Вирок № 79982200, 19.02.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5770/18

Провадження № 1-кп/629/185/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220380001767, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Благодатне, Павлоградського району, Дніпропетровської області, громадянина України, із середньотехнічною освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, місце реєстрації тимчасово відсутнє, раніше судимого:

- 06.12.2002 року Лозівським міським судом Харківської області за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 189, 70 КК України до 9 років позбавлення волі, звільненого 13.09.2011 року по відбуттю покарання;

- 02.04.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.ч.2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 10.06.2016 року по відбуттю покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Новікова Ю.О.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1, захисника - адвоката Остапенко С.Ю.,

в с т а н о в и в:

21 червня 2016 року близько 14 год. 30 хв. ОСОБА_1, знаходячись біля під'їзду № 3 будинку АДРЕСА_2, побачив мопед «Delta EX50QT-B», номер рами НОМЕР_2, номер двигуна НОМЕР_1, чорного кольору, який належить ОСОБА_4, після чого у ОСОБА_1 раптово виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом. Надалі ОСОБА_1, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вказаного мопеду. При цьому, побоюючись, що його незаконні дії можуть бути помічені сторонніми особами, узяв мопед за кермо та відкотив за будинок № 15, де за допомогою ключа, який висів на кермі, призвів двигун до роботи, тим самим незаконно заволодів вказаним мопедом «Delta EX50QT-B», вартість якого, згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 160 від 24.04.2018 року, складає 6468 грн. 00 коп. Після чого на вказаному мопеді поїхав з місця злочину та розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, 08 листопада 2016 року близько 22 год. 00 хв. ОСОБА_1 проходив повз під'їзд № 1 будинку АДРЕСА_2, де побачив відчинені двері підсобного приміщення, які розташовані біля входу до вказаного під'їзду, ОСОБА_1, зазирнувши у середину приміщення, побачив мопед «Delta EX50QT-B», чорного кольору, який належить ОСОБА_5 Далі, діючи в результаті раптово виниклого умислу, спрямованого на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно, шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов до вищевказаного підсобного приміщення, звідки таємно викотив на вулицю, тим самим незаконно заволодів мопедом «Delta EX50QT-B», вартість якого, згідно висновку судової авто-товарознавчої експертизи № 166 від 25.04.2018 року, складає 6639 грн. 00 коп. Після чого на вказаному мопеді зник з місця злочину та розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочинів визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєних ним злочинах. Також пояснив, що дійсно скоїв злочини при зазначених обставинах, а саме 21 червня 2016 року знаходячись біля під'їзду № 3 будинку АДРЕСА_2 він побачив мопед чорного кольору, який узяв за кермо та відкотив за будинок № 15, де за допомогою ключа, який висів на кермі, завів двигун на вказаному мопеді поїхав з місця злочину та розпорядився ним на свій розсуд. Крім того, 08 листопада 2016 року він проходив біля під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2, де побачив відчинені двері підсобного приміщення, а у середині приміщення - мопед. Він зайшов до вищевказаного підсобного приміщення та викотив мопед на вулицю, після чого на мопеді зник з місця злочину та розпорядився ним на свій розсуд.

Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають, не заперечують проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позицій обвинуваченого, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у приміщення, повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даних кримінальних правопорушень і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має середню технічну освіту, розлучений, офіційно не працевлаштований, не має постійного місця реєстрації, за місцем проживання характеризується формально.

Обвинувачений ОСОБА_1 не з'явився для участі у підготовці досудової доповіді, оцінка ризику вчинення повторного правопорушення проводилася лише по статистичним факторам.

Оцінка виявила високі ризики вчинення повторного кримінального правопорушення. Небезпека характеризується високою ймовірністю спричинити певні негативні наслідки або збитки для суспільства або окремих осіб.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий, виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі можливе лише у випадковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі призначення обвинуваченому покарання не пов'язаного з позбавлення волі, доцільним покладення на нього обов'язків: повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; з'являтися на реєстрацію; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, досудової доповіді, особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо лише в місцях позбавлення волі і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Обвинуваченому ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому суд вважає за необхідне, до вступу вироку в законну силу, залишити обвинуваченому раніше обраний запобіжний захід.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 08.10.2018 року, згідно протоколу № 82/86 затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 08.10.2018 року.

Цивільні позови по справі не заявлені.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України та піддати його покаранню у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

До вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 обчислювати з 08.10.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31116115020005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судових авто-товарознавчих експертиз № 160 від 24.04.2018 року в розмірі 429 гривень 00 копійок, № 166 від 25.04.2018 в розмірі 429 гривень 00 копійка.

Речові докази по справі:

- барабан з м'яким з'єднанням з надламаним краєм; цепок металевий з двигуна на заднє колесо з під мопеду «Дельта»; дві гальмові колодки заднього колеса; гальмовий ричаг з нашаруванням зварки; кільця, прокладки блоку циліндра мопеду, прокладку під головку з'єднання, які належать потерпілому ОСОБА_5 та передані йому на відповідальне зберігання під розпису - залишити останньому.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова