Рішення № 79980346, 14.02.2019, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/1803/18

Провадження по справі № 2/538/83/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання - Горілей Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 28789,78 грн. та судових витрат в розмірі 1762 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.10.2015 року між ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 298890401. 14.07.2017 року між ТОВ "ФК "ЦФР" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір відступлення права вимоги № 20170714, у відповідності до якого останньому передано права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, що укладені між кредитором та боржником.

Відповідно до реєстру боржників додатку № 1 до договору відступлення права вимоги № 20170714 від 14.07.2017 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 28 789,78 грн., з яких : 12668,93 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2227,86 - сума заборгованості за відсотками, 6756,99 грн. - сума заборгованості за платою за управління кредитом, 7136 грн. - сума заборгованості за пенею.

Відповідно до п. 1.2 Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТОВ "ФК "ЄАПБ" заміняє ТОВ "ФК"ЦФР" у Кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ "ФК "ЦФР", включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов’язань за Кредитними договорами.

Згідно п. 3.1 Договору відступлення права вимоги, ТОВ "ФК "ЦФР" гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

На виконання п. 6.6. Договору відступлення права вимоги, згідно вимог ст. ст. 512 - 514, 51 ЦК України, на адресу Відповідача, зазначену в Кредитних договорах, від імені TОВ "ФК "ЦФР" направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ"ФК"ЄАПБ".

Згідно з умовами Кредитних договорів позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених Договорами.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов’язку та припинив повертати наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитними договорами.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № 298890401 від 13.10.2015 року в розмірі 28 789,78 грн., та судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач по справі в судове засідання не з"явився, подав відзив на позовну заяву, позовні вимоги не визнає, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними. В відзиві на позовну заяву зазначив, що жодних протиправних дій та правочинів, які б тягли за собою його цивільно-правову (матеріальну) відповідальність щодо стягнення заборгованості за кредитним договором на вказану суму на користь позивача, які б відповідали нормам і вимогам цивільного Закону та іншим нормам матеріального права, ОСОБА_2 не здійснював. Жодних кредитних договорів (чи інших угод) між ним та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" не укладалось. Жодних належним чином оформлених документів щодо відступлення права вимоги, ОСОБА_2 ніколи ні з ким не підписував і нікого не уповноважував, про перехід "права вимоги" ніхто його не повідомляв. Повністю заперечує сам факт отримання кредиту. Також вважає, що сплинув трирічний термін позовної давності. В позові просить відмовити.

Представник позивача надав суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що щодо факту отримання відповідачем коштів по кредитному договору № 298890401 від 13.10.2015 року: сума надання кредиту 14272,00 грн., дата надання кредиту 13.10.2015 року, строк, на який надається кредит 24 місяці. Прямим доказом отримання відповідачем кредитних коштів є платіжне доручення № 167239708 від 13.10.2015 року та заява № 298890401 від 13.10.2015 року на отримання кредиту від ТОВ "ФК"ЦФР". Щодо укладення Договору факторингу № 20170714 від 14.07.2017 року та повідомлення про відступлення права вимоги відповідача, позивач пояснює, що простою кореспонденцією через відділення пошти ОСОБА_2 були надіслані підписані та завірені оригінали Повідомлення про відступлення права вимоги на користь ТОВ "ФК" ЄАПБ" № 001835568 від 21.07.2017 року та повідомлення про зміну умов Кредитного договору та включення персональних даних відповідача до бази персональних даних № 001835568-1 від 21.07.2017 року разом з вимогою про погашення загальної суми боргу по кредитному договору. При цьому, як пояснив позивач, в законодавстві України не передбачено обов"язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. Крім того, вважає, що строки позовної давності за кредитним договором не порушені.

Дослідивши надані позивачем та відповідачем письмові матеріали справи, зібрані докази, суд приходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов’язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 13.10.2015 року між ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 298890401. 14.07.2017 року між ТОВ "ФК "ЦФР" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір відступлення права вимоги № 20170714, у відповідності до якого останньому передано права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, що укладені між кредитором та боржником.

Відповідно до реєстру боржників додатку № 1 до договору відступлення права вимоги № 20170714 від 14.07.2017 року ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 28 789,78 грн., з яких : 12668,93 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2227,86 - сума заборгованості за відсотками, 6756,99 грн. - сума заборгованості за платою за управління кредитом, 7136 грн. - сума заборгованості за пенею.

Відповідно до п. 1.2 Договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТОВ "ФК "ЄАПБ" заміняє ТОВ "ФК"ЦФР" у Кредитних договорах, що входять до Портфеля Заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ "ФК "ЦФР", включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов’язань за Кредитними договорами.

Згідно п. 3.1 Договору відступлення права вимоги, ТОВ "ФК "ЦФР" гарантує, що йому належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

На виконання п. 6.6. Договору відступлення права вимоги, згідно вимог ст. ст. 512 - 514, 51 ЦК України, на адресу Відповідача, зазначену в Кредитних договорах, від імені TОВ "ФК "ЦФР" направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ"ФК"ЄАПБ".

Згідно з умовами Кредитних договорів позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених Договорами.

Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що представником позивача на підтвердження заявлених позовних вимог суду не надано доказів, а саме належним чином завіреної копії журналу зареєстрованих поштових відправлень, рекомендованих поштових повідомлень про вручення чи невручення повідомлень про відступлення права вимоги та про порядок погашення заборгованості за кредитним договором боржнику.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Хоча в справі наявні копії повідомлення про відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЦФР», повідомлення про зміну умов кредитного договору ТОВ "ФК"ЄАПБ", матеріали справи не містять доказів того, що вказані повідомлення направлені у визначені законом строки боржнику, та відсутні докази того, що адресат їх отримав.

Відповідно положень ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідності до ч. 4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування, а тому обставини, викладені в позовній заяві, судом не приймаються.

Таким чином, оскільки ані в позовній заяві, ані в документах, що долучені до неї, не міститься відомостей щодо часу, способу виконання ТОВ "ФК"ЦФР", ТОВ "ФК"ЄАПБ" умов кредитного договору з надання кредиту у розмірі та в спосіб, визначений Умовами та Договором, сам факт переходу права грошової вимоги до позивача не є підтвердженим належними та допустимими доказами, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору є не обґрунтованими, не доведеними і такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 512, 513, 514, 516, 517, 1077, 10786 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Лохвицького

районного суду Полтавської області: ОСОБА_3