Рішення № 79994975, 05.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року Справа № 0440/5343/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі: представника позивача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» до відповідача 1 Державної фіскальної служби України, відповідача 2 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними, скасування рішень та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» до відповідача 1 Державної фіскальної служби України, відповідача 2 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про зупинення реєстрації податкової накладної №17 від 12.03.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформлене ОСОБА_4 №1 від 30.03.2018 р.: документ j1201009 Державної фіскальної служби України: реєстровий номер документу 9055817739ґ;

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №765567/35682355 від 06.06.2018 р. Головного управління ДФС у Дніпропетровській області;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №17 від 12.03.2018 р. подану товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» ЄДРПОУ 35682355 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем було зазначено:

- Відповідачем 1, за відсутності підстав перелічених в п. 19 Порядку №1246, направлено Позивачу ОСОБА_4 №1, а посилання в ОСОБА_4 №1, як на підставу для зупинення реєстрації податкової накладної «ПН/РК відповідає вимогам п.п 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку», свідчить про порушення Відповідачем 1 порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначених п.13 Порядку №117 та п. 19 Порядку №1246;

- квитанція №1 від 30.03.2018р., якою зупинена реєстрація податкової накладної № 17 від 12.03.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, складена Відповідачем 1 всупереч вимогам діючого законодавства України, оскільки не містить конкретної інформації щодо законних причин та законних підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є ПН/РК відповідає вимогам п.п 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, та ґрунтується на висновках які зроблені Відповідачем 1 в супереч законодавству України, в частині визначення, що Позивач відповідає критерію ризиковості платника податку;

- Позивачем було надано Відповідачу 1 усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній № 17 від 12.03.2018р. Всі первинні документи, оформлені в рамках договору №031117 від 03.11.2017 року, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу норм ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості;

- первинні документи засвідчують на сьогоднішній день факт реального виконання Позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань по Договору №031117 від 03.11.2017р., що підтверджується належними первинними документами;

- в рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної не законно, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної;

- з огляду на зазначене, позивач вважає оскаржувані рішення необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації податкових накладних, а отже Відповідач 2 не мав правових підстав для прийняття рішення про відмову Позивачу у реєстрації податкової накладної №17 від 12.03.2018р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання 08 серпня 2018 року о 10:30 год.

08 серпня 2018 року у підготовчому судовому засіданні від представника Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшли відзиви на позов.

Державна фіскальна служба України у відзиві на позов позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити у їх задоволенні, з огляду на таке:

- комісією (регіонального рівня) прийнято Рішення від 06.06.2018 року №765567/35682355 про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 12.03.2018 р. з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства;

- таким чином, з урахуванням змісту та доводів викладених в позовній заяві, ДФС України вважає, що не вчиняло протиправних дії які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна»;

- щодо вимоги Позивача про зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРДН податкову накладну №17 від 12.03.2018, відповідач зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДФС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області у відзиві на позов позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити у їх задоволенні, зазначивши наступне:

- ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» подано на реєстрацію податкову накладну №17 від 12.03.2018 року, реєстрація якої зупинена у зв’язку з невідповідністю вимогам п.14, 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2018 року №117;

- надані ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» на розгляд комісії документи були складені з порушенням законодавства;

- відповідач вважає визначені в Рішенні від 06.06.2018 року №765567/35682355 підстави правомірними та такими, що прийняті відповідно до норм чинного законодавства та в установленому порядку, а вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З метою надання часу сторонам надати відзив на позов та заперечення у справі у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 12 вересня 2018 року об 11:00 год.

23 серпня 2018 року від представника позивача надійшли відповіді на вищевказані відзиви відповідачів.

12 вересня 2018 року від представника відповідача 2 надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача 2. Відповідач 1 у підготовче судове засідання не з’явився, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

У підготовчому судовому засіданні представником позивача надані додаткові докази до справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті 05 жовтня 2018 року о 10:30 год.

05 жовтня 2018 року відповідачі у судове засіданні не з’явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач 1 про причини неявки суду не повідомив.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні представник позивача у судовому засіданні підтримав раніше обрану правову позицію.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» (код ЄДРПОУ 35682355) зареєстроване у якості юридичної особи 29.01.2009 року, перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є: Код КВЕД 19.20 Виробництво продуктів нафтоперероблення; Код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; Код КВЕД 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; Код КВЕД 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів. н. в. і. у.; Код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); Код КВЕД 52.10 Складське господарство; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н. в. і. у.; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

03.11.2017 року між ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» (Постачальник) та ТОВ «Інко-Профіт» (Покупець) укладено договір поставки продукції №031117, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця металопродукцію (товар), а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на визначених цим договором умовах. Номенклатурний перелік, асортимент, кількість та ціна товару узгоджуються Сторонами в Специфікаціях (Додатках), які після підписання Сторонами є невід’ємною частиною договору.

Специфікацією №1 від 03.11.2017 року до вказаного договору визначена поставка труб сталевих безшовних за наведеним асортиментом у загальній кількості 47 т. на суму 1 234 200,66 грн., в тому числі ПДВ – 205 700,11 грн. на умовах поставки – FCA (Інкотермс 2010) склад Постачальника: м. Дніпро, вул. Маяковського, 31. Умовами оплати за Специфікацією: 100% передплата, за згодою Сторін оплата за товар може здійснюватися частинами.

На підтвердження виконання умов вказаного Договору позивачем було надано до матеріалів справи копії видаткової накладної від 12.03.2018 року №РН-0000081, рахунку-фактури від 12.03.2018 року №СФ-0000081, довіреності від 12.03.2018 року №18, товарно-транспортної накладної від 12.03.2018 року №1203181, картки рахунку:361, а також оборотно-сальдової відомості по рахунку: 281.

12.03.2018 року ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» було складено податку накладну №17 на суму 52 894,50 грн., в тому чисті ПДВ – 8 815,75 грн., які 30.03.2018 року направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, на адресу позивача була надіслана квитанція №1 від 12.03.2018 року, відповідно до яких на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена та зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної: ПН/РК відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

05.06.2018 року ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» було направлено повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, у якому надано наступні пояснення: «Відповідно до КВЕД 009:2010 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля» та договору від 03.11.2017 р. №031117 підприємством відвантажені труби сталеві код УКТ ЗЕД 7304 ТОВ «ІНКО-ПРОФІТ» (покупець) на умовах м. Дніпро, вул. Маяковського, 31 згідно видаткової накладної №РН-0000081 від 12.03.2018 року на суму 52894 грн. 50 коп. в т.ч. ПДВ 20%.Труби сталеві були придбані підприємством у ТОВ «Альянс» згідно договору №399 від 21.10.2016 року в січні 2017 року та знаходилися на відповідальному зберіганні». До повідомлення позивачем було надані додатки у кількості 40 документів на підтвердження здійснення господарської операції.

06.06.2018 року за результатами розгляду зазначених пояснень Комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №765567/35682355 про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» від 12.03.2018 №17.

Як підставу для відмови у реєстрації податкових накладних у вищевказаних рішеннях відповідачем було зазначено ненадання платником копій документів: «надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства».

23.07.2018 року ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» звернулося до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області із зверненням, у якому просив надати інформацію про підстави віднесення його до ризикових платників податку та ознайомити з прийнятим рішенням комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке оформлене протоколом засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що містить інформацію про віднесення підприємства до ризикових платників податку відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Листом від 30.07.2018 року вих.№45445/10/04-36-10-01-09 «Про надання інформації» Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» про неможливість задоволення звернення, оскільки надання копій протоколів засідань комісії контролюючого органу, які повинні містити перелік осіб присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією призведе до розголошення відомостей, що стали відомі членам комісії контролюючого органу у зв’язку з їх участю у роботі комісії.

Не погодившись з вищенаведеними рішеннями, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб’єктів владних повноважень, суд зобов’язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі – Податковий кодекс України) передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, після оформлення документів, що засвідчує факт постачання послуг за договором поставки від 03.11.2017 року №031117, а саме: видаткової накладної від 12.03.2018 року №17, у ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» виникло визначене законом право на складання податкової накладної від 12.03.2018 року №21.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

ОСОБА_4 про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі – Порядок №1246), податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі – квитанція).

Згідно з положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі – Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації) передбачено, що цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – комісії контролюючих органів), а також права та обов’язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у пункті 3 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі – Порядок №117).

У пункті 2 Порядку №117 надано визначення таких термінів:

моніторинг – сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об’єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, – визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства – ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а»/«б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а»/«б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за наявності об’єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі – платник податку) виконання свого податкового обов’язку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №117 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник – посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D>0,03, Р<РмЧ1,4, де:

D – розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S – загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T – загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

P – сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Рм – найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

За положеннями пункту 5 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Як встановлено пунктом 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

За приписами пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117 Державна фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі – Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі – Критерії).

Підпунктом 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» (лист Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18) передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, у тому числі, з підстав, коли наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 «Критеріїв ризиковості платника податку» обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Згідно з пунктом 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положеннями пункту 13 Порядку №117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 18 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

На підставі положень пункту 20 Порядку №117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117 комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Пунктом 27 Порядку №117 визначено, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства. Проте, оскаржуване рішення від 06.06.2018 року №765567/35682355 не містить переліку документів, які були складені з порушеннями законодавства, а також відповідачем не було вказано у чому саме полягають такі порушення.

При цьому, в ході судового розгляду підтверджено, що ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» за встановленим у пункті 14 Порядку реєстрації ПН/РК в ЄРПН №117 переліком було надано документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Отже, суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні не було наведено обґрунтованих причин відмови в реєстрації податкової накладної від 12.03.2018 року №17, виписаних позивачем у зв’язку з отриманням відвантаженням товару ТОВ «Інко-Профіт» на виконання умов договору від 03.11.2017 року №031117.

Таким чином, Рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації, від 06.06.2018 року №765567/35682355, яким ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» відмовлено у реєстрації податкової накладної від 12.03.2018 року №17, не відповідає вимогам підпунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням наведеного вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації, від 06.06.2018 року №765567/35682355, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, щодо позовної вимоги ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» про визнання протиправним та скасування рішення про зупинення реєстрації податкової накладної №17 від 12.03.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформлене ОСОБА_4 №1 від 30.03.2018 р.: документ j1201009 Державної фіскальної служби України: реєстровий номер документу 9055817739ґ, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

До адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення суб'єкта владних повноважень, якими безпосередньо порушуються права, свободи або законні інтереси позивача. В розумінні вимог чинного законодавства таким рішенням у заявленому до розгляду судом спору є остаточне рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації, від 06.06.2018 року №765567/35682355, яким ТОВ «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» відмовлено у реєстрації податкової накладної від 12.03.2018 року №17.

Зупинення реєстрації податкової накладної не є остаточним етапом в процедурі реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкової накладної може бути здійснена у випадку надання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу та копій документів.

З огляду на вищевикладене, позивачем при зверненні до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення про зупинення реєстрації податкової накладної було обрано неналежний засіб правового захисту свої прав та законних інтересів, у зв’язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають заколенню.

Щодо позовних вимог про зобов’язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12.03.2018 року №17, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

протягом п’яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;

протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов’язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованою, а також заявленим способом захисту гарантується ефективне відновлення права позивача, порушеного оскаржуваними рішеннями.

За приписами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов’язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При поданні позову до суду позивачем відповідно до платіжного доручення від 12.07.2018 року №396 сплачено судовий збір в розмірі 5286,00 грн. При цьому, вимога про визнання протиправними рішення як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (зокрема, зобов’язання відповідача вчинити дії) як наслідків протиправності такого рішення є однією вимогою. Таким чином, в адміністративному позові було заявлено дві вимоги немайнового характеру, а вимога про зобов’язання відповідачів вчинити певні дії є похідною.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» до сплати за одну вимогу немайнового характеру належала сума судового збору в розмірі 1 762,00 грн. Отже, позивач за поданню до суду цього адміністративного позову мав сплати судовий збір у розмірі 3524,00 грн.

Таким чином, судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у загальному розмірі 1762,00 грн., сплачений товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» при поданні адміністративного позову до суду, підлягає стягненню з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області у сумі 881,00 грн. та з Державної фіскальної служби України у сумі 881,00 грн. за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, буд.160; код ЄДРПОУ 35682355) до відповідача 1 Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 39292197), відповідача 2 Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними, скасування рішень та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації, №765567/35682355 від 06 червня 2018 року про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №17 від 12.03.2018 року, поданої товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна».

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №17 від 12.03.2018 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна».

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» судові витрати у розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня нуль копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАУБЕР ХОЛДІНГС Україна» судові витрати у розмірі 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одна гривня нуль копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст згідно з вимогами частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складений 15 жовтня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1