Ухвала суду № 79995024, 11.02.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

11 лютого 2019 року Справа № 280/550/19 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1 (69057, АДРЕСА_1)

до Центрального об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2-Б)

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрального об’єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

1) визнати дії суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язати утриматися від вчинення певних дій – порушення положень Конституції у зв’язку із існуючою юридичною колізією;

2) перерахувати пенсію згідно п. 3 ст. 46 Конституції України та надалі нараховувати пенсію не нижчу прожитковому мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб;

3) стягнути з відповідача – суб’єкта владних повноважень, через Державне казначейство, кошти на відшкодування шкоди, заподіяної позивачу його діяльністю – бездіяльністю, а саме: майнова шкода – 19 111,91 грн., моральна шкода – 19 946 940 грн. одноразово на медичну діагностику, лікування та реабілітацію від заводної шкоди.

За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160 та 161 КАС України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Зміст позову складають два елемента - підстава та предмет позову. Підставою адміністративного позову є юридичні факти, на яких позивач обґрунтовує свої позовні вимоги до відповідача, тобто юридичні факти, з наявністю або відсутністю яких закон пов’язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Зазначення підстави позову сприяє встановленню спірних правовідносин та можливості прийняття справи до провадження суду. Предметом позову є та конкретна матеріально-правова вимога до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення та з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення.

Також згідно з вимогами п. 4 та п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідачем є суб’єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За правилами, встановленими ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Тобто, законодавцем чітко визначено шляхи захисту порушених рішеннями, діями або бездіяльністю прав, свобод або законних інтересів особи.

ОСОБА_1 заявлено вимоги, зокрема про: визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язати утриматися від вчинення певних дій – порушення положень Конституції у зв’язку із існуючою юридичною колізією; перерахунок пенсії згідно п. 3 ст. 46 Конституції України та подальше нарахування пенсії не нижче прожитковому мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб.

Вказані вимоги не відповідають вимогам КАС України з огляду на наступне. Так, у пункті першому прохальної частини позову ОСОБА_1 не конкретизовано, до якого суб’єкта владних повноважень звернено вимоги про визнання дій протиправними та зобов’язати утриматися від вчинення певних дій та які саме дії позивач вважає протиправними, в чому вони виражені.

Також, у пункті другому прохальної частини позову ОСОБА_1 просить суд перерахувати пенсію згідно п. 3 ст. 46 Конституції України, водночас суд не наділено повноваженнями щодо перерахунку пенсії, оскільки дії по перерахунку пенсії є виключною компетенцією органу Пенсійного фонду, суд може зобов’язати даний орган вчинити певні дії.

Таким чином, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України та конкретизувати прохальну частину позовної заяви з урахуванням вищевикладених висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Позивачем не надано доказів власної адміністративної процесуальної правоздатності, а саме, не додано копії паспорта.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У відповідності до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позивач вперше звертався до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у грудні 2017 року, та отримав відмову, оформлену листом від 18.12.2017 №597/К-9, проте, позивач не обґрунтовує підстави не звернення до суду у строк, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.

Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід зазначити, що ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору в силу пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як інваліда ІІ групи.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду:

- уточнену позовну заяву, в прохальній частині якої сформулювати позовні вимоги відповідно до ч. 1 ст. 5, п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, а також конкретизувати, до якого суб’єкта владних повноважень звернено вимоги про визнання дій протиправними та зобов’язати утриматися від вчинення певних дій та які саме дії позивач вважає протиправними;

- копію паспорта позивача;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду ним не пропущено.

Позовна заява та вищезазначені документи повинні бути надані суду у визначений строк у двох примірниках – суду та відповідачу.

Роз’яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Копію цієї ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю.П. Бойченко