Ухвала суду № 79987456, 15.02.2019, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 699/31/16-к

провадження № 1-кп/691/16/19

УХВАЛА

15 лютого 2019 року Городищенський районний суд Черкаської області

у складі:

судді Черненка В.О.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участі:

прокурора Ковдій І.С.

представника потерпілого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Городищенського районного суду знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні, 15.02.2019 року, захисник обвинуваченого ОСОБА_3 подав клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи у вказаному кримінальному провадженні. Обґрунтовуючи клопотання, зазначив, що на даний час повністю не досліджені всі обставини даної дорожньо-транспортної пригоди та існує неповнота і необ’єктивність попередніх висновків комісійних експертиз. Так, зокрема, захисник ставить під сумнів висновки комісійної експертизи № 4/122-21-К від 17.05.2012 року, де у відповіді на питання 4.5 зазначено, що в момент з’їзду з проїзної частини автодороги «Київ-Знам’янка» і подальшого зіткнення легкового автомобіля НОМЕР_1 зі стаціонарним об’єктом (лежаче дерево), на місці водія найбільш ймовірно сидів ОСОБА_4 Також, захисник ставить під сумнів висновок експертів № 286, 287, 288/12;6569/15-52 від 23.11.2015 року, де у відповіді на питання 3,4 експертизи зазначено, що порівняно найменший об’єм травм та враженість тілесних ушкоджень за відомих обставин ДТП, має спостерігатись у найбільш фіксованого в салоні водія автомобіля КІА та ці тілесні ушкодження, поряд зі слідами крові у передній частині салону, що походить від ОСОБА_4, і не може походити від інших учасників ДТП, свідчить про те, що під час ДТП на місці водія найбільш ймовірно знаходився ОСОБА_4 Вказані висновки комісійних експертиз надані у формі припущення, оскільки в них зазначено, що найбільш ймовірно ОСОБА_4 знаходився на місці водія, а надання висновків у формі припущення, забороняється інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої Наказом МОЗ № 6 від 1995 року. Допитані в судовому засіданні, експерти зазначили, що такі відповіді вони надали, оскільки питання слідчими органами були сформовані як «…чи могли знаходитися певні особи на відповідних місцях в автомобілі», а також недостатністю певних судово-медичних даних. Також, експерти підтвердили той факт, що при експертному досліджені ними не враховувались антропометричні дані тіла загиблого ОСОБА_5 та розміри правих вікон автомобіля НОМЕР_1.

Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор та представник потерпілої заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що проведені комісійні експертизи були проведені повно і дані чіткі відповіді на поставлені питання.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Згідно ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду, суд, за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого, за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Відповідно до ч. 2 ст. 332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:

1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;

2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;

3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

(Частину другу статті 332 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017.)

Згідно пункту 4 § 2 розділу 4 Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Відповідно до пп. 27 пункту 7 § 1 розділу 4 вказаного Закону, ч. 2 ст. 332 КПК України, було доповнено п. 3 такого змісту: «3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності».

Захисник обвинуваченого у своєму клопотанні про призначення комісійної судово-медичної експертизи посилається на неповноту, необ’єктивність висновків комісійних експертиз № 4/122-21-К від 17.05.2012 року та № 286, 287, 288/12;6569/15-52 від 23.11.2015 року, а також на те, що вони суперечать іншим обставинам справи. Тобто, на підстави, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 332 КПК України.

Беручи до уваги те, що, згідно Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», застосування п. 3 ч. 2 ст. 332 КПК України зворотної дії в часі не має і може застосовуватись до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін, суд, враховуючи, що відомості про вказане кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР 10.12.2015 року, не має об’єктивних підстав постановити ухвалу про доручення проведення експертизи.

Окрім того, дослідивши висновок експертів №4/122-21-К від 17.05.2012 року за результатами проведеної комісійної комплексної судово-медичної та транспортно-трасологічної експертизи і висновок експерта № 286, 287, 288/12;6569/15-52 від 23.11.2015 року за результатами проведеної комплексної судової медико-автотехнічної експертизи, на неповноту, необ’єктивність та суперечність яких з іншими обставинами справи посилається захисник, а також враховуючи питання, яке захисник просить поставити у комісійній судово-медичній експертизі «Хто із зазначених осіб, ОСОБА_5 чи ОСОБА_4 знаходилися на місці водія та на передньому пасажирському сидінні в момент зіткнення автомобіля НОМЕР_1 із стаціонарним об’єктом (лежаче дерево)?», суд вважає, що висновки вказаних вище проведених експертиз, вже містять вичерпні відповіді на дане питання, тому не вбачає необхідності повторно проводити комісійну комплексну судову-медичну експертизу у даному кримінальному провадженні.

З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 242, 332 КПК України, Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника про призначення комісійної судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 20.02.2019 року.

Суддя ОСОБА_6