Ухвала суду № 79995540, 13.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ОСОБА_1

13 лютого 2019 року Справа № 280/5338/18 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідачів – ОСОБА_3А

розглянувши у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання щодо поновлення позивачу строку звернення до суду та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СВІКОМ”

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “СВІКОМ” звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач 1), Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 686745/37167117 від 07 травня 2018 року та зобов'язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8740 від 23.10.2017 датою її направлення, а саме 07.11.2017.

Представником відповідачів у підготовчому судовому засіданні 05.02.2019 заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до суду із даним позовом.

У підготовчому судовому засіданні 05.02.2019 було оголошено перерву до 13.02.2019 для надання представнику позивача часу для підготовки та обґрунтування правової позиції щодо заявленого представником відповідачів клопотання.

У судовому засіданні 13.02.2019 представник Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Запорізькій області підтримав заявлене клопотання.

Представник позивача заперечив проти заявленого представником відповідачів клопотання та подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом. В обґрунтування клопотання вказав, що у період з 18.05.2018 по 01.09.2018 директор Товариства з обмеженою відповідальністю “СВІКОМ” ОСОБА_4 перебувала у службовому відрядженні, у зв’язку з чим не було можливості підписати позовну заяву та подати її у визначений законодавством строк. З огляду на викладене, просить поновити позивачу строк звернення до суду із даним позовом.

У судовому засіданні 13.02.2019 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, вивчивши письмові матеріали справи, зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За визначенням підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що останніми врегульовано питання застосування спеціальних строків давності визначення податкових зобов'язань. Такі строки можуть застосовуватись у випадку, коли суб'єктом звернення є платник податку і стосується воно оскарження рішення контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов'язання.

Враховуючи неоднозначну судову практику, Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 01.11.2011 № 1935/11/13-11 зроблено висновок, що строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України.

Зазначений строк становить 1095 днів із дня отримання такого рішення, незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове розв'язання спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження.

Тобто, строк в 1095 днів стосується оскарження будь-яких рішень контролюючого органу, але саме щодо нарахування грошового зобов'язання.

При цьому, суд зазначає, що предметом позову в даному випадку є рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, яке за своєю суттю не є рішенням контролюючого органу про нарахування/визначення грошового зобов'язання.

Водночас, суд зазначає, що у зв’язку з тим, що Податковим кодексом України не встановлено спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тому в даному випадку застосуванню підлягає загальний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ж ч. 4 ст. 122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю “СВІКОМ” була складена та подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна № 8740 від 23.10.2017. Відповідно до квитанції, що була отримана TOB “СВІКОМ”, реєстрація податкової накладної № 8740 від 23.10.2017 зупинена.

04.05.2018 TOB “СВІКОМ” було направлене письмове повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій, по податковій накладній № 8740 з наданням відповідних копій документів.

07.05.2018 TOB “СВІКОМ” було отримане Рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; № 686745/37167117 щодо відмови у реєстрації зазначеної податкової накладної.

Товариством вживались заходи щодо адміністративного оскарження, зокрема подано скаргу від 10.05.2018 до Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України, на рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 07.05.2018 № 686745/37167117.

Однак, рішенням Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України № 6273/37167117/2 від 21.05.2018, скаргу залишено без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області від 07.05.2018 № 686745/37167117- без змін.

Таким чином, матеріалами справи та самим представником позивача підтверджено, що позивач отримав оскаржуване рішення в день його прийняття та скористався правом адміністративного оскарження даного рішення. При цьому, рішення за результатами розгляду скарги TOB “СВІКОМ” отримало 21.05.2018, тому, відповідно, з цього моменту і почав спливати тримісячний строк на звернення до суду, визначений ч. 4 ст. 122 КАС України, для оскарження рішення № 686745/37167117 від 07.05.2018.

Судом встановлено, що із даним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “СВІКОМ” звернулось до суду лише у грудні 2018 року, тобто із пропуском тримісячного строку, визначеного ч. 4 ст. 122 КАС України.

При цьому, в обґрунтування поважності причин пропуску представник позивача стверджує, що з 18.05.2018 по 01.09.2018 директор Товариства з обмеженою відповідальністю “СВІКОМ” ОСОБА_4 перебувала у службовому відрядженні, у зв’язку з чим не було можливості підписати позовну заяву та подати її у визначений законодавством строк. Вказані обставини підтверджуються копією наказу від 16.05.2018 № 16/05/18-1 «Про відрядження директора ТОВ «СВІКОМ» ОСОБА_4М.», відповідно до якого ОСОБА_4 відбуває у відрядження терміном з 18.05.2018 по 31.08.2018. Вказаним наказом, на час відрядження керівництво фінансово-господарською діяльністю ТОВ «СВІКОМ» з правом підписання тільки первинних бухгалтерських документів, пов’язаних з веденням господарської діяльності підприємства було покладено на ОСОБА_5

Тож, обставини, на які посилається представник позивача підтверджуються наданими ним копіями документів.

За змістом частини першої статті 123, частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов'язаний додати докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до статі 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приймаючи до уваги обставини, викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування поновлення пропущеного строку звернення, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.

В свою чергу, враховуючи викладені обставини, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 122,123, 240, 241-243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача,- задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю “СВІКОМ” строк звернення до суду із позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.

У задоволенні клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Ухвалу у повному обсязі складено та підписано 18.02.2019.

Суддя Л.Я. Максименко