Постанова № 79980990, 13.02.2019, Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/218/19

13 лютого 2019 року

Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Олійник П. В. розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДФС у Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІПН: НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого директором ПАТ "Костопільський завод скловиробів" за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу серії АА №683640 від 18.01.2019 року директор ПАТ «Костопілський завод скловиробів» вчинив порушення щодо встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2018 року, а саме в порушення вимог п.198.6 ст. 198, п. 200.1 та 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) та п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 року №21 завищено суму бюджетного відшкодування на 5512 грн.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився. На адресу суду подав свої пояснення згідно яких заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Вказує, що 6 червня 2018 року між ПрАТ «Костопільський завод скловиробів» та ТОВ «Максвел Плюс» було укладено договір на постачання селену технічного. Так, у вересні 2018 року контрагентом ТОВ «Максвел Плюс» було сформовано (видано) податкову накладку. Відповідно ПрАТ «Костопільський завод скловиробів» суму ПДВ в розмірі 5512 грн. було включено до податкового кредиту в вересні 2018 року. Проте, контрагентом ТОВ «Максвел Плюс» було порушено строк реєстрації податкової накладної (15 денний термін) і зазначену суму було зареєстровано в ЄДРПН не 15 жовтня, а 16 жовтня 2018 року. Враховуючи вищенаведене вони мали право скористатись податковим кредитом від них не у вересні, а в жовтні 2018 року. За наслідками камеральної перевірки було складено податкове повідомлення-рішення №0001851202 від 04.12.2018 року на суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 5512 грн., штрафної санкції – 1378 грн. Дане повідомлення-рішення зняло з підтвердження ГУ ДФС у Рівненській області суму бюджетного відшкодування за вересень 2018 року в розмірі 5512 грн. по ПрАТ «КЗС». Відповідно, з бюджету держави для ПрАТ «КЗС» було повернуто суму ПДВ, заявлену до відшкодування на рахунок підприємства за виключенням «непідтвердженої» суми 5512 грн. Таким чином ПрАТ «Костопільський завод скловиробів» отримав законне відшкодуваня ПДВ по сумі податкового кредиту за вересень 2018, підтвердженого органами ДФС згідно акту камеральної перевірки. Враховуючи вищенаведене просить закрити справу в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення від 18.01.2019 року серії АА №683640 , акт від 19.11.2018 №1609/17-00-12-02/30923971 «Про результати камеральної перевірки ПрАТ «Костопільський завод скловиробів» (податковий номер 30923971) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку з вересень 2018 року» та з’ясувавши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив наступне.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 163-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та обєктивне зясування обставин кожної справи.

У відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За таких обставин, враховуючи пояснення ОСОБА_1 суд вважає, що в справі не встановлено жодного належного, об’єктивного та обґрунтованого доказу, який би беззастережно вказував на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1КУпАП.

Норма ст.10 КУпАП визначає, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 не вбачається події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а відтак у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Згідно ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 10, 163-1, 247, 251, 256, 280 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі скарги через Костопільський районний суд.

СуддяОСОБА_2