
Справа № 570/6374/18
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
18 лютого 2019 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.
з участю секретаря судового засідання Кмін В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.П.Могили 24/ цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову про відкриття виконавчого провадження,
в с т а н о в и в:
покликаючись на те, що державний виконавець відкрив провадження, хоча стягувач пропустив строк на пред'явлення виконавчого документа до стягнення, скаржник у поданій до суду 27 грудня 2018 року скарзі просить визнати недійсною та скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
У поданій до суду заяві скаржник скаргу підтримує повністю.
Представник особи, дія якого оскаржується, у відзиві на скаргу стверджує, що доводи скарги не находять свого підтвердження, оскільки строки пред"явлення виконавчого документа до виконання прериваються у разі пред"явлення виконавчого документу до виконання, тому у скарзі необхідно відмовити.
Представник стягувача до суду не з"явився.
У поданих до суду заявах вказані учасники справи просять справу слухати у їх відсутність.
Зважаючи на те, що їх явку не визнано обов'язковою, враховуючи достатність матеріалів справи для прийняття рішення та доказів про правовідносини сторін, відсутність необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору суд, беручи до уваги встановлені строки розгляду цивільних справ, їх думку, дійшов висновку про можливість розглянути справу у їх відсутність та у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Як встановлено, на виконання рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 22 березня 2010 року видано виконавчий лист у справі № 2-701, відповідно до якого вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ АТ "Украгазбанк" заборгованість за правочином від 04 серпня 2008 року в сумі 718 152, 19 грн. та 1 820 грн. - судові витрати.
У виконавчому листі Рівненського районного суду Рівненської області від 22 березня 2010 року по справі № 2-701, який знаходиться на примусовому виконанні у Рівненському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, наявні відмітки про повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин повернення.
Останньою відміткою на даному виконавчому листі є відмітка про завершення виконавчого провадження від 28 червня 2017 року на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" засвідчена підписом старшого державного виконавця Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області ОСОБА_2 та скріплена печаткою відділу.
17 грудня 2018 року до Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області надійшов виконавчий лист Рівненського районного суду Рівненської області від 22 березня 2010 року разом із заявою про відкриття виконавчого провадження та квитанція про сплату авансового внеску.
17 грудня 2018 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження.
До вказаних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.
Згідно ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Як роз'яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні "Іванов проти України" право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції").
Відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі №6-785цс15 від 06 липня 2015 року визначено, що положеннями ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконанню рішень інших органів — це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції.
Ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень. Порядок захисту прав стягувача, боржника та інших осіб у виконавчому провадженні унормовано положеннями глави 9 Закону України. Зокрема, передбачено право сторін виконавчого провадження на оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби (ст.82) та здійснення контролю за законністю виконавчого провадження (ст.ст.83 - 86).
Оскільки скаржник оскаржує дії державного виконавця з виконання рішення Рівненського районного суду Рівненської області, ухваленого в порядку цивільного судочинства, то й судовий контроль за виконанням судового рішення повинен здійснюватись у порядку, передбаченому ст.ст.383-389 ЦПК України. Відповідно до ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У відповідності до п.1 ч.4 цієї статті строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до абзаців 2, 3 п.21 Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5 при закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.
За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.
Строк пред'явлення виконавчого листа Рівненського районного суду Рівненської області від 22 березня 2010 року по справі № 2-701 слід відраховувати від 28 червня 2017 року.
Згідно п.5 цієї Інструкції у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Оскільки строки пред"явлення виконавчого документа до виконання прериваються у разі пред"явлення виконавчого документу до виконання, тому у скарзі необхідно відмовити.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ст.388 ЦПК України та згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" №6 від 07 лютого 2014 року.
У зв'язку з відмовою у задоволенні скарги судові витрати, пов'язані з її розглядом, покладаються на заявника.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.447-453 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
відмовити ОСОБА_1 у його скарзі на постанову про відкриття виконавчого провадження.
Стягнути з ОСОБА_1 /РНОКПП 3089715110/ в прибуток Рівненського районного суду Рівненської області /№ рахунку 1217206700295, МФО 833017, ЄДРПОУ одержувача 38012756, код доходів 22030001, банк ГУДКСУ в Рівненській області ЄДРПОУ суду 26406260/ судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Кодексу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Кушнір Н.В.
Судове рішення № 79981336, Рівненський районний суд Рівненської області було прийнято 18.02.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 570/6374/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: