Ухвала суду № 79984871, 18.02.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/67/19 Справа № 691/925/18 Категорія: ст.170 КПК України Головуючий по 1 інстанції Синиця Л.П. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - судді суддів при секретарі Ятченка М. О. Поєдинка І. А., Соломки І. А. Довженко Т.В. за участю прокурораІванюта О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката Гаврильченка І.М. в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Городищенського районного суду Черкаської області від 13.08.2018 р., якою клопотання прокурора Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури Кузнєцова Г.А. задоволено частково та накладено арешт, в рамках кримінального провадження №42018251230000103 на: автомобіль марки «Міtsubishi Lаnсеr» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1, що перебуває на майданчику тимчасового утримання автомобілів Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Миру, 79;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане на ім'я ОСОБА_8, жителя АДРЕСА_1;

В іншій частині клопотання відмовлено,

в с т а н о в и л а :

Прокурор Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури Кузнєцов Г.А. звернувся до слідчого судді Городищенського районного суду Черкаської області із клопотанням про накладення арешту на: автомобіль марки «Мітсубіші Лансер» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1, що перебуває на майданчику тимчасового утримання автомобілів Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області за адресою: Черкаська область, м.Городище, вул. Миру, 79; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане на ім'я ОСОБА_8, жителя АДРЕСА_1; посвідчення водія європейського зразка видане на ім'я ОСОБА_8; страховий поліс АК/7549257 на автомобіль д.н.з. НОМЕР_1, що знаходяться при матеріалах кримінального провадження, з тих підстав, що 17.07.2018 року відомості про злочин, ДТП, за участі водія ОСОБА_8 внесено до ЄРДР за №42018251230000103, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Проводиться досудове розслідування кримінального провадження. Автомобіль марки «Мітсубіші Лансер» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1, згідно ст.98 КПК України, є об'єктом вчинення злочину в даному кримінальному провадженні, зберіг на собі його сліди, а вищезазначені правовстановлюючі документи підтверджують право власності та керування ОСОБА_8 даним транспортним засобом, та з метою недопущення приховування, продажу автомобіля виникає необхідність в накладенні на нього арешту, на документи до вирішення питання по суті.

Задовольняючи частково клопотання прокурора, слідчий суддя в ухвалі послався на те, що клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України, та з урахуванням завдання арешту майна, як виду заходу забезпечення кримінального провадження, наслідки, які матиме накладення арешту на майно, з метою забезпечення його схоронності, як речового доказу, необхідно накласти арешт на автомобіль, на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, адвокат Гаврильченко І.М. в інтересах ОСОБА_8 в апеляційній скарзі ставить питання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Городищенського районного суду Черкаської області від 13.08.2018, а саму ухвалу слідчого судді Городищенського районного суду Черкаської області від 13.08.2018 про накладення арешту просив скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на автомобіль.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги адвокат посилається на те, що клопотання прокурора про арешт автомобіля містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту речовим доказом, або об'єктом кримінально караних дій, або майном, набутим кримінальним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або арешт пропонується накласти у забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації. Так, прокурор Городищенського відділу Смілянської місцевої прокуратури, який подав клопотання про арешт автомобіля, не навів підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт, а саме правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту заподіяння шкоди і розмір цієї шкоди. У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на автомобіль, зобов'язаний був навести ці підстави.

На майно (автомобіль) не може бути накладено арешт з метою його конфіскації, якщо злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, не передбачає такого виду покарання. Санкція ч.1 ст.286 КК України не передбачає конфіскацію автомобіля.

При прийнятті слідчим суддею рішення не взято до уваги, що автомобіль «Міtsubishi Lаnсеr», згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_8, який у ході огляду місця події вилучено і він знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, що виключає його до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, продажу тощо.

Вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя згідно ст.173 ч.2 КПК України не в повному обсязі врахував: правову підставу для арешту майна; відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб та причетність до даної дорожньо-транспортної пригоди інших осіб.

Крім того, органом досудового розслідування та прокурором, на час розгляду клопотання про арешт автомобіля, не встановлено можливу причетність (причинно-наслідковий зв'язок) до участі у дорожньо-транспортній пригоді водія автомобіля «Фольцваген», реєстраційний номер НОМЕР_3, який створив аварійну ситуацію, розмістивши цей автомобіль у зоні дії пішохідного переходу, що унеможливлювало для пішохода ОСОБА_10 вільний прохід та сприяло невидимого раптового появлення на проїзній частині дороги перед автомобілем «Міtsubishi Lаnсеr», яким керував ОСОБА_8. До прибуття працівників поліції водій транспортного засобу «Фольцваген», д.н.з. НОМЕР_3 з місця пригоди зник, що підтверджено фотознімками на момент ДТП.

Також апелянт вказує на те, що розгляд клопотання прокурора у кримінальному провадженні про арешт автомобіля відбувся за відсутності ОСОБА_8 - власника цього майна, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (ст.174 КПК України), а висновок слідчого судді про наявність законних підстав для накладення арешту на автомобіль не ґрунтується на вимогах ст.ст.170-173 КПК України.

Відповідно до пункту 1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішені спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Діючий КПК України не передбачає питань, які пов'язані з обчисленням строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна. Однак, враховуючи положення ст.ст.9 ч.б, 117 ч.1 КПК України, з метою забезпечення доступу до правосуддя, пропущений з поважної причини строк апеляційного оскарження підлягає поновленню.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, яка просила залишити без зміни ухвалу місцевого суду про арешт майна як законну та обґрунтовану, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката Гаврильченка І.М. в інтересах ОСОБА_8 підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що з метою забезпечення доступу до правосуддя, пропущений з поважної причини строк апеляційного оскарження підлягає поновленню.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

В тому числі, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказані дані мають міститися і у клопотанні про арешт майна, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно ст.131, ч.1 ст.170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

На думку колегії суддів апеляційного суду Черкаської області, вказані вимоги КПК України слідчим суддею районного суду при розгляді клопотання виконані.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, в ході проведення огляду місця пригоди, за участі очевидця події, понятих, спеціаліста та водія автомобіля марки «Mitsubishi Lanсer» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1, складено протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схему до протоколу огляду місця події, а також, вилучено транспортний засіб, автомобіль марки «Mitsubishi Lanсer» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1, який направлено до майданчика тимчасового утримання транспортних засобів Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, посвідчення водія європейського зразка видані на ім'я ОСОБА_8 та страховий поліс АК/7549257 на автомобіль д.н.з. НОМЕР_1.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст.131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вказане майно, що належить ОСОБА_8, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до відчуження чи знищення речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб.

При цьому колегія суддів вважає, що саме такий спосіб обмеження є необхідним та достатнім для забезпечення збереження речових доказів, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що клопотання прокурора про арешт автомобіля містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту речовим доказом, або об'єктом кримінально караних дій, або майном, набутим кримінальним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення, або арешт пропонується накласти у забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації; що автомобіль «Міtsubishi Lаnсеr» знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, що виключає його до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, продажу; що розгляд клопотання прокурора у кримінальному провадженні про арешт автомобіля відбувся за відсутності ОСОБА_8, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (ст.174 КПК України), а висновок слідчого судді про наявність законних підстав для накладення арешту на автомобіль не ґрунтується на вимогах ст.ст.170-173 КПК України, то колегія суддів вважає, що ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки вони були предметом розгляду в місцевому суді і слідчий суддя правильно прийняла рішення про накладення арешту вищезазначеного майна з урахуванням всіх обставин провадження, зокрема правомірно врахувала: правову підставу для арешту майна, наявність підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого та причетність до даної дорожньо-транспортної пригоди інших осіб.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не узгоджуються з матеріалами кримінального провадження, а тому є безпідставними.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_8, в рамках кримінального провадження №42018251230000103 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, прийнята з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, є законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, як того просить апелянт, - відсутні.

Керуючись ст.ст.170, 173, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу адвоката Гаврильченка І.М. в інтересах ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Поновити адвокату Гаврильченку І.М. строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Городищенського районного суду Черкаської області від 13.08.2018 р..

Ухвалу слідчого судді Городищенського районного суду Черкаської області від 13.08.2018 року, якою накладено арешт, в рамках кримінального провадження №42018251230000103 на: автомобіль марки «Міtsubishi Lаnсеr» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1, що перебуває на майданчику тимчасового утримання автомобілів Городищенського ВП Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Миру, 79; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 видане на ім'я ОСОБА_8, жителя АДРЕСА_1, а в іншій частині клопотання відмовлено - залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :