Ухвала суду № 79995470, 21.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/777/19

УХВАЛА

21 лютого 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в м.Одесі заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа - голова Одеської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11.02.2019 ОСОБА_1 подала до Одеського окружного адміністративного суду адміністративний позов до Одеської обласної державної адміністрації, який ухвалою судді Завальнюк І.В. від 14.02.2019 залишений без руху для усунення недоліків, а її резолютивна частина викладена в наступній редакції: «Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа - голова Одеської обласної державної адміністрації, про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.».

14 лютого 2019 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду виправлена резолютивна частина ухвали суду від 14.02.2019 року про залишення позовної заяви без руху та її текст викладений в наступній редакції: "В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа - голова Одеської обласної державної адміністрації, про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.»

18.02.2019 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла письмова заява вх..№5929/19 про відвід судді Завальнюку І.В.

Заява про відвід судді обґрунтована тим, що ухвали від 14.02.2019 року суперечать одна одній та не відповідають вимогам КАС України, чим ускладнений її судовий захист, а саме, що вказане виправлення судом як «описки» не є такою в розумінні «описки» за нормами КАС України, та обидві ухвали не відповідають вимогам КАС України до судових рішень.

За наслідками розгляду заяви про відвід Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Завальнюк І.В. дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, про що постановлено ухвалу суду від 20.02.2019, а заяву позивача про відвід передано на автоматизований розподіл для визначення в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України, судді, який вирішуватиме питання про відвід за такою заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу від 21.02.2019 заяву передано на розгляд судді Іванова Е.А.

Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини, покладені в основу заявленого відводу, перевіривши їх наявними у матеріалах справи доказами, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частинами 1-3 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1)якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2)якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3)якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4)за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;

5)у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Статтею 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

У свою чергу, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що "Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38) (пункт 28 рішення від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України", заява №16695/04).

Як слідує із заявленого відводу, позивач посилається на наявність обставин, існування яких, на його думку, викликає сумнів у можливості отримати судовий захист в суді під час розгляду її позовної заяви суддею-доповідачем ОСОБА_2

Разом з тим, нормами частини 4 статті 36 КАС України прямо встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Тому наведені позивачем у заяві про відвід судді обставини не містяться серед підстав для відводу судді встановлені ст.36 КАС України, так само вони не викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суд вважає, що обставини, на які посилається позивач у заяві про відвід судді, не доводять наявності визначених процесуальним законом підстав, за яких суддя підлягає відводу.

При розгляді вказаної заяви про відвід будь-яких вищенаведених обставин, які б давали підстави для відводу головуючого судді Завальнюк І.В. у даній справі не встановлено.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді Завальнюка І.В., а тому у задоволенні заяви належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 36, 39,40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Завальнюка І.В. у справі №420/777/19 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Е.А.Іванов