Рішення № 79995430, 21.02.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 523/15624/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65072, м. Одеса, пл. Бориса Деревянка,1) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 13.11.2018 року адміністративну справу №523/15624/18 за позовною заявою Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору передано на розгляд Одеському окружному адміністративного суду

18 грудня 2018 року справа №523/15624/18 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю по справі ОСОБА_1

Ухвалою суду від 08.01.2019 року адміністративний позов Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України залишено без руху у зв’язку з невідповідністю вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, та встановлено строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору з доказами його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України за даною позовною заявою.

24 січня 2019 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ЕП/618/19), разом з якою надано копію платіжного доручення №27 від 24.01.2019 року на суму 1762,60 грн. Однак, згідно з даних інформаційної бази КП "ДСС" Одеського окружного адміністративного суду станом на 29.01.2019 року встановлено відсутність зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України суми судового збору за вищевказаним платіжним дорученням

Ухвалою суду від 29.01.2019 року продовжено Суворовському обєднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Одесі строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №523/15624/18 на 7 днів з дня вручення копії даної ухвали. У вказаній ухвалі зазначено, що виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом надання до суду доказів зарахування суми сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно.

05 лютого 2019 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками (вх.№4205/18), чим усунені недоліки, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою суду від 11.02.2019 року відкрито провадження у справі №523/15624/18.Ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду окремих категорій термінових справ, та призначено судове засідання на 21.02.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог Суворовським об’єднаним УПФУ в м.Одесі зазначено, що 29.10.2018 року на адресу Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2018 року ВП№57417345, винесена державним виконавцем Щегловою Є.В., про стягнення виконавчого збору у сумі 14892,00 грн. по постанові від 10.10.2018 року №55783740, яку, як зазначає представник позивача, позивач не отримував. На думку представника позивача вищевказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки вимоги виконавчого листа Суворовського районного суду м. Одеси від 06.02.2017 року №523/5554/16-а виконано у повному обсязі у добровільному порядку, що підтверджується рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01.11.2018 року по справі №23/10104/18. Представник позивача зазначив, що відповідача відсутні підстави стягувати виконавчий збір, оскільки виконавче провадження відкрито 13.02.2018 року, тобто після добровільного виконання судового рішення позивачем.

З огляду на зазначене, представник позивача просив суд визнати незаконною та скасувати постанову про стягнення з Управління виконавчого збору у сумі 14892,00 грн., винесену 12.10.2018 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 по виконавчому провадженню №57417345.

18 лютого 2019 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ЕП/1290/19), в якому заперечуючи проти задоволення адміністративного позову Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, представник відповідача зазначив, що 18.06.2018 року до відділу надійшла заява стягувача з повідомленням про невиконання постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 24.10.2016 року по справі №523/5554/16-а. Посилаючись на положення ст. 63 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження», вказуючи на те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, представник відповідача зазначив, що 09.07.2018 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у сумі 5100,00 грн. 15.08.2018 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у сумі 10200,00 грн. за повторне невиконання рішення суду відповідно до положень ст. 75 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження». 09.10.2018 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ст. 39 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження». 10.10.2018 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, яку виведено в окреме провадження. З огляду на зазначене, представник відповідача вказує на правомірність оскаржуваної постанови, у зв’язку з невиконанням боржником рішення суду у добровільному порядку.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі та розглянути справу у порядку письмового провадження.

21 лютого 2019 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив з додатками (вх.№6386/19), в якій вказуючи на протиправність постанови відповідача про стягнення виконавчого збору, представник посилається на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року №523/12054/18 та рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01.11.2018 року №523/10104/18, які набрали законної сили та якими встановлено, що виконавчий лист №523/5554/16-а виконано позивачем у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 24.10.2016 року по справі №523/5554/16 позовну заяву ОСОБА_4 до Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії задоволено частково, зокрема визнано дії Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо відмови ОСОБА_4 призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення протиправними, скасовано рішення Управління пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси від 26 листопада 2012 року і від 16 березня 2016 року №33 про відмову ОСОБА_4 в призначенні пенсії за віком Список №1 відповідно до п. «а» ст.13 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення», зобов’язано Управління призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення» за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р №1173, Кабінету Міністрів України, від 26.01.1991р №10 зі змінами та доповненнями від 23.07.1991р №497, від 09.08.1991р №591, від 11.03.1994р №162, від 15.01.2003р №36 з дня звернення 18.09.2012 року.

06 лютого 2017 року Суворовським районним судом міста Одеси було видано виконавчий лист №523/5554/16-а про зобов’язання Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1 виробництв, професій, посад і показників, затверджених постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173, Кабінети Міністрів України, від 26.01.1991 року №10 зі змінами та доповненнями від 23.07.1991 року № 497, від 09.08.1991 №591, від 11.03.1994 року №162, від 15.01.2003 року №36 з дня звернення 18.09.2012 року.

13 лютого 2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження №55783740 з примусового виконання виконавчого листа № 523/5554/16-а виданого 06.02.2017року про зобов'язання Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст.13 ОСОБА_3 України "Про пенсійне забезпечення" за Списком № 1 виробництв, професій, посад і показників, затверджених постановами Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, Кабінета Міністрів України, від 26.01.1991 р.№ 10 зі змінами та доповненнями від 23.07.1991 р. № 497, від 09.08.1991 № 591, від 11.03.1994 р. № 162, від 15.01.2003 р. № 36 з дня звернення 18.09.2012 року.

Вищевказану постанову позивачем отримано 28.02.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2018 року позивачем було направлено лист (№226504/04) на адресу відповідача щодо добровільного виконання вищевказаного виконавчого листа.

09 липня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеські області ОСОБА_5 винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 5100 грн., за виконавчим провадженням №55783740, у зв’язку із невиконанням у повному обсязі вимог виконавчого листа №523/5554/16-а виданого Суворовським районним судом м. Одеси 06.02.2017 року

Вищевказану постанову про накладення штрафу позивачем отримано 13.07.2018 року.

15 серпня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеські області ОСОБА_5 винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 10200 грн., за ВП №55783740, у зв’язку із повторним невиконанням вимог виконавчого листа №523/5554/16-а виданого Суворовським районним судом м. Одеси від 06.02.2017 року, яку отримано позивачем 21.08.2018 року.

09 жовтня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеські області ОСОБА_5 винесена постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №55783740 у сумі 390грн. 75коп.

09 жовтня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеські області ОСОБА_5 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №55783740, згідно з якою виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Суворовського районного суду м. Одесі від 06.02.2017 року №523/5554/16-а закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 ОСОБА_3, а постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виведено в окреме виконавче провадження.

10 жовтня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеські області ОСОБА_5 винесена постанова про стягнення виконавчого збору №55783740, якою вирішено стягнути з Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виконавчий збір у розмірі 14892,00 грн. за примусове виконання виконавчого листа Суворовського районного суду м. Одеси №523/5554/16-а від 06.02.2017 року.

В матеріалах справи відсутні докази направлення на адресу позивача вищевказаних постанов державного виконавця.

12 жовтня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеські області ОСОБА_2 винесена постанова №57417345 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови №55783740 від 10.10.2018 року про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 1489200 грн., видана ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області.

Вищевказану постанову позивачем отримано 29.10.2018 року.

Не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2018 року в частині стягнення виконавчого збору, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі за текстом - ОСОБА_3 № 1404-VІІІ).

Статтею 1 цього ОСОБА_3 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому ОСОБА_3 органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим ОСОБА_3, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього ОСОБА_3, а також рішеннями, які відповідно до цього ОСОБА_3 підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 ОСОБА_3 №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Пунктом 5 частини 1 статті 3 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього ОСОБА_3 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Частиною 1 ст. 5 ОСОБА_3 №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим ОСОБА_3 випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються ОСОБА_3 України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 статті 18 ОСОБА_3 України “Про виконавче провадження” визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим ОСОБА_3 заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст.26 ОСОБА_3 України “Про виконавче провадження” виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього ОСОБА_3: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Відповідно ч. 1 ст. 27 ОСОБА_3 України “Про виконавче провадження” виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно ч.5 ст. 26 ОСОБА_3 України “Про виконавче провадження” виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього ОСОБА_3.

В обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови від 12.10.2018р. та добровільного виконання постанови суду представник позивача вказує на добровільне виконання виконавчого листа №523/5554/16-а до відкриття виконавчого провадження та посилається на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01.11.2018 року по справі №523/10104/18.

Судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду від 01.11.2018 року №523/10104/18 задоволено позовну заяву Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа ОСОБА_4, про скасування постанови державного виконавця про накладення адміністративного штрафу. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про накладення штрафу від 09.07.2018 р. ВП № 55783740 на Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 40388751) у сумі 5100,00 грн. у зв'язку з фактичним виконанням у добровільному порядку рішення суду.

Вищевказане рішення суду набрало законної сили 13.11.2018 року.

Зі змісту рішення вбачається, що судом встановлено протиправність постанови про накладення штрафу, оскільки позивачем виконано вимоги виконавчого листа №523/5554/16-а виданого 06.02.2017 року у повному обсязі в добровільному порядку ще у січні 2017 року, що підтверджується розпорядженням № 851846 від 30.01.2017 року.

Також судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року по справі №523/12054/18 адміністративний позов Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу у розмірі 10200 грн., винесену 15.08.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5 по виконавчому провадженню №55783740.

Вищевказане рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року набрало законної сили 29.01.2019 року.

Відповідно до обставин, встановлених у вищевказаному рішенні, зазначено, що Управлінням ПФУ в повному обсязі виконано вимоги виконавчого листа щодо призначення ОСОБА_4 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 ОСОБА_3 України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 1 – 30.01.2017 року. Разом з цим, виконавче провадження №55783740 відкрито 13.02.2018 року, фактично через рік після виконання рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини щодо добровільного виконання Суворовським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі виконавчого листа від 06.02.2017 року №523/5554/16-а, встановлені рішеннями судів, які набрали законної сили, тому не підлягають доказуванню.

З огляду на зазначене суд погоджується з доводами представника позивача щодо відсутності підстав для стягнення з позивача виконавчого збору за примусове виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси №523/5554/16-а, оскільки позивачем виконано це рішення у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.

Суд зазначає, що за ч.9 ст.27 ОСОБА_3 України “Про виконавче провадження” виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього ОСОБА_3, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно п.9 ч.1 ст.39 ОСОБА_3 України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 09 жовтня 2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеські області ОСОБА_5 винесена постанова про закінчення виконавчого провадження №55783740, згідно з якою виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Суворовського районного суду м. Одесі від 06.02.2017 року №523/5554/16-а закінчено на підставі п.9 ч.1 ст. 39, ст.40 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження».

Суд дійшов висновку щодо протиправності постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного Територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження №57417345 від 12.10.2018 року, у зв’язку з тим , що відповідач не мав законодавчо визначених підстав для стягнення виконавчого збору з Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, оскільки виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» у зв’язку з виконанням боржником.

Державний виконавець протиправно 10.10.2018р. виніс постанову про стягнення виконавчого збору та, як наслідок, відкрив за цією постановою як виконавчим документом виконавче провадження оскаржуваною постановою від 12.10.2018р.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ОСОБА_3 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, при цьому доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, не враховують, що судовими рішеннями встановлено факт добровільного виконання рішення суду 30.01.2017р., тобто до відкриття виконавчого провадження 13.02.2018р. за виконавчим листом від 06.02.2017р. .

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 260-262, 268, 269, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65072, м. Одеса, пл. Бориса Деревянка,1) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 від 12.10.2018 року №57417345 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 10.10.2018р. № 55783740 про стягнення з Суворовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі виконавчого збору у сумі 14892грн.

Роз’яснити учасникам справи, що судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення згідно ч.6 ст.287 КАС України (протягом 10 днів з дня складання повного рішення).

Повне рішення складно 21.02.2019р.

Суддя М.М. Аракелян

.