Ухвала суду № 79985128, 20.02.2019, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13469/18

Провадження №: 1-кп/752/664/19

У Х В А Л А

20.02.2019 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бондаренко Г.В,

при секретарі - Дем`янюк-Коваленко Н.М.,

провівши в приміщенні суду судове засідання кримінальних проваджень №12018100010008655, № 12018100010005685 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

з участю прокурора Галицької Ю.Г.,

захисника Шипоши В.М.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2,

встановив:

під час судового розгляду у зв"язку з тим, що строк раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченим спливає 24.02.2019 року і до вказаної дати з об"єктивних причин неможливо закінчити судовий розгляд, судом в порядку ст. 331 КПК України було поставлено на обговорення питання доцільності продовження, зміни чи скасування обвинуваченим раніше обраного запобіжного заходу.

Прокурор просила продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у виді тримання під вартою на 60 діб, посилаючись на те, що останні обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, продовжують існувати передбачені законом ризики, зокрема, можливість ухилитися від суду, впливати на потерпілих та свідків, вчиняти нові злочини. Інші більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, не забезпечать належну поведінку обвинувачених, враховуючи наведене вище та не зможуть належним чином запобігти наведеним ризикам.

Захисник та обвинувачені просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на наявність у обвинувачених постійного місця проживання, стійких соціальних зв"язків, необхідності працювати та приносити користь суспільству. Крім того, захисник вказав на відсутність жодних ризиків та позицію потерпілого який просив не позбавляти обвинувачених волі. Крім того, зазначив, що пред'явлене обвинувачення не знайшло своє підтвердження і в діях осіб вбачається менш тяжкий злочин.

З'ясувавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченим раніше обраний відносно них запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Вказаний висновок суду ґрунтується на тому, що при вирішенні питання, передбаченого ст. 331 КПК України, суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинувачених, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканості можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою.

Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв'язки з державою, у якій його переслідували за законом.

Як встановлено судом, обвинувачені не мають постійного місця проживання та реєстрації в м. Києві чи Київській області, крім того, стороною захисту не надано жодних документів на підтвердження наявного у обвинувачених постійного місця проживання в Україні, до затримання останні працювали неофіційно, не одружені. Вказане підтверджує факт наявності такого ризику як переховування від суду.

Крім того, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні умисного тяжкого злочину проти власності із застосуванням насильства відносно потерпілого. Враховуючи викладені прокурором обставини, показання потерпілого, надані в суді, відсутність у обвинувачених офіційного місця роботи до затримання чи інших законних джерел для існування, на думку суду, продовжує існувати ризик вчинення нових аналогічних злочинів.

Крім того, при продовженні строку дії раніше обраного запобіжного заходу, суд бере до уваги і те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні двох злочинів проти власності, ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних тяжких злочинів проти власності, ОСОБА_2 не має тісних соціальних зв"язків та постійного місця проживання. Враховуючи наведене вище, на думку суду, інші види запобіжних заходів, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинувачених та запобігти наведеним ризикам.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов'язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 331 КПК України, суд

ухвалив:

продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 (шістдесят) діб до 19.04.2019 року включно.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на 60 (шістдесят) діб до 19.04.2019 року включно.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на 60 (шістдесят) діб до 19.04.2019 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 38 420 гривень у національній грошовій одиниці.

Визначити ОСОБА_3 заставу, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 38 420 гривень у національній грошовій одиниці.

Визначити ОСОБА_2, заставу, що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 38 420 гривень у національній грошовій одиниці.

Застава може бути внесена як самими обвинуваченими так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089, призначення платежу - застава.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ст. 194 ч. 5 КПК України, покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у разі внесення застави, наступні обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, у якому проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання прокурору, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон; утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками; носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ Київський слідчий ізолятор.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ Київський слідчий ізолятор негайно має здійснити розпорядження про звільнення особи з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачені зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачені вважаються таким, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити в СІЗО.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Бондаренко