Вирок № 79982777, 20.02.2019, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Матвієвська Г. В..

Справа № 644/2218/17

Провадження № 1-кп/644/388/19

20.02.2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2019 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі : головуючого - судді Матвієвської Г.В., за участі: секретаря судових засідань - Онюшкіної О.В., прокурора відділу 04/2/4 прокуратури Харківської області - Антоненка Д.С.., потерпілої та цивільного позивача - ОСОБА_3, представника потерпілої - адвоката Дядюнової С.А., обвинуваченого та цивільного відповідача - ОСОБА_5, захисника обвинуваченого - адвоката Абросимова О.С., представників ТОВ « ГУД ВІН ХХ1» - Горобець А.А., Остапенка Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015220000000906 від 17.11.2015 року відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Васищеве Харківського району Харківської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є інвалідом дитинства, раніше не судимого, працювавшего ТОВ «ГУД ВІН ХХ1» водієм до лютого 2017 року, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 17.11.2015, приблизно о 04.40, керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, та рухався по вул. С. Грицевця у м. Харкові зі сторони вул. Зубарева в напрямку вул. Роганської зі швидкістю приблизно 60 км/годину.

Під час руху по вказаній вулиці, в районі будинку № 29, ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з яким :

п. 12.3: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_11, який в цей час рухався попереду нього по його смузі руху в попутному напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події. Згідно висновку комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи № 04/25-КЕ/2017 від 27.03.2017 в момент первинного контакту з автомобілем пішохід ОСОБА_11 знаходився у вертикальному до нього положенні та був обернений лівою задньою поверхнею тіла до правого переднього габаритного кута транспортного засобу.

Причиною смерті ОСОБА_11 є гостра крововтрата, яка розвинулася внаслідок зовнішнього та внутрішнього (в ліву плевральну та черевну порожнини) крововиливів із ушкоджених, відповідно, лівої підколінної артерії та лівої легені і печінки.

Порушення правил дорожнього руху України ОСОБА_5, які знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи транспортним засобом, не зорієнтувався в дорожній обстановці, при виникненні небезпеки у вигляді пішохода ОСОБА_11, який в цей час рухався попереду нього по його смузі руху в попутному напрямку та якого він об'єктивно спроможній був виявити, не прийняв заходи до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, і допустив на нього наїзд, що спричинило вищевказані наслідки.

Допитаний у судовому засіданні у якості обвинуваченого, ОСОБА_5, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, дав суду свідчення щодо обставин вчиненого ним злочину так, як про це викладено у вироку, обставини скоєння цього злочину не оспорює жодним чином, щиро розкаюється, вперше вчинив цей злочин.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України , зазначеного вище, визнав повністю, надав показання як викладено у вироку, суд у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, з урахуванням відсутності проти цього заперечень учасників судового провадження( прокурора Антоненка Д.С., потерпілої ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника, представників цивільних позивачів та цивільних відповідачів) , приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно викладених обставин, які ніким не оспорюються.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_5 винен у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, - порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_11.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення обвинуваченим, дані про його особу.

Судом досліджено, що обвинувачений ОСОБА_5 не судимий, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, одружений, має двох дітей - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є інвалідом дитинства, працював ТОВ «ГУД ВІН ХХ1» водієм до лютого 2017 року, негативних характеристик щодо обвинуваченого сторонами не надано, вчинив необережний тяжкий злочин, під час скоєння якого у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів не перебував, вину визнав повністю, щиро розкаявся, відшкодував матеріальні затрати потерпілої на поминальну трапезу у зв'язку з похованням чоловіка та на послуги адвоката.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5, є визнання вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення , щире каяття, відшкодування матеріальної шкоди потерпілій.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , відсутні.

З урахуванням ступеню тяжкості, суспільної небезпеки скоєного, даних щодо особи обвинуваченого, суд вважає за пропорційне призначити покарання ОСОБА_5 основне - у виді позбавлення волі, додаткове - позбавлення права керувати транспортними засобами.

При вирішенні питання щодо відбування покарання ОСОБА_5, суд виходить з вимог п. в, ст.1 Закону України«Про амністію у 2016 році», якою передбачено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, - не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами; ст. 10 цього ж Закону, відповідно до якої особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії, дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі; ст. 15 цього ж Закону, згідно якої, особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, й вважає, є підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування основного і додаткового покарання.

ОСОБА_5 подав заяву, в якій просить застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році», який набрав чинності 07.09.2017 року та заявив про це й усно у судовому засіданні, надав свідоцтва про народження двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є інвалідом дитинства (відповідне посвідчення надано та міститься в матеріалах справи), тобто на день набрання чинності зазначеним законом, обвинувачений, не позбавлений батьківських прав, мав дітей, яким не виповнилося 18 років, крім того один з них є дитина-інвалід.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 просив звільнити його від відбування покарання згідно Закону України «Про амністію у 2016 році», прокурор та потерпіла не заперечували проти застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2016 році», прокурор вважав за можливе звільнення від відбування основного покарання, потерпіла не мала заперечень проти звільнення обвинуваченого від покарання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 на день набрання чинності Законом України « Про амністію у 2016 році», не позбавлений батьківських прав, мав дітей, яким не виповнилося 18 років, крім того один з них є дитина-інвалід.

Провадження за цивільним позовом, в частині позовних вимог, заявлених обвинуваченому ОСОБА_5 потерпілою ОСОБА_3 на суму 23699,92 гривень та 10000,00 гривень у відшкодування спричиненої ним матеріальної шкоди, - закрити у зв'язку з відмовою потерпілої від вказаних вимог.

Цивільний позов, заявлений ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ МЕГА-ГАРАНТ» потерпілою ОСОБА_3 на суму 47169,00 гривень у відшкодування витрат на ритуальні послуги при похованні чоловіка та виготовлення і встановлення пам'ятника та 43848,00 гривень на користь неповнолітньої дитини ОСОБА_13 шкоду , пов'язану зі смертю батька в межах регламентної суми виплати на одного утриманця, - підлягає задоволенню у зв'язку із його доведеністю.

Так, на момент дорожньо-транспортної пригоди, Цивільно-правова

відповідальність ОСОБА_5, була застрахована ПАТ « СК « МЕГА-

ГАРАНТ « на підставі страхового Полісу № АЕ 3085063 обов'язкового

страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних

транспортних засобів.

Відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року за № 1961 -ІУ

" Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , в п.1.1ст.1 вказано наступне: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, здійснюється будь якою особою, яка експлуатує його на законних підставах ." Таким чином, ПАТ «СК «МЕГА ГАРАНТ» повинна відшкодувати позивачеві витрати, пов'язані з похованням її чоловіка ОСОБА_11, ритуальними послугами та встановленням пам'ятника у розмірі 47169 гривень.

Відповідно до Закону України від 1 липня 2004 року за № 1961 -ІУ

" Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , згідно п.27.2 ст. 27, зі страховика , ПАТ «СК «МЕГА ГАРАНТ» на користь неповнолітньої дитини ОСОБА_13 підлягає стягненню шкода, завдана смертю батька, в межах регламентної суми виплати на одного утриманця у загальному розмірі 43848.00 грн.

Згідно ст.ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення коштів в рахунок відшкодування вказаної шкоди потерпілою ОСОБА_3 надано аналогічні викладеним вище пояснення й документальні підтвердження вказаних затрат( а.с. 85-96 ).

Представник відповідача заперечень проти позову не надав, лише зазначив про необхідність з'ясування від кого та які виплати отримала потерпіла у зв'язку з вказаним кримінальним правопорушенням, що й було з'ясовано судом під час судового засідання. Доказів на спростування доводів позивача не надав.

Приймаючи до уваги викладене, вимоги Закону України від 1 липня 2004 року за № 1961 -ІУ" Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ,суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги у зв'язку з їх доведеністю.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь Держбюджету України.

Речові докази відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.

Керуючись ст. ст. 373 ч.2, 374 КПК України, п. в ст.1, ст. ст. 10, 15 Закону України «Про амністію у 2016 році», Закону України від 1 липня 2004 року за № 1961 - ІУ" Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ,суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п'ять ) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 ( три) роки.

Звільнити ОСОБА_5 від відбування основного (позбавлення волі на строк 5 (п'ять ) років) і додаткового ( позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 ( три) роки) покарання на підставі п. в ст. 1 Закону України « Про амністію у 2016 році».

Стягнути з ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ МЕГА-ГАРАНТ» на користь ОСОБА_3 47169,00 гривень у відшкодування витрат на ритуальні послуги при похованні чоловіка та виготовлення і встановлення пам'ятника та 43848,00 гривень на користь неповнолітньої дитини ОСОБА_13 шкоду , пов'язану зі смертю батька в межах регламентної суми виплати на одного утриманця.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Державного бюджету України витрати на проведення авто технічної експертизи № 9816 від 29.11.2016 року - 3303,00 грн. у кримінальному провадженні № 12015220000000906 .

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя