Ухвала суду № 79987436, 19.02.2019, Любешівський районний суд Волинської області

Справа №162/126/19

Номер провадження 2/162/111/2019

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 лютого 2019 року смт. Любешів

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Гладіч Н.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-банк", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитекспрес ОСОБА_2Ел.Сі.", про захист прав споживачів, стягнення суми заборгованості та пені в розмірі 0,1 відсотка, стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних, -

встановив:

14 лютого 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Альфа-банк", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитекспрес ОСОБА_2Ел.Сі.", про захист прав споживачів, стягнення суми заборгованості та пені в розмірі 0,1 відсотка, стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає про право на захист своїх порушених прав у порядку Закону України „Про захист прав споживачів”, вважаючи, що між Акціонерним товариством "Альфа-банк", як кредитодавцем, та позивачем, як позичальником, виникли правовідносини, на які поширюються положення вказаного Закону.

Із п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).

Пунктом 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У зв”язку з цим, застосування ЗУ «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору та інше, тобто ті, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами (Цивільний кодекс України, ЗУ «Про банки та банківську діяльність», ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», тощо)

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.

А відтак, позивач ОСОБА_1, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України зобов”язана викласти зміст позовних вимог та обставини, якими вона обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», коли і в чому це виявилося, способи захисту, яких суд може вжити, таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Разом з цим, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем зазначені вимоги закону не виконано та судовий збір не сплачено з посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів», яким встановлено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов”язані з порушенням їх прав.

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Крім того, позивач обґрунтовує підсудність справи Любешівському районному суду Волинської області за зареєстрованим місцем свого проживання, посилаючись на ч.5 ст.28 ЦПК України (позови про захист прав споживачів можуть пред”являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору).

Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивач як підставу визначення підсудності спору та звільнення від сплати судового збору посилається на ЗУ «Про захист прав споживачів», суддя вважає, що потребують уточнень обґрунтування позовних вимог з приводу застосування до спірних правовідносин положень ЗУ «Про захист прав споживачів» та звільнення позивача від сплати судового збору або сплата судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір» та направлення справи для розгляду в суд згідно правил підсудності, встановлених у статті 27 ЦПК України.

Вищевказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, зазначена позовна заява на підставі ч.1ст.185 ЦПК України підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175 -177 ЦПК України, тому позивачу слід надати строк, протягом якого він повинен усунути вказані вище недоліки.

Наа підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Альфа-банк", третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитекспрес ОСОБА_2Ел.Сі.", про захист прав споживачів, стягнення суми заборгованості та пені в розмірі 0,1 відсотка, стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз?яснити позивачу, що згідно ч.3 ст.185 ЦПК України в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: