Ухвала суду № 79994051, 18.02.2019, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/10094/15-ц

2-зз/310/6/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі секретаря судового засідання Бевз О.А.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2-К.Ю.

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

11.02.2019 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на 6/8 часток житлового будинку №11 по вул. Осипенко в м. Бердянськ Запорізької області, які були вжиті на підставі ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20.11.2015 року у цивільній справі №310/10094/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2-К.Ю., ОСОБА_5, виконкому Бердянської міської ради, приватного нотаріуса ОСОБА_6, третя особа- територіальна громада м. Бердянська, в особі Бердянської міської ради Запорізької області про визнання частково недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації права власності.

В обґрунтування клопотання представник відповідача посилається на те, що рішення суду у цій справі від 09.08.2016 року, яке було залишено без змін постановою апеляційного суду Запорізької області від 22.03.2018 року, набрало законної сили. За рішенням суду позовні вимоги ОСОБА_4 були задоволені частково, визнано частково недійсним договір дарування, укладений між ОСОБА_5, в інтересах якої діяла ОСОБА_7, та ОСОБА_2К.Ю., посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, в частині передачі ОСОБА_8 безоплатно у власність ОСОБА_2К.Ю. 6/8 часток домоволодіння №11, що знаходиться по вул. Осипенко в м. Бердянськ Запорізької області.

Посилаючись на ч.7,8 ст.158 ЦПК України, вказує на те, що заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев’яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили. Позивач протягом вказаного строку не звернувся до виконавчої служби з приводу примусового виконання рішення суду в частині визнання недійсним договору дарування 6/8 часток домоволодіння №11, що знаходиться по вул. Осипенко в м. Бердянськ Запорізької області.

Представник позивача ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що рішення суду в частині визнання недійсним договору дарування 6/8 часток домоволодіння №11 по вул. Осипенко в м. Бердянськ Запорізької області дійсно на сьогодні не виконано, оскільки реєстраційний відділ виконкому не має можливості з технічних причин його виконати. Також зауважує на тому, що наявність заходів забезпечення позову – накладення арешту на 6/8 часток спірного домоволодіння ніяким чином не порушує права та інтереси ОСОБА_2К.Ю., оскільки вона не є власником цієї частки домоволодіння що встановлено рішенням суду від 09.08.2016 року про визнання недійсним договору дарування 6/8 часток домоволодіння. У разі скасування заходів забезпечення позову до остаточного виконання рішення суду, відповідач буде мати можливість розпорядитися цією часткою домоволодіння, що унеможливить виконання рішення суду.

Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20.11.2015 року було задоволено заяву позивача ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі №310/10094/15-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2-К. Ю., ОСОБА_5, виконкому Бердянської міської ради, приватного нотаріуса ОСОБА_6, третя особа- територіальна громада м. Бердянська, в особі Бердянської міської ради Запорізької області про визнання частково недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації права власності, накладено арешт на 6/8 часток житлового будинку №11 по вул. Осипенко в м. Бердянськ Запорізької області, який згідно договору дарування від 11.11.2014 року належить на праві власності ОСОБА_2 (а.с.67 т.1).

09.08.2016 року у цій справі судом постановлено рішення, за яким позовні вимоги ОСОБА_4 були задоволені частково, визнано частково недійсним договір дарування від 11.11.2014 року, укладений між ОСОБА_5, в інтересах якої діяла ОСОБА_7, та ОСОБА_2К.Ю., посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6, в частині передачі ОСОБА_8 безоплатно у власність ОСОБА_2К.Ю. 6/8 часток домоволодіння №11, що знаходиться по вул. Осипенко в м. Бердянськ Запорізької області (а.с.91-96 т.2).

Вказане рішення суду неодноразово оскаржувалося сторонами, остаточно набрало законної сили 22.03.2018 року (а.с.121-128 т.3).

В поясненнях до клопотання представник ОСОБА_3 посилалася на те, що невиконання рішення суду від 09.08.2016р. в частині визнання частково недійсним договору дарування від 11.11.2014 року позбавляє відповідача ОСОБА_2К.Ю. вільно розпоряджатися належною їй 1/8 часткою домоволодіння, оскільки в Державному реєстрі речових прав до сих пір наявні відомості про накладення арешту на 6/8 часток домоволодіння.

Відповідно до ч.7, ч.8 ст. 158 ЦПК України ( в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) визначено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев’яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У пункті 10 постанови Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. ( із змінами) « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз’яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Судом встановлено, що рішення суду від 09.08.2016 року до цього часу не виконано.

Посилання представника відповідача на те, що позивач протягом строку, встановленого у ч.7 ст.158 ЦПК України, не звернулася до державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення суду є недоречними у даному випадку, оскільки виконання рішення щодо внесення змін до Державного реєстру прав власності (в частині скасування записів про проведену державну реєстрацію прав) віднесено до компетенції суб'єктів державної реєстрації прав Міністерства юстиції України.

Згідно зі ст. 6 ЗУ «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами, які не є органами примусового виконання.

Відповідно до ч.2 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами представника відповідача щодо необхідності застосування у даному випадку ч.8 ст. 158 ЦПК України, як підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Крім цього, суд бере до уваги те, що відповідач ОСОБА_2К.Ю., як попередній власник спірного майна (за визнаним частково недійсним договором дарування 7/8 часток будинку від 11.11.2014 року) також в добровільному порядку не виконала рішення суду від 09.08.2016 року, не подала заяву державному реєстратору про внесено зміни до Державного реєстру прав власності щодо зміни її частки у праві власності на спірне домоволодіння, відповідно до рішення суду. Також відповідачем не надано суду інших доказів, які б свідчили про те, що наявність арешту на 6/8 часток спірного домоволодіння перешкоджає їй у здійсненні її прав, як співвласника цього домоволодіння.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для скасування ухвали про забезпечення позову, оскільки рішення суду до цього часу не виконано ні позивачем, ні відповідачами.

Керуючись ст. 158, ст. 353 ЦПК України,-

Ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст судового рішення складено 21.02.2019 року.

СуддяОСОБА_9