан», виготовлений ТзДВ «Гал-Кат» згідно з договором на переробку давальницької сировини №01/06/17 від 01.06.2017.

Відповідно до п. 1.1. договору на переробку давальницької сировини №01/06/17 від 01.06.2017 замовник (ТзДВ «Укр-Мідь») надає на переробку давальницьку сировину, а виконавець (ТзДВ «Гал-Кат») зобов’язується здійснити на своїх виробничих потужностях переробку на готову продукцію. Після завершення переробки виконавець зобов’язаний поставити готову продукцію замовнику відповідно до умов даного договору(том ІІ а.с.59-61).

На підтвердження господарських операцій з ТзДВ «Гал-Кат», ТДВ «Укр-Мідь» було, зокрема, надано акти приймання-передачі давальницької сировини для переробки, акти надання послуг з переробки давальницької сировини, акти здачі-приймання готової продукції та технологічних відходів та специфікацію до договору на переробку давальницької сировини №01/06/17 від 01.06.2017 на лютий 2018 року(том ІІ а.с.62-96).

Судом встановлено, що ТДВ «Укр-Мідь» мало взаємовідносини з ТОВ «Інтеркабель Київ», згідно з договором купівлі-продажу №20 від 01.06.2017(том ІІ а.с.208-210).

Відповідно до умов даного договору продавець (ТДВ «Укр-Мідь») зобов’язується поставити та передати у власність покупця (ТОВ «Інтеркабель Київ») товар, а покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього Договору, товаром за договором є заготівка мідна для волочіння (катанка) EN 1977-CU-ETP-8-3000-CL. Якість товару повинна відповідати діючим державним (галузевим) стандартам та/або технічним умовам.

Відповідно до п.2.3. Договору зазначено, що оплата товару здійснюється на поточний рахунок продавця на підставі виставленого продавцем рахунку протягом 7 - 10 календарних днів від дати відгрузки кожної партії товару. Для здійснення подальших поставок кількість неоплачених покупцем партій товару не може перевищувати: 1 партію товару (за умови місячного обсягу поставок 60-80тн), 2 партії товару (за умови місячного обсягу поставок 100-120тн), 3 партії товару за умови місячного обсягу поставок 140тн і більше). У разі, якщо така заборгованість виникла, продавець має право не відвантажувати товар відповідно до раніше погодженого графіку на адресу покупця до моменту погашення заборгованості.

У лютому 2018року ТзДВ «Укр-Мідь» поставило ТОВ «Інтеркабель Київ» товар, що підтверджується видатковими накладними (том ІІ а.с.211-216) та податковими накладними.

ТОВ «Інтеркабель Київ» у лютому 2018року здійснив оплату вартості поставленого товару, що підтверджується наступними платіжними дорученнями та виписками по рахунку (том ІІ а.с. 217-225).

Пунктами 3.1. та 3.2. Договору купівлі-продажу №20 від 01.06.2017 передбачено, що місцем поставки товару є склад продавця. Доставка товару здійснюється покупцем зі складу продавця. За окремою домовленістю сторін доставка товару може здійснюватися продавцем. У випадку доставки товару продавцем, транспортні витрати продавця додаються до ціни товару. Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару (п. 3.7. Договору). На виконання умов договору, ТзДВ «Укр-Мідь» доукладено з ТзОВ «Гал-Транс» договір про надання транспортних послуг від 03.01.2017 №1-т, згідно з яким ТзОВ «Гал-Транс» надавало транспортні послуги по перевезенню товару для ТзДВ«Укр-Мідь», що підтверджується, зокрема, наступними товарно-транспортними накладними.

Товар (заготівка мідна для волочіння (катанка) EN 1977-Cu-ETP-8-3000-CL), який в подальшому ТзДВ «Укр-Мідь» був реалізований покупцю (ТОВ «Інтеркабель Київ»), виготовлений ТзДВ «Гал-Кат» згідно з договором на переробку давальницької сировини №01/06/17 від 01.06.2017.

Згідно п.1.1. договору на переробку давальницької сировини №01/06/17 від 01.06.2017 замовник (ТзДВ «Укр-Мідь») надає на переробку давальницьку сировину, а виконавець (ТзДВ «Гал-Кат») зобов’язується здійснити на своїх виробничих потужностях переробку готову продукцію. Після завершення переробкивиконавець зобов’язаний поставити готову продукцію замовнику відповідно до умов даного договору.

На підтвердження господарських операцій з ТзДВ «Гал-Кат», ТДВ «Укр-Мідь» було надано, зокрема, акти приймання-передачі давальницької сировини для переробки, акти надання послуг з переробки давальницької сировини, акти здачі-приймання готової продукції та технологічних відходів, специфікацію до договору на переробку давальницької сировини на лютий 2018 року(том ІІ а.с.62-96).

Судом встановлено, що ТДВ «Укр-Мідь» мало взаємовідносини з ПП «Автоінтерлогістік», згідно з договором купівлі-продажу №6-п від 01.06.2017(том ІІ а.с.226-227).

Відповідно до умов договору продавець (ПП «Автоінтерлогістік») зобов’язується поставити та передати у власність покупця (ТДВ «Укр-Мідь») товар, а покупець- прийняти і оплатити його на умовах цього договору, товаром за договором є заготівка мідна для волочіння (катанка) різних марок та діаметрів, дріт мідний електротехнічний спеціальний марки ДМЕС різних марок та діаметрів та виливки мідні, виливки мідні. Поставка товару здійснюється протягом десяти днів з моменту погодження заявки - (додатковий договір 01.06.2017 до договору №6-п від 01.06.2017). Якість товару повинна відповідати діючим державним (галузевим) стандартам та/або технічним умовам, а також сертифікату якості підприємства-виробника.

Пунктом 3.3 Договору купівлі-продажу №6-п від 01.06.2017 передбачено, що доставка товару здійснюється покупцем (ТДВ «Укр-Мідь»). Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару (п. 3.9. Договору купівлі-продажу №6-п від 01.06.2017). На виконання умов договору, ТДВ «Укр-Мідь» було укладено з ТзОВ «Гал- Транс» договір про надання транспортних послуг від 03.01.2017 №1-т, згідно з яким ТзОВ «Гал-Транс» надавало транспортні послуги по перевезенню товару для ТзДВ «Укр-Мідь», що підтверджується товарно-транспортними накладними.

У лютому 2018 року ПП «Автоінтерлогістік» поставило ТзДВ «Укр-Мідь» товар, що підтверджується видатковими накладними(том ІІ а.с.228-241).

ТзДВ «Укр-Мідь» у лютому 2018 року здійснило оплату вартості поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями (том ІІ а.с.242-257).

Судом встановлено, що ТзДВ «Укр-Мідь» мало взаємовідносини з ТОВ «Сінта-Євро-Груп», згідно з договором купівлі-продажу №10/1-п від 20.11.2017 (том ІІІ а.с.1-3). Відповідно до умов даного договору продавець (ТОВ «Сінта-Євро-Груп») зобов’язується поставити та передати у власність покупця(ТДВ «Укр-Мідь») товар, а покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього Договору, товаром за договором є виливки мідні. Якість товару повинна відповідати діючим державним (галузевим) стандартам і а або технічним умовам.

У грудні 2017року ТзОВ «Сінта-Євро-Груп» поставило ТзДВ «Укр-Мідь» товар, що підтверджується видатковими накладними (том ІІІ а.с.4-27) та податковими накладними.

Пунктом 3.2 Договору купівлі-продажу №10/1-п від 20.11.2017 передбачено, що поставка товару здійснюється покупцем (ТДВ «Укр-Мідь»). Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару (п. 3.7. Договору купівлі-продажу №1-п від 20.11.2017). На виконання умов договору, ТДВ «Укр-Мідь» було укладено з ТзДВ «Гал-Транс» договір про надання транспортних послуг від 03.01.2017р. №1-т, згідно з яким ТзДВ «Гал-Транс» надавало транспортні послуги по перевезенню товару для ТзДВ «Укр-Мідь», що підтверджується товарно-транспортними накладними.

Щодо посилання представника відповідача про «невідповідність умов договору відповідального зберігання №20/17-01 від 20.11.20017», то суд зазначає наступне.

З матеріалів справи убачається, що у грудні 2017року ТзДВ «Укр-Мідь» не передавало ТОВ «Сінта-Євро-Груп» на відповідальне зберігання товар, а тому відсутні акти прийому-передачі.

Судом встановлено, що ТзДВ «Укр-Мідь» мало взаємовідносини з ТОВ «Автохелп 2016», згідно з договором купівлі-продажу №10-п від 20.12.2017 та згідно з договором купівлі-продажу №10-п від 01.12.2017(том ІІІ а.с.28-33).

Відповідно до умов даного договору продавець (ТОВ «Автохелп 2016») зобов’язується поставити та передати у власність покупця (ТзДВ «Укр-Мідь») товар, а покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього Договору, товаром за договором є виливки мідні. Якість товару повинна відповідати діючим державним (галузевим) стандартам та/або технічним умовам.

Пунктом 3.2 Договору купівлі-продажу №10-п від 20.12.2017 передбачено, що доставка товару здійснюється покупцем (ТзДВ «Укр-Мідь»). Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару (п. 3.7. Договору купівлі-продажу №10-п від 20.12.2017). На виконання умов договору, ТзДВ «Укр-Мідь» було укладено з ТзОВ «Гал-Транс» договір про надання транспортних послуг від 03.01.2017 №1-т, згідно з яким ТзОВ «Гал-Транс» надавало транспортні послуги по перевезенню товару для ТзДВ «Укр-Мідь», що підтверджується товарно-транспортними накладними.

За період грудень 2017року, лютий 2018року ТОВ «Автохелп 2016» поставило ТзДВ «Укр- Мідь» товар, що підтверджується видатковими накладними (том ІІІ а.с. 34-77) та податковими накладними.

ТзДВ «Укр-Мідь» у грудні 2017 року та січні 2018 року здійснив оплату вартості поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями(том ІІІ а.с.78-104).

Вказані видаткові та податкові накладні не мають жодних недоліків та порядок їх заповнення відповідає діючому законодавству.

Оплата за проданий товар підтверджується платіжними дорученнями та визнається сторонами.

Щодо покликань представника відповідача про те, що ТзДВ «Укр-Мідь» не надало копій сертифікатів якості на виливки мідні, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Сертифікат якості, паспорт продукції тощо, не відносяться до первинних документів та не фіксують факт здійснення господарської операції, крім того вказані документи не використовуються у бухгалтерському та податковому обліках, отже їх відсутність чи наявність не впливає на результати бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, п. 20.1.6 податкові органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Крім того, ст. 44 Податкового кодексу України, визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Сертифікат якості чи паспорт продукції не відносяться до документів, передбачених ст. 44 Податкового кодексу України.

Щодо покликань представника відповідача про «відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару (відсутність дійсного формування цього активу), що унеможливлює рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов’язаних нереальних господарських операцій, зокрема, до ТОВ «Автохелп 2016», ТОВ «Сінта-Євро-Груп», ТОВ «Волинь Мото» ПП «Автоінтерлогістик» та наступного за ними платника податків ТзДВ «Укр-Мідь», то суд зазначає наступне.

Жодним законодавчим актом України не передбачено фінансову відповідальність однієї особи за протиправні дії іншої особи, чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків перевіряти законність реєстрації контрагента, дійсність свідоцтва платника ПДВ та належних повноважень особи на підписання податкової накладної, видаткової накладної чи акту приймання-передачі виконаних робіт, справність плати контрагентом податків та чинність установчих документів, джерела походження ідентифікованого товару.

Щодо покликань представника відповідача, що навантаження товару здійснювалася за адресою у місті Львові, тоді як місцезнаходження більшості контрагентів позивача знаходиться поза межами міста Львова, то суд зазначає, що визначення місця навантаження товару не відноситься до компетенції позивача та не передбачено як його госпдарське зобов’язання умовами договорів.

Щодо відсутності на видаткових накладних, виписаних ТзОВ «Волинь Мото» інформації про особу, котра отримувала товар, то суд зазначає, що таке відноситься до дефектів видаткової накладної та жодним чином не впливає на реальність господарської операції між позивачем та його контрагентом. Водночас, як видно з матеріалів справи (Т.ІІІ, а.с.209), на підтвердження повноважень особи, котра приймала товар за договором 1-п від 01.02.2018 від ТзОВ «Волинь Мото», надано довіреність, що виписана на ім’я ОСОБА_3, в якій є зразок його підпису.

Також у матеріалах справи є висновок судово-економічної експертизи Аудиторської фірми «Вест Аудит» від 02.11.2018 №15/10-18(том ІІІ а.с.112-152). У висновку встановлено, що документально підтверджується відображення операцій в бухгалтерському обліку щодо: придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Автохелп 2016», ТОВ «Сінта-Євро-Груп», ТОВ «Волинь Мото» та ПП «Автоінтерлогістик» та відображення у податковому обліку ТзДВ «Укр-Мідь» податкового кредиту з податку на додану вартість по здійсненим операціям з придбання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 59084502,76грн.; щодо постачання ТзДВ «Укр-Мідь» товарно-матеріальних цінностей на адресу ТДВ «Гал-Кат» у лютому 2018року та відображено у податковому обліку нарахування ТДВ «Укр-Мідь» податкове зобов’язання з податку на додану вартість по виписаних податкових накладних на адресу ТДВ «Гал-Кат» у лютому 2018року на загальну суму 22819856,68грн.; придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Автохелп 2016», ТОВ «Сінта-Євро-Груп», ТОВ «Волинь Мото» та ПП «Автоінтерлогістик» та постачання товарно-матеріальних цінностей на адресу ТДВ «Гал-Кат».

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позивач належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (складання яких передбачено умовами відповідних договорів), податковими накладними, складеними з дотриманням вимог податкового законодавства, документами, що свідчать про продаж товару, підтвердив, що господарські операції з контрагентом обумовлені діловою метою, мали реальний характер і фактично виконані.

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому, позивач не порушив вимоги податкового законодавства в межах спору.

При цьому, суд не бере до уваги покликання ГУ ДФС у Львівській області на окремі неточності в наданих позивачем документах, оскільки такі неточності не є суттєвими у сукупності, не тягнуть за собою недійсність таких документів, а тому не можуть свідчити про безтоварність господарських операцій, які ними підтверджуються. Натомість оцінка здійсненим господарським операціям повинна даватись на підставі комплексного всебічного аналізу матеріалів справи та фактичних обставин.

Суд зазначає, що сумнівність господарських операцій позивача обґрунтовується податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу. Водночас, така інформація не ґрунтується на фактах, які встановлені за результатами документальних перевірок контрагента позивача, а лише містить припущення податкового органу про неможливість здійснення ними господарської діяльності.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов’язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов’язки, не передбачені чинним законодавством.

Крім того, у комерційній діяльності щодо виконання робіт та послуг не завжди вимагається наявність задекларованих власних основних засобів та значної кількості персоналу; звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от - на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо); до того ж податковою інспекцією не доведено неможливості виконання спірним постачальником наявними у нього силами та засобами з урахуванням видів та обсягів виконаних робіт.

Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» зазначив, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також: сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між: вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Оскільки, суд дійшов висновку, що відповідачем була проведена невиїзна позапланова перевірка ТзДВ«Укр-Мідь» всупереч вимогам Податкового кодексу України, то податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі незаконної перевірки не можуть вважатись правомірними, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 по справі №808/1746/15 (К/9901/31134/18), від 23.01.2018 по справі №804/12558/14 (К/9901/1367/18), від 16.01.2018 по справі №2а/1570/4582/11 (К/9901/924/18).

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від №0017001414 та №0017011414 від 16.10.2018 прийняті відповідачем, є протиправними та підлягають скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Львівській області .

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області від №4897 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТзДВ «Укр-Мідь»» від 29.08.2018.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017001414 від 16.10.2018, прийняте Головним управління ДФС у Львівській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0017011414 від 16.10.2018, прийняте Головним управління ДФС у Львівській області.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Укр-Мідь» (місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул. Конюшинна, 14, код ЄДРПОУ 40648515) судовий збір в сумі 618462 (шістсот вісімнадцять тисяч чотириста шістдесят два)грн.00коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2019.

Суддя Лунь З.І.