Ухвала суду № 79987644, 22.01.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2155/19

Провадження № 2-в/761/11/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Н.В., перевіривши матеріали справи на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 27.12.2018 року про вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримбудпроект» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про відновлення втраченого судового провадження в частині рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим по справі № 123/4837/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримбудпроект» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27.12.2018 підсудність вказаної заяви визначено Шевченківському районному суду м. Києва.

Із змісту заяви вбачається, що метою звернення заявника до суду із вказаною заявою, є отримання дублікатів виконавчих листів за вказаним рішенням суду та подальшого виконання рішення суду.

У заяві заявник просив суд поновити строк на подання Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» заяви про відновлення втраченого судового провадження. Строк просить поновити з тих підстав, що в 2014 році відбулась анексія Автономної Республіки Крим Російською Федерацією, в результаті чого припинили своє функціонування органи державної виконавчої служби та судові установи на вказаній території. Зазначає, що акціонерний банк «Укргазбанк» не звертався до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 123/4837/18, оскільки сподівався на якнайшвидше відновлення Україною функціонування цих органів в АР Крим.

Заявник зазначає, що виконавчі листи видані на підставі рішення суду від 11.10.2013 року по справі № 123/4837/13-ц не перебували на примусовому виконанні у відповідних органах державної виконавчої служби.

Суд, вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, встановив наступне.

Із змісту ч.1 ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 491 ЦПК України, заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними.

Згідно ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Як вбачається із положень ч.1,2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Вимоги ст. 126 ЦПК України передбачають, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У своїй заяві, заявник зазначає, що строк для звернення до суду із вказаною заявою ним було пропущений з поважних підстав, а саме у зв'язку з тим, що в 2014 році припинили своє функціонування органи державної виконавчої влади та судові установи на вказаній території, а сам заявник не звертався до суду, оскільки сподівався, на якнайшвидше відновлення Україною функціонування цих органів в АР Крим.

Сподівався заявника, на якнайшвидше відновлення Україною функціонування органів державної виконавчої служби та судових установ в АР Крим» не є поважною причиною в розумінні вищезазначених статей ЦПК України.

Із матеріалів заяви вбачається, що виконавчі листи були видані Київським районним судом м. Сімферополя АР Крим 07.03.2014 року.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців; строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Однак, як зазначає заявник, останній не пред'являв вказані виконавчі листи до виконання, тобто відсутні підстави вважати, що строки переривались відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проте, на відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що причини пропуску для звернення до суду із заявою про відновлення втраченого провадження не є поважними, оскільки заявником не надано доказів того, що останній був позбавлений можливості реалізувати своє право на звернення до суду та подати вказану заяву до суду в визначені строки.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Враховуючи дані, які наведені в заяві та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку, що заявником не доведено поважність причин пропуску звернення до суду із заявою про відновлення втраченого провадження, а клопотання про поновлення строку для звернення до суду є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 492 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадках: заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п'ятою статті 491 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження за заявою представника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про відновлення втраченого судового провадження в частині рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим по справі № 123/4837/13-ц у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримбудпроект» про стягнення заборгованості.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 120, 126, 127, 353, 491, 492,ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати причини пропуску для звернення до суду із заявою про відновлення втраченого провадження неповажними.

Відмовити у відкритті провадження по справі за заявою представника Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про відновлення втраченого судового провадження в частині рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим по справі № 123/4837/13-ц у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримбудпроект» про стягнення заборгованості.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: