Рішення № 7998492, 10.12.2009, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Копія: Справа № 2-3220,2009 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2009 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого – судді Маржиної Т.В.

при секретарі – Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом до ОСОБА_2, мотивуючи тим, що вона перебувала із ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з 16 вересня 1989 року, який в 1992 році був розірваний. Під час шлюбу 23 лютого 1990 року в них народилася донька Ганна. Протягом двох років після розірвання шлюбу сторони проживали окремо одне від одного, але в лютому 1994 року вони помирилися та створили сім’ю – проживали в одному будинку, вели спільне господарство та бюджет, піклувалися одне про одного, дитину. 30 вересня 1995 року в них народився син ОСОБА_3, батьком якого, під час реєстрації народження дитини, позивачка зазначила відповідача. Сторони проживали разом і піклувалися про дітей протягом 11 років. В 2005 році відповідач поїхав на заробітки до м. Одеса. Протягом часу з 2006 року по 2008 рік відповідач не цікавився життям сина, але в 2009 році став проявляти до сина. Позивачка вважає, що відповідач напевне знає про те, що ОСОБА_2 його син і відповідно до нього ставиться, тому просить визнати батьківство відповідача відносно їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, в даний час сторони проживають окремо. позивачка зазначає, що син знаходиться повністю на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання сина добровільно не надає, хоча має таку можливість, тому і просить стягнути з нього аліменти.

Позивачка ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримала, просила позов задовольнити - визнати батьківство відповідача щодо сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з відповідача аліменти на утримання їхнього неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з дня її звернення до суду із зазначеним позовом до досягнення дитиною повноліття

Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні позов визнав повністю, визнав своє батьківство відносно неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підтвердив, що добровільно не надає дитині матеріальної допомоги. Просив постановити рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі за таких підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Реєстрація народження дитини проведена відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (за вказівкою матері). Таке слідує, із Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00001698809 від 24 листопада 2009 року, наданого відділом РАЦС по м. Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області.

В силу ч.3 ст. 128 СК України мати дитини – позивачка по справі мала права пред’явити до позов про визнання батьківства до відповідача, тобто до особи яку вважає батьком дитини.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суди при вирішенні питання про визнання батьківства за рішенням суду, повинні виходити з дати народження дитини. Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини. Відповідно до ст. 53 КпШС України встановлення батьківства можливе у разі: спільного проживання і ведення спільного господарства матір’ю і особою, яка присукається батьком дитини; або участі у його вихованні дитини; або участі його в утриманні дитини; або письмового, усного або в іншій спосіб визнання тим, хто припускається батьком, свого батьківства. Таким чином, визнання відповідачем свого батьківства відносно неповнолітнього ОСОБА_2 в судовому засіданні, дають законні підстави, для постановлення відповідного рішення по справі в цій частині, зокрема про задоволення вимоги про визнання батьківства. Судом також встановлено, що дитина постійно проживає із матірю – позивачкою по справі. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Згідно ж ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до їх повноліття, тобто відповідач ухиляється від виконання свого обов’язку.

Таким чином, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує будь-чиї права, свободи чи інтереси, є законні підстави для задоволення позову, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в повному обсязі в силу ст.ст. 128, 180, 181, 182, 183, 191 СК України, 53 КпШС України. Слід визнати батьківство ОСОБА_2 щодо дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, врахувавши стан здоровя та матеріальне становище дитини, відповідача, відсутність у відповідача інших утриманців, з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання їхньої неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення ОСОБА_1 до суду із зазначеним позовом до досягнення дитиною повноліття.

На підставі п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Крім того, на підставі ч.3 ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір. На підставі п.4 ч.3 ст. 81 ЦПК України з відповідача слід також стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 174, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати батьківство ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, щодо дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Внести в актовий запис № 681, проведений 03 листопада 1995 року відділом реєстрації актів громадянського стану по м. Первомайську Миколаївської області, про народження дитини зміни: запис про батька змінити на «ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_4»; прізвище, ім’я, по-батькові, дату та місце народження дитини, відомості про матір залишити без змін.

Зобов’язати компетентний орган РАЦСу внести такі зміни у актовий запис про народження зазначеної дитини та видати нове свідоцтво про народження.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання дитини – сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 листопада 2009 року і до повноліття дитини, тобто до 30 вересня 2013 року.

Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 51 (п’ятдесят одна) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. на р/р 31218259700009, ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013, код одержувача 22050000, ЕДПРОУ: 23411600; одержувач: держбюджет м. Первомайськ.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після цього, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я: підпис

Копія вірна: СУДДЯ: